Преподобний Мойсей Угрин, Печерський, в Ближніх Печерах
День пам'яті (н. ст.)
Місяця липня на 26-й день / у Неділю другу Великого посту — Собор усіх преподобних Києво-Печерських (перехідне) / місяця вересня на 28-й день — Собор преподобних отців Києво-Печерських, які в Ближніх печерах (прп. Антонія) спочивають
Подвизаючись в бою проти блуду більше за інших, багато постраждав, як добрий воїн Христовий, поки не переміг до кінця силу нечистого ворога, блаженний отець Мойсей.
Відомо про цього блаженного Мойсея, що родом він був із Угорщини, був наближений до святого благовірного руського князя і страстотерпця Бориса й служив йому з братом своїм Георгієм, якого вбили зі святим Борисом. Тоді біля річки Альти Георгій хотів заслонити собою від вбивць свого господаря, але воїни безбожного Святополка відрубали Георгію голову, щоб взяти золоту гривню, яку надів на нього святий Борис.
Блаженний Мойсей, один уцілівши від смерті, прийшов у Києва до Предислави, сестри Ярославової, де переховувався від Святополка, ревно молячись Богові, поки не прийшов благочестивий князь Ярослав, привернутий жалістю через вбивство брата, і переміг безбожного Святополка.
Коли ж Святополк, який втік до Польщі, прийшов знову з Болеславом і вигнав Ярослава, а сам сів у Києві, тоді Болеслав, повертаючись до своєї землі, забрав з собою в полон двох сестер Ярослава і багатьох бояр його; серед них вели і блаженного Мойсея, окованого по руках і по ногах важким залізом; його суворо стерегли, бо він був міцний тілом і гарний на обличчя.
Цього блаженного побачила в Польській землі одна знатна жінка, красива і молода, що володіла великим багатством і була впливовою; її чоловік, вирушивши в похід з Болеславом, не повернувся, а був убитий в битві. Вона, вражена красою Мойсея, відчула бажання тілесної похоті до преподобного. І стала вона переконувати його словами лестощів і можливістю відпустити його. Зрозумівши її погане бажання, блаженний сказав: «Знай, що я не виконаю твоєї волі; не хочу ні влади твоєї, ні багатства, для мене дорожче за все це душевна і тілесна чистота. Не хочу я погубити праці п’яти років, в які Господь дарував мені терпіти в цих кайданах, будучи невинним, такі муки, за котрі я сподіваюся бути позбавлений від вічних мук».
Тоді жінка, бачачи що втрачає таку красу, прийняла інше диявольське рішення, розсудивши так: «Якщо я викуплю його, він підкориться мені мимоволі». І вона послала до того, хто привів його в полон, щоб узяв з неї скільки хоче, аби дав їй Мойсея. Він же, скориставшись нагодою придбати багатство, взяв з неї до тисячі золотих і передав їй Мойсея.
Жінка, отримавши над ним владу, безсоромно схиляла його до мерзенного діла. Звільнивши його від уз, вона одягла його в дорогий одяг та годувала його солодкими стравами і, обіймаючи його нечистими обіймами, примушувала його до тілесної похоті. Блаженний же Мойсей, бачачи безумство її, ще більше дотримувався молитви та посту, вважаючи за краще для Бога в чистоті їсти сухий хліб і воду, ніж в скверні — дорогі страви і вино. І зняв з себе гарний одяг, як колись Іосиф, й уникнув гріха, знехтувавши благами цього життя.
Жінка ж, збезчещена, сповнилася такої люті, що замислила заморити блаженного голодом, кинувши його до темниці. Бог же, Який подає їжу всякому творінню, Який годував колись в пустелі Ілію, також Павла Фівейського і багатьох інших Своїх рабів, котрі надію на Нього покладали, не залишив і цього блаженного. Він схилив до милосердя одного із рабів тієї жінки, і той таємно подавав йому їжу.
Преподобний Мойсей же говорив тим, хто вмовляв його: «Запитаю я у вас: для кого личить працювати — для Господа або для жінки? Знаю і те, що пише він “Раби, слухайте панів своїх”, — але в доброму, а не в злому; так зрозумійте ви, які тримають мене, що ніколи не спокусить мене жіноча краса і не відторгатиме від Христової любові».
Почувши про це, жінка прийняла в серці інший лукавий помисел: наказала посадити блаженного на коня і з безліччю слуг водити його по своїх містах і селах, кажучи: «Все це твоє, якщо угодно це тобі. Розпоряджайся, як хочеш, всім». І дала наказ вона: «Це ваш господин, а мій чоловік. Зустрічаючись з ним, кланяйтеся йому». Блаженний, посміявшись над божевіллям жінки, сказав їй: «Даремно трудишся, не можеш спокусити мене тлінними речами цього світу, ні вкрасти моє нетлінне багатство; зрозумій і не трудися даремно». Жінка з люттю сказала йому: «Або не знаєш, що ти мені проданий? І хто вирве тебе з рук моїх; живим я не випущу тебе, але після багатьох мук віддам тебе смерті». Блаженний же сміливо відповів їй: «Не боюся я ніякої біди, тому що зі мною Господь, Якому відтепер, з волі Його, бажаю я працювати іночеським життям».
У цей час, за натхненням Божим, прийшов до блаженного Мойсея від Святої Гори один чорноризець, саном ієрей, і вдягнув його у святий ангельський іночеський образ; багато повчав його про чистоту, щоб не поступитися ворогові й не злякатися тієї скверної жінки, і потім пішов. Усюди шукали цього чорноризця і не знайшли.
Після цього жінка, зневірившись у своїй надії, завдала тяжких ран преподобному іноку Мойсею: розтягнувши його, веліла бити його палицею, так що земля просякла його кров’ю. Кати говорили йому: «Підкорися господині своій, виконай волю її; якщо ж ти ослухаєшся, то ми роздрібнимо твоє тіло по частинах. Не думай уникнути цих мук, після яких з прикрістю зрадиш ти свою душу. Помилуй самого себе, кинь це чернече руб’я і одягнися в багатоцінний боярський одяг, і ти звільнишся від мук, що чекають на тебе». Відповідав їм мужній Мойсей: «Браття, не зволікаючи, чиніть те, що вам наказано. А я ніяк не можу відректися від чернецтва й від любові Божої, і ніяке томління — ні вогонь, ні меч, ні рани — неспроможні розлучити мене від Бога і від цього великого ангельського образу. Цій ж безсоромній і потьмареній жінці, яка показала явно свою безсоромність, яка образила не лише страх Божий, а й сором людський, безсоромно примушує мене до осквернення і перелюбства, я ніяк не підкорюся й не виконаю її окаянної волі».
Жінка ж, стурбована тим, як би помститися за свою ганьбу, написала, зрештою, до князя Болеслава такого листа: «Ти сам знаєш, що чоловік мій був убитий, воюючи з тобою, і ти дав мені волю взяти собі чоловіком, кого я захочу. Я полюбила одного юнака із твоїх полонених, який прекрасний, і, викупивши, взяла його до мого дому. Я заплатила за нього багато золота та дарувала йому все срібло й золото, що знаходиться у мене в будинку, і всю владу, тільки б захотів він стати моїм чоловіком. І все це він вважав за ніщо; часто мучила я його голодом і ранами, але нічого не зробила. Мало йому здавалося пробути п’ять років скутим у того, хто взяв його в полон, ось шостий рік провів він у мене, і багато я його мучила за непослух, що сам він накликав на себе жорстокосердям своїм. А тепер він і пострижений одним чорноризцем. Що накажеш ти зробити мені з ним?»
Князь Болеслав наказав тій жінці приїхати до нього і привезти Мойсея. Коли ж наказ його було виконано, і він побачив преподобного, багато вмовляв він преподобного взяти ту жінку, але не переконав. Нарешті сказав йому: «Хто так само безчуттєвий, як ти, що позбавляєш себе багатьох благ і честі й віддаєш себе на гіркі муки? Знай відтепер, що тобі вибирати життя або смерть: або, виконавши волю господині твоєї, бути в пошані у нас і мати велику владу, або, не послухавшись, після лютих мук прийняти люту смерть». Сказав він і жінці: «Нехай куплений тобою полонений не буде вільним, а, як пані, зроби зі своїм рабом, що хочеш, аби й інші не наважувалися ослухатися своїх панів». Преподобний же отець наш Мойсей відповів йому: «Яка користь людині, якщо вона здобуде весь світ, а душу свою занапастить? або який дасть викуп людина за душу свою? Що обіцяєш ти мені честь і славу, які й сам скоро втратиш, і прийме тебе гроб, який не має нічого; так само і ця погана жінка буде вбита злим чином».
Але перед тим жінка, отримавши над ним ще більшу владу, з безсоромністю ще сильніше схиляла його на гріх, так що наказала силомыць покласти його на одрі своєму, обіймала і цілувала його, а й цією звабою не могла привернути його до свого бажання. Преподобний сказав: «Даремні, жінко, твої зусилля; Не думай, що я не чиню цього гріха, тому що божевільний або не можу, а через страх Божий і гребуючи тобою, нечиста». Отримавши таку відповідь, жінка наказала щодня давати йому сто ударів, потім же веліла відрізати йому таємні члени. Преподобний же Мойсей лежав як мертвий від кровотечі, ледве дихаючи.
Втрутившись у цю справу і бажаючи ще більше догодити жінці, з огляду на велич її роду й свою прихильність до неї, Болеслав підняв велике гоніння на чорноризців та вигнав усіх їх зі своєї області. Бог же невдовзі помстився за рабів Своїх. В одну ніч Болеслав раптово помер, і у всій Польській землі стався сильний заколот. Народ повстав, побив єпископів і бояр, серед них була вбита і та безсоромна жінка.
Про цей гнів Божий, який був після вигнання чорноризців за постриг преподобного Мойсея, через багато років нагадувала великому князю Київському Ізяславу його княгиня, дочка Болеслава, просячи наполегливо не виганяти із області своєї преподобного Антонія з його братією за постриг блаженного Варлаама та Єфрема євнуха. Але звернімося до сьогодення.
Преподобний отець наш Мойсей, зібравшись трохи з силами, прийшов у печеру до преподобного Антонія, носячи на собі мученицькі рани, як хоробрий воїн Христов, і жив богоугодно, подвизаючись в пості, молитві, бдінні й всіх іночеських чеснотах, якими він переміг до кінця всі підступи нечистого ворога.
За багато перемог над блудними пристрастями, що спокушали цього преподобного, дарував йому Господь силу допомагати іншим перемагати ті самі пристрасті. Один брат, який боровся з пристрастю блуду, прийшов до преподобного і благав допомогти йому. «Я обіцяю дотримуватися до смерті, — говорив він, — якщо ти мені щось звелиш!» Преподобний же сказав йому: «Ніколи не говори у все своє життя жодного слова з жінкою». Той обіцяв з ревністю. Тоді святий, наслідуючи першого Мойсея, який творив жезлом чудеса, доторкнувся до лона брата своїм жезлом, без якого не міг ходити через біль від отриманих раніше ран, і раптом омертвіли всі нечисті пристрасті в тілі того брата, і відтоді більше не було для нього спокус.
Цей добрий воїн Христовий серед страждань досяг шістнадцятого року свого богоугодного подвигу. П’ять років неповинно мучений тими, хто взяв його в полон, він виявив терпіння Іовове. На шостий рік мужньо постраждав за чистоту більше за Іосифа, а потім десятирічною рівноангельскою безмовністю в печері, переданою від Святої Гори Афон, засяяв перш за інших, як перший Мойсей — десяточисленим законом, переданим через ангелів від святої гори Синай. І наш преподобний Мойсей воістину сподобився бути Боговидцем — він виявився гідним блаженства чистих серцем. І, щоб бачити Бога лицем до лиця, переселився місяця липня 26-го дня, ще за життя преподобного Антонія, в печері якого лежать донині нетлінно чудотворні мощі цього святого, мужа, який зберіг чистоту.
Святий Мойсей і після смерті перемагає мощами своїми нечисті пристрасті, як відчув це святий Іоанн Багатостраждальний. Затворившись в печері і вкопавши себе до плечей навпроти мощей преподобного Мойсея задля перемоги над блудною пристрастю, після багатьох страждань він чув голос Господній, який сказав помолитися похованому навпроти нього, преподобному Мойсею Угрину. Коли Багатостраждальний виконав це, він був позбавлений нечистої брані. Також і іншого охопленого пристрастю брата той самий святий Іоанн позбавив від тієї ж капості, коли дав стражденному одну кістку від мощей преподобного Мойсея, аби приклав до свого тіла, — як це описано в житії преподобного Іоанна Багатостраждального.
Мощі преподобного Мойсея Угрина і донині спочивають в Ближніх лаврських печерах, на картах яких вони позначені, починаючи з «Тератургіми» 1638 року, де подвижник згаданий як «св. Мойсей Угрин, любитель чистоти».
Тропарі, кондаки, молитви та величання
Тропарь преподобному Моисею Угрину, Печерскому, в Ближних пещерах, глас 3
Друга́го тя Ио́сифа,/ вели́кий чистоты́ и целому́дрия рачи́телю,/ всече́стне и равноа́нгельне Моисе́е,/ свяще́нными пе́сньми восхваля́юще, гре́шнии,/ мо́лимтися приле́жно:/ моли́ Христа́ Бо́га,/ я́ко да исцели́т вся на́ша стра́сти// и пода́ст ве́лию ми́лость.
Ин тропарь преподобному Моисею Угрину, Печерскому, в Ближних пещерах, глас 3
Труды́ и по́двиги со страстьми́ по чистоте́ твое́й ви́дя, свя́те,/ кто не удиви́тся?/ Глад бо, темни́цу и ра́ны прие́мля,/ не порабо́тился еси́ сласте́м ля́ховицы,/ но, я́ко царь, страстьми́ облада́яй,/ ны́не и тогда́ возпросла́вился еси́ от Всеви́дящаго челове́ческая сердца́,/ от Него́же во искуше́ниих всем посо́бствовати благода́ть прие́м,/ посо́бствуй и нам, твою́ па́мять чту́щим,// Моисе́е преподо́бне.
Тропaрь, глaсъ G:
Другaго тS їHсифа, вели 1кій чистоты2 и3 цэломyдріz рачи1телю, всечeстне и3 равноaгGльне мwmсeе, сщ7eнными пёсньми восхвалsюще, грёшніи, м0лимъ ти сz прилёжнw: моли2 хrтA бGа, ћкw да и3сцэли1тъ вс‰ нaшz стр†сти и3 подaстъ вeлію млcть.
И$нъ тропaрь, глaсъ т0йже:
Труды2 и3 п0двиги со страстьми2 по чистотЁ твоeй ви1дz, с™е, кто2 не ўдиви1тсz; глaдъ бо, темни1цу и3 р†ны пріeмлz, не пораб0тилсz є3си2 сластє1мъ лsховицы, но, ћкw цaрь, страстьми2 њбладazй, нhнэ и3 тогдA возпрослaвилсz є3си2 t всеви1дzщагw человёческаz сердцA, t нег0же во и3скушeніихъ всBмъ пос0бствовати бlгодaть пріeмь, пос0бствуй и3 нaмъ, твою2 пaмzть чтyщымъ, мwmсeе прпdбне.
Ще в розробці