1 лютого 2028
вівторок · 19 січня ст. ст.
.jpg)
Прп. Макарія Великого, Єгипетського (390–391). Мц. Євфрасії діви (303). Прп. Макарія Александрійського (394–395). Прп. Антонія, стовпника Марткопського (VI) (Груз.). Свт. Арсенія, архієп. Керкірського (VIII). Прп. Макарія, посника Печерського, в Ближніх печерах (XII). Прп. Макарія, диякона Печерського, в Дальніх печерах (XIII–XIV). Блж. Феодора, Христа заради юродивого, Новгородського (1392). Свт. Марка, архієп. Єфеського (1444). Знайдення мощей прп. Савви Сторожевського, Звенигородського (1652). Прп. Макарія Римлянина, Новгородського (ХVI–ХVII). Сщмч. Петра Скіпетрова пресвітера (1918); сщмч. Миколая Восторгова пресвітера (1930); мч. Феодора Гyсєва (1940).
Читання Святого Письма
На літургії
Тропарі та кондаки
Преподобному Макарію, поснику Печерськомуглас 4
Тропар, глас 4
Бы́вший нестяжа́телем Христа́ ра́ди/ и Того́ за мно́гия твоя́ доброде́тели/ в се́рдце твое́ всели́вый,/ блаже́нне Мака́рие,// моли́ся о нас, пою́щих тя.
Кондак, глас 2
Вы́шних ища́, ни́жних не стяжа́л еси́/ и, нестяжа́ние, я́ко колесни́цу о́гненну к Небеси́, себе́ угото́вав,/ со А́нгелы жи́ти сподо́бился еси́/, Мака́рие сла́вне,// с ни́миже Христа́ Бо́га моли́ о всех нас.
Преподобному Макарію, диякону Печерськомуглас 7
Тропар, глас 7
От юности Христа усердне возлюбив,/ вдался еси Тому весь, яко непорочна жертва,/ и иго Его благое на себе взем,/ работал в нем, всечестне Макарие, спешне,/ темже убо молим тя:// молися о душах наших.
Кондак, глас 4
Вдавшагося Христу Богу на служение от младенства/ и Тому во иночестве и диаконстве послуживша священнолепно,/ восхваляем тя любовию, Макарие священне, и молим:/ яко имый дерзновение,// моли Христа Бога о нас, поющих тя.
Преподобному Макарію Великомуглас 1
Тропар, глас 1
Пустынный житель, и во плоти Ангел,/ и чудотворец явился еси, богоносе отче наш Макарие,/ постом, бдением, молитвою Небесная дарования приим,/ исцеляеши недужныя и души верою приходящих ти./ Слава Давшему тебе крепость,/ слава Венчавшему тя,// слава Действующему тобою всем исцеления.
Кондак, глас 1
Блаженную жизнь скончав в житии с мученическими лики,/ в земли кротких достойно водворяешися, богоносне Макарие,/ и пустыню, якоже град, населив, благодать приял еси от Бога чудес,// темже тя почитаем.
Інший кондак, глас 4
В дому Господь воздержания воистинну тя положи,/ якоже звезду непрелестную, световодящу концы,// отче отцев, Макарие преподобне.
Святителю Марку Ефеськомуглас 8
Тропар, глас 8
Православия наставниче, новшеств противоборниче,/ степень веры, Церкве светильниче,/ учителей богодухновенная печате, Марко всемудре,/ писании твоими вся просветил еси,/ цевнице духовная,// моли Христа Бога спастися душам нашим.
Кондак, глас 8
Богословов богомудрая писания,/ яко богоглагольник истинен, прием в сердцы,/ исхождение Духа Святаго возвестил еси, яко должно есть, приснохвальне,/ и всесвятый запечатлел еси Символ,/ сего ради поем:// радуйся, Марко богоглаголиве.
Інший кондак, глас 4
Премудрыми словес твоих исплетении, всеблаженне,/ всякая уста хульная заградил еси// и верныя боговещании просветил еси чести Троицу в тождестве естества.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
(1Пет. 3:10-22)
"Господа Бога святіть у серцях ваших" (1Пет. 3:15). Освячення Господа в серці є душа і дух змальованої вище потаємної людини серця. Як спочатку Бог, створивши з частинок пилюки тіло людини, вдихнув у нього подих життя і стала людина, якою має бути; так і створена всередині з показаних чеснот "потаємна людина серця" (1Пет. 3:4) тоді тільки виявиться справжньою духовною людиною, коли це серце святитиме Господа Бога, як і в молитві Господній читаємо: "хай святиться ім'я Твоє". Якщо не буде цього, то людина, яку зліплюють зі сказаних чеснот, вийде мертвонародженим дитям без духу життя. Нехай знають це ті, хто думає обійтися з одними якимись чеснотами без жодного відношення до Бога! Що є святити Бога в серці? Невпинно благоговіти перед Ним, завжди носячи в розумі думку про Його всюдисущість, всією ревністю ревнувати, в кожну мить бути угодним перед Ним і з усіляким страхом остерігатися всього Йому неугодного, а особливо ж, Його отцівській турботі віддавши все життя своє, і тимчасове, і вічне, усе, що трапляється, смиренно, покірно й вдячно приймати, як те, що прямо від руки Його йде.
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter