Мученик Феодор Гусєв

День пам'яті (н. ст.)

Місяця січня на 19-й день / у неділю, найближчу до 25 січня, — Собор новомучеників і сповідників Церкви Руської (перехідне)

Мученик Феодор народився 22 квітня 1874 року в селі Сидоровському Звенигородського повіту Московської губернії в сім’ї селянина Федора Гусєва. Початкову освіту він здобув у сільській школі. Маючи великий авторитет серед селян, Федір Федорович 1912 року був обраний сільським старостою. Він обіймав цю посаду до захоплення влади більшовиками. Брат Федора Гусєва був членом церковної ради та скарбником у Миколаївському храмі в Сидоровському.

Наприкінці 1920-х років за розпорядженням Сталіна селян стали заганяти в колгоспи. Племінник Федора Федоровича пішов працювати в колгосп бригадиром. Злякавшись близькості батька до Церкви, він зажадав від нього, щоб той вийшов із церковної ради. На його місце до церковної ради увійшов 1929 року Федір Федорович.

1933 року Федора Гусєва і священника Микільської церкви притягнули до відповідальності за неправдивим доносом. Донощиця стверджувала, нібито священник і скарбник образили її. Суд, однак, не визнав її звинувачення ґрунтовними і виніс виправдальний вирок.

Вдруге святий мученик був притягнутий до відповідальності 1935 року за зникнення із храму деяких речей із церковного начиння. Його звинуватили в недогляді і засудили на один рік умовно.

У першій половині 1937 року стало зрозуміло, що гоніння на Церкву посилюються багатократно. Син Федора Федоровича став вмовляти його, щоб він пішов із церкви, оскільки влада хоче заарештувати його.

— Іди, батьку, із церкви, — сказав він, — під тебе підбирають ключі, тебе, батьку, заберуть і посадять, і на нас буде “пляма”.

— Не піду я із церкви, — відповів Федір Федорович, — я від Бога не відмовлюся. Я піду за Бога, а не за хуліганство, нехай підбирають ключі.

У серпні 1937 року до села приїхали співробітники НКВС. Вони стали викликати селян, запитуючи про Федора Гусєва, чи не веде той антирадянську діяльність і агітацію. Більшість селян заявили, що нічого такого від нього не чули; їх співробітники НКВС одразу ж від себе прогнали. Але знайшлися ті, хто погодився підписати те, що хотілося отримати НКВС. Одним із лжесвідків став і племінник Федора Гусєва.

Федора Федоровича заарештували 21 серпня 1937 року. Спочатку його ув’язнили до камери попереднього ув’язнення при міліції в Голіциному. Потім мученика відправили до в’язниці в Звенигород, де посадили в підвал. Почалися допити. Слідчий поцікавився, коли Федора Федоровича було обрано членом церковної двадцятки. Федір Федорович відповів, що його обрали 1929 року скарбником, яким він залишається й дотепер. Видані головами сільської ради і колгоспу характеристики свідчили, що Федір Гусєв “просякнутий релігійним духом”, що він “активний церковник, член церковної ради (беззмінний)… працює в колгоспі добре, крім свят (неділя та інші)”.

— Вас обвинувачують у тому, що Ви проводите серед вірян контрреволюційну діяльність, спрямовану проти чиного ладу. Слідство вимагає від Вас дати правдиві свідчення!.. — зажадав слідчий.

— Ніколи я серед населення контрреволюційної діяльності не проводив, — відповів Федір Федорович.

Від свідків слідчий знав, що особливо шанованою святинею в Миколаївському храмі була Боголюбська ікона Божої Матері в багато оздобленій ризі, з панагією з частками мощей. На святкування 1 липня з’їжджалися звідусіль багато духовенства та вірян. Духовенство збиралося після служби на трапезу в будинку Федора Гусєва.

— Хто у Вас був у будинку 1 липня 1937 року і для якої мети збиралися ці люди? — запитав його слідчий. Федір Федорович відповів, що з’їжджалися священники із сусідніх парафій, але розмов на політичні теми не було.

— Коли ще у Вас збиралися в будинку служителі релігійного культу? — запитав слідчий.

— Окрім 1 липня 1937 року, в мене збиралися… 1 липня 1936 року.

— Слідством встановлено, що Ви разом з іншими церковниками проводите контрреволюційну діяльність, спрямовану проти чинного радянського ладу. Вимагаю від Вас правдивих свідчень з цього питання!

— Контрреволюційної діяльності, спрямованої проти чинного радянського ладу, я не проводив і не проводжу.

Цим допитом слідство було завершено. Федора Федоровича відправили спершу до Бутирської в’язниці в Москві, а потім до Таганської. 11 жовтня 1937 року трійка НКВС засудила його на десять років ув’язнення у виправно-трудовому таборі. Мученика відправили до Благовєщенська, де протягом деякого часу він працював сторожем на городі концтабору.

Мученик Феодор Гусєв помер у Південно-східному таборі 1 лютого 1940 року і був похований у безвісній могилі.