5 жовтня 2026
понеділок · 22 вересня ст. ст.
.jpg)
Сщмч. Фоки, єп. Синопійського (117). Прор. від 12-ти Іони (VIII ст. до Р. Х.). Прп. Іони пресвітера (IX), батька свв. Феофана, творця канонів, і Феодора Начертанних. Мч. Фоки вертоградаря (близько 320). Прав. Петра, колишнього митаря (VI). Прп. Макарія Жабинського, Бєльовського чудотворця. Прп. Іони Яшезерського (1589–1592). Сщмч. Феодосія Бразького (1694) (Румун.). Блж. Параскеви Дивєєвської (1915). Сщмч. Веніаміна (Воскресенського), єп. Романовського (1930). Ікони Божої Матері, йменованої «Услишательниця» (XIII–XIV).
Читання Святого Письма
На літургії
Тропарі та кондаки
Священномученику Фоціглас 4
Тропар, глас 4
И нра́вом прича́стник,/ и престо́лом наме́стник апо́столом быв,/ дея́ния обре́л еси́, Богодохнове́нне,/ в виде́ния восхо́д,/ сего́ ра́ди, сло́во и́стины исправля́я,/ и ве́ры ра́ди пострада́л еси́ да́же до кро́ве,/ священному́чениче Фо́ко,/ моли́ Христа́ Бо́га// спасти́ся душа́м на́шим.
Кондак, глас 6
Я́ко архиере́й принося́, о́тче, же́ртвы,/ на коне́ц себе́ прине́сл еси́ же́ртву жи́ву,/ свиде́тельствовав зако́нно о Христе́ Бо́зе,/ от А́нгел укрепля́емый,/ и смерть изволя́я,/ сый с вопию́щими тебе́:// прииди́, Фо́ко, с на́ми, и никто́же на ны.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
"Я є двері: хто через Мене увійде, той спасеться" (Ін. 10:9). Це те саме, що в іншому місці говорить Господь: "ніхто не приходить до Отця, як тільки через Мене" (Ін. 14:6).
І ще ближче підтвердив Він те саме, коли сказав: "без Мене не можете робити нічого" (Ін. 15:5).
Той і християнин, хто весь у Христі, і хто все, що має в собі цінного, все те від Христа має. Виправдання в нього Христове, і тіло його теж Христове. Той, хто спасається, тому спасається, що одягнений у Христа. У цьому тільки положенні він має доступ до Отця. Ми — ті, хто відпав від Бога, і за те під гнівом. Тільки тоді правда Божа відступає і милість Його простягається до нас і нас, що наближаються, приймає, коли ми наближаємося у Христі і через Христа. Печать Христова відбивається на всьому єстві християнина, і той, хто носить її, піде посеред тіні смертної і не злякається зла. Для того, щоб бути такими, ми маємо таїнства — Хрещення і Причастя, та Покаяння для тих, хто згрішив після Хрещення. Але це від імені Господа; з нашого ж боку, для прийняття їх, повинні утворитися в дусі приймальні настрої — віра, що сповідує: я загиблий і спасаюся тільки Господом Іісусом Христом; любов, що ревнує все присвячувати Господу Спасителеві, нічого не жаліючи; надія, що, нічого від себе не сподіваючись, упевнена, що не буде покинута Господом, але всіляку матиме від Нього допомогу — і внутрішню, і зовнішню — протягом усього життя, доки взята буде туди, де Він Сам.
Ще 1 думка
(Лк. 3:19-22)
Ірод — образ роздратованого самолюбства, що від стривоження совісті викриттями правди бажає позбутися цієї неприємності насильством. Іоанн Предтеча — образ правди, гнаної самолюбством, коли воно має засоби для того. Хоч як пом'якшуй правду поблажливістю і мовними зворотами, які може винаходити ніжність любові, що не бажає завдавати іншому рани в серце, лик правди постане перед очима сумління і там усередині здіймає бурю докору. Самість недалекоглядна і не може розрізнити, що викриття не зовні, а всередині, і всією своєю силою повстає на зовнішнього викривача. Загородивши йому вуста, вона сподівається заглушити і внутрішній голос. Не досягає успіху, однак; не туди звертається піклування. Треба совість утихомирити; тоді, скільки б не було зовнішніх викривачів, миру внутрішнього вони не порушать, а хіба тільки поглиблять його, змусивши зібрати всередині заспокійливі переконання — віру в розп'ятого Господа, щирість покаяння і сповіді і твердість рішення не робити нічого проти совісті. Ось куди звернися, а Іоаннів усіх не пересаджати до в'язниць; бо слово правди Божої усюди ходить землею, і всяке з них для тебе Іоанн викривач.
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter