2 січня 2028
неділя · 20 грудня ст. ст.
Неділя перед Різдвом Христовим, святих отців. Передсвято Різдва Христового. Сщмч. Ігнатія Богоносця (107). Свт. Філогонія, єп. Антіохійського (близько 323). Свт. Даниїла, архієп. Сербського (1338). Прп. Iгнатія, архім. Печерського, в Дальніх печерах (1435). Свт. Антонія, архієп. Воронезького (1846). Прав. Iоанна Кронштадтського (1908). Сщмч. Миколая Чернишова пресвітера та мц. Варвари Чернишової (1919). Новодворської та Леньківської (Новгород-Сіверської), йменованої «Спасителька потопаючих», ікон Божої Матері.
Читання Святого Письма
На утрені
На літургії
Неділі перед Різдвом Христовим
Праведному
Апостольські читання прав. Іоанну і сщмчю Ігнатію ті самі
Тропарі та кондаки
Неділіглас 3
Тропар, глас 3
Да веселя́тся небе́сная,/ да ра́дуются земна́я,/ я́ко сотвори́ держа́ву/ мы́шцею Свое́ю Госпо́дь,/ попра́ сме́ртию сме́рть,/ пе́рвенец ме́ртвых бы́сть;/ из чре́ва а́дова изба́ви на́с,// и подаде́ ми́рови ве́лию ми́лость.
Кондак, глас 3
Воскре́сл еси́ дне́сь из гро́ба, Ще́дре,/ и на́с возве́л еси́ от вра́т сме́ртных;/ дне́сь Ада́м лику́ет, и ра́дуется Е́ва,/ вку́пе же и проро́цы с патриа́рхи воспева́ют непреста́нно// Боже́ственную держа́ву вла́сти Твоея́.
Передсвята Різдва Христовогоглас 4
Тропар, глас 4
Гото́вися, Вифлее́ме:/ отве́рзися всем Еде́ме,/ красу́йся, Евфра́фо,/ я́ко дре́во живота́ в верте́пе процвете́ от Де́вы:/ рай бо О́ноя чре́во яви́ся мы́сленный,/ в не́мже Боже́ственный сад,/ от него́же я́дше, жи́ви бу́дем,/ не я́коже Ада́м у́мрем.// Христо́с ражда́ется пре́жде па́дший возста́вити о́браз.
Кондак, глас 3
Де́ва днесь Преве́чное Сло́во/ в верте́пе гряде́т роди́ти неизрече́нно;/ лику́й, вселе́нная, услы́шавши,/ просла́ви со А́нгелы и па́стырьми// хотя́щаго яви́тися Отроча́ Мла́до, Преве́чнаго Бо́га.
Священномученику Ігнатію Богоносцюглас 4
Тропар, глас 4
И нра́вом прича́стник,/ и престо́лом наме́стник апо́столом быв,/ дея́ние обре́л еси́, Богодухнове́нне,/ в виде́ния восхо́д,/ сего́ ра́ди сло́во и́стины исправля́я,/ и ве́ры ра́ди пострада́л еси́ да́же до кро́ве,/ священному́чениче Игна́тие,// моли́ Христа́ Бо́га// спасти́ся душа́м на́шим.
Інший тропар, глас 4
Апо́стольских нра́вов подража́телю/ и престо́ла их сонасле́дниче,/ архиере́ев удобре́ние и му́чеников сла́во, Богодухнове́нне,/ на огнь, и меч, и зве́ри дерзну́л еси́, ве́ры ра́ди/ и, слово и́стины исправля́я,/ до кро́ве пострада́л еси́,/ священному́чениче Игна́тие,/ моли́ Христа́ Бо́га// спасти́ся душа́м на́шим.
Кондак, глас 3
Све́тлых по́двиг твои́х светоно́сный день/ предпропове́дует всем в верте́пе Рожде́наго:/ Сего́ бо жажда́я от любве́ наслади́тися,/ потща́лся еси́ от звере́й снеде́н бы́ти;// сего́ ра́ди и Богоно́сец наре́клся еси, Игна́тие всему́дре.
Інший кондак, глас 4
От восто́ка днесь возсия́вый/ и тварь всю просвети́вый уче́ньми, // му́ченичеством украси́ся, Богоно́сный и Боже́ственный Игна́тий.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
(Лк. 24:36-53)
Силу Вознесіння Господнього апостол Павло виражає так: "піднявшись на висоту, полонив полон і дав дари людям" (Еф. 4:8). Віддавши належне правді Божій, Господь відчинив для нас усі скарби благодаті Божої. Це і є полон, або здобич внаслідок перемоги. Початок роздавання цієї здобичі людям є Зішестя Святого Духа, Який, зійшовши раз, завжди перебуває в Церкві і кожному подає, що кому потрібно, беручи все з того ж раз полоненого полону. Прийди кожен і бери. Але підготуй скарбницю — чисте серце; май руки, чим брати — віру, яка не сумнівається, і прийди прагненням з надією і невідступною молитвою.
У Неділю святих праотців
Святі праотці — ось істинно великі люди! І якщо узагальнити думку, що визначає їхню величину, то вийде так: істинно великі тільки ті, які потрапляють до низки виконавців волі Божої про рід людський, — волі позитивної — адже багато чого буває тільки з попущення Божого; бувають також сильні діячі, які діють поза волею Божою й навіть всупереч їй. Можуть і ці здаватися великими, але не самі по собі, а за тими великими протидіями, які спричиняє Промисел Божий для усунення заподіяного ними зла. Пряму волю Божу про вічне спасіння ми знаємо; але плани Божі про тимчасове перебування людей на землі приховані від нас. Тому нам важко визначати, хто діє пряміше саме з волі Божої. Один тільки негативний критерій можна визнати вірним: хто діє всупереч визначенню Божому про вічне спасіння людей, того не можна вважати великим, хоч би якими показними були справи його, бо очевидно, що він іде проти явної волі Божої. Хоч ця воля відома стосується не тимчасового, а вічного, але то безсумнівно, що одна воля Божа не може суперечити іншій.
У Неділю святих отців
Святі праотці - ось істинно великі люди! І якщо узагальнити думку, що визначає їхню величину, то вийде так: істинно великі тільки ті, які потрапляють до низки виконавців волі Божої про рід людський, - волі позитивної, - адже багато чого буває тільки з попущення Божого; бувають також сильні діячі, які діють поза волею Божою й навіть всупереч їй. Можуть і ці здаватися великими, але не самі по собі, а за тими великими протидіями, які спричиняє Промисел Божий для усунення заподіяного ними зла. Пряму волю Божу про вічне спасіння ми знаємо; але плани Божі про тимчасове перебування людей на землі приховані від нас. Тому нам важко визначати, хто діє пряміше саме з волі Божої. Один тільки негативний критерій можна визнати вірним: хто діє всупереч визначенню Божому про вічне спасіння людей, того не можна вважати великим, хоч би якими показними були справи його, бо очевидно, що він іде проти явної волі Божої. Хоч ця воля відома стосується не тимчасового, а вічного, але то безсумнівно, що одна воля Божа не може суперечити іншій.
Ще 1 думка
(Мк. 9:33-41)
Спаситель за зразок віри і життя ставить дитя. Простота віри народжує простоту життя; з тієї й іншої походить зразковий лад моральний. Впустіть сюди мудрування — воно спричинить розлад усередині і під виглядом кращого влаштування справ усе життя розладнає. Мудрування завжди кривить: "то не так, інше не так; дай-но я все влаштую по-новому; старе негоже, набридло".
Але ніколи ще ніде нічого доброго воно не влаштувало, а тільки все розлаштовує. Розуму слід слухати те, що заповідано Господом. Щоправда, він називається царем у голові, але цьому цареві не дано законодавчої влади, а тільки виконавча. Тільки-но візьметься він законотворчо працювати, то нагородить хтозна-що, розладнає і моральні, і релігійні, і життєві, і політичні порядки; все піде догори дриґом.
Велике нещастя для суспільства, коли в ньому дають розуму свободу ширяти, не стримуючи його Божественною істиною! Це гнів Божий. Про нього сказано: "сховайся на хвилю малу, поки гнів не перейде!" (Іс. 26:20). У цьому розпалі розумової норовливості найкраще ховатися в простоту віри. Як під час бурі краще сидіти вдома і не виходити в самовпевненості на боротьбу з нею; так і під час бурхливого свавілля розуму краще не виходити на боротьбу з ним і не хапатися за зброю міркування, щоб протистояти йому. Простота віри сильніша за мудрування; зодягнися в неї, як у броню (1Сол. 5:8), і встоїш.
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter