7 червня 2028

середа · 25 травня ст. ст.

Сьогодні
Третє знайдення чесної глави святого славного Пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього Iоанна (близько 850)Мц. Вікторії ЄфеськоїСщмч. Ферапонта, єп. Кіпрського (IV)Інокентія, архієп. Херсонського і ТаврійськогоПрмц. Єлени (Коробкової) (1938)

Седмиця 1-ша після П’ятидесятниці (загальниця) · Глас 7 · Посту немає

Третє знайдення чесної глави святого славного Пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього Iоанна (близько 850). Мц. Вікторії Єфеської. Сщмч. Ферапонта, єп. Кіпрського (IV). Свт. Інокентія, архієп. Херсонського і Таврійського (1857). Прмц. Єлени (Коробкової) (1938). Прмч. Тавріона (Толоконцева) (1939).

Читання Святого Письма

На утрені

Лк. 7:17-30 (зач. 31)

На літургії

АпостолРим. 1:18-27 (зач. 80)
ЄвангелієМф. 5:20-26 (зач. 12)

Предтечі

Апостол2Кор. 4:6-15 (зач. 176)
ЄвангелієМф. 11:2-15 (зач. 40)

Тропарі та кондаки

Святому Іоанну Предтечіглас 4

Тропар, глас 4

От земли́ возсия́вши, Предте́чева глава́/ лучи́ испуща́ет нетле́ния ве́рным исцеле́ний/ свы́ше собира́ет мно́жество А́нгел,/ до́ле же созыва́ет челове́ческий род,/ единогла́сную возсыла́ти сла́ву Христу́ Бо́гу.

Кондак, глас 6

Проро́че Бо́жий и Предте́че благода́ти,/ главу́ твою́, я́ко ши́пок свяще́ннейший, от земли́ обре́тше,/ исцеле́ния всегда́ прие́млем,/ и́бо па́ки, я́коже пре́жде, в ми́ре проповедуеши покая́ние.

П’ятидесятниціглас 8

Тропар, глас 8

Благослове́н еси́, Христе́ Бо́же наш,/ И́же прему́дры ловцы́ явле́й,/ низпосла́в им Ду́ха Свята́го,/ и те́ми уловле́й вселе́нную,// Человеколю́бче, сла́ва Тебе́.

Кондак, глас 8

Егда́ снизше́д язы́ки слия́,/ разделя́ше язы́ки Вы́шний,/ егда́ же о́гненныя язы́ки раздая́ше,/ в соедине́ние вся́ призва́,// и согла́сно сла́вим Всесвята́го Ду́ха.

Молитви на сьогодні

Богослужбові вказівкисьогодні · завтра · післязавтра

Думка дня

Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року

(Мф. 5:20-26)

"Якщо праведність ваша не перевершить праведності книжників і фарисеїв, то ви не ввійдете в Царство Небесне" (Мф. 5:20). Риса книжників: знання закону без турботи про життя за законом. Риса фарисеїв: справність зовнішньої поведінки без особливої турботи про справність сердечних почуттів і помислів. Той і інший моральний лад засуджені бути поза Царством Небесним.

Візьми ж звідси всякий потрібний собі урок. Дізнаватися закон євангельський — дізнавайся; але з тим, щоб за знанням і життя засновувати. У поведінці старайся бути справним, але тут же справними тримай і внутрішні почуття та прихильності. Дізнався щось — не зупиняйся на цьому знанні, а йди далі і зроби висновок, до чого в якому випадку зобов'язує тебе таке знання, та й поклади по тому невідкладно діяти. У поведінці ж так чини, щоб не почуття і прихильності йшли за зовнішніми справами, а зовнішні справи були спричинені почуттями і прихильностями і були для них точним вираженням. Впорядкувавшись таким чином, будеш вищим за книжників і фарисеїв, і двері Царства не будуть зачинені перед тобою.

Ще 2 думки

(Мф. 11:2-15)
«Царствие небесное нýдится, и нýждницы восхищаютъ е»* (Мф. 11:12). "Нудиться" Царство, тобто з нуждою, з працею, зусиллями і тяжкими подвигами досягається; тому і досягає його тільки той, хто веде життя нелегке, подвижницьке. Цим на шляху до Царства заперечується всякого роду втішність. Втіхи всіх сортів віддаляють від Царства, а в нас нині тільки й турбот що про втіхи, зрідка душевні, а більше тілесні: їсти, пити, веселитися, гуляти і розкошувати в усьому.

Царству сказали: "прошу тебе, вибач мене", хоч і в ньому бенкет, і бенкет царський, якого й на думку нікому не спаде приготувати, та смаки в нас не ті. Що там солодким вважається, те нам гірко; що там приємно, те нам гидко, що там веселить, те нас обтяжує – розійшлися зовсім. І Царство з подвижниками, які здобувають його, відходить від нас. Ми і раді, навіть готові скоріше б прогнати їх, і розмови вже про те заводимо, але лукавий все якось не примудряється це залагодити.

*Переклад церковно-слов’янською залишений тут, тому що саме на ньому базується коментар святителя Феофана. Український переклад: "Царство Небесне силою здобувається, і хто докладає зусилля, здобуває його". 

(Лк. 7:17-30)
Святий Іоанн Предтеча посилає учнів своїх запитати Господа: чи Він «Той, Котрий має прийти» (Лк. 7:19), чи іншого чекати треба? Не для себе він так запитував, бо знав точно, Хто Іісус Христос, будучи сповіщений про це з неба, але для учнів. І учні шукали розв'язання цього питання не із співзапитування, а зі щирого бажання знати істину. Таким немає потреби багато говорити; Господь і не говорить, а тільки вказує на те, що було в ту пору Ним здійснено. Божественні справи свідчили про Божество Його. Це було так очевидно, що ті, хто запитував, не стали вже більше запитувати. Так і завжди. Сила Божа живе в Церкві; щирий шукач істини негайно відчуває її на дотик і переконується в істині. Це випробуване засвідчення покладає кінець усім питанням і повністю заспокоює. Хто ж не хоче вірити і, втративши віру, починає шукати в Церкві та християнстві не основи віри, а приводів ніби виправдати своє невір'я, тому ніякі вказівки не здаються задовільними. Невір'я ж своє він вважає ґрунтовним, хоч підстави його дріб'язкові й нікчемні. Того хоче його серце — тому все і стерпно.

Відео дня: Православний календар

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter