14 січня 2027

(Ін. 10:9-16)

"Я є двері: хто через Мене увійде, той спасеться" (Ін. 10:9). Це те саме, що в іншому місці говорить Господь: "ніхто не приходить до Отця, як тільки через Мене" (Ін. 14:6).

І ще ближче підтвердив Він те саме, коли сказав: "без Мене не можете робити нічого" (Ін. 15:5).

Той і християнин, хто весь у Христі, і хто все, що має в собі цінного, все те від Христа має. Виправдання в нього Христове, і тіло його теж Христове. Той, хто спасається, тому спасається, що одягнений у Христа. У цьому тільки положенні він має доступ до Отця. Ми — ті, хто відпав від Бога, і за те під гнівом. Тільки тоді правда Божа відступає і милість Його простягається до нас і нас, що наближаються, приймає, коли ми наближаємося у Христі і через Христа. Печать Христова відбивається на всьому єстві християнина, і той, хто носить її, піде посеред тіні смертної і не злякається зла. Для того, щоб бути такими, ми маємо таїнства — Хрещення і Причастя, та Покаяння для тих, хто згрішив після Хрещення. Але це від імені Господа; з нашого ж боку, для прийняття їх, повинні утворитися в дусі приймальні настрої — віра, що сповідує: я загиблий і спасаюся тільки Господом Іісусом Христом; любов, що ревнує все присвячувати Господу Спасителеві, нічого не жаліючи; надія, що, нічого від себе не сподіваючись, упевнена, що не буде покинута Господом, але всіляку матиме від Нього допомогу — і внутрішню, і зовнішню — протягом усього життя, доки взята буде туди, де Він Сам.

Новий рік*. Обрізання Господнє. Свт. Василія Великого
Оскільки Новий рік є початком днів літа, то в день цей належить набрати в душу таких думок, почуттів і настроїв, які могли б, як належить християнину, керувати всім перебігом справ його впродовж року. Це ми негайно знайдемо, щойно візьмемо на думку, чим є новий рік у духовному житті. У духовному житті новий рік є, коли той, хто живе в недбальстві, починає дбати про спасіння і служіння Богу. Бо коли хтось наважується на це, тоді в нього всередині й поза ним усе перебудовується заново і на нових засадах — давнє минає і все стає новим. Якщо в тебе є це — понови; а якщо ні — почни, — і буде в тебе новий рік.

До цього ж підійде і гідне святкування Обрізання Господнього і пам'яті святого Василія Великого. Сутність сказаної зміни полягає в тому, що людина починає з цього моменту жити виключно для Бога на спасіння своє, тоді як раніше жила виключно для себе, готуючи собі погибель. Тут покидає вона колишні звички, всі розваги і все, у чому знаходила задоволення; відсікає пристрасті й пожадливі нахили і приймає справи суворого самозречення. А така зміна є точнісінько тим, чим, за апостолом, має бути обрізання серця, про яке нагадує і до якого зобов'язує нас святкування Обрізання Господнього, і приклад якого представляє в особі своїй святий Василій Великий. Так всі теми, що збираються у свідомості в новий рік, сходяться в одному — внутрішньому оновленні нашому через обрізання серця. Якщо Господь благоволить комусь налаштуватися в новий рік таким чином, тобто не тільки подумати так, а й у життя ввести все це, той найдосконалішим чином по-християнськи відсвяткує Новий рік і приготується до християнського проведення всього року. Наступного нового року, йому треба буде тільки оновити і оживити сприйняте нині.
*За юліанським календарем.