Преподобний Іона Яшезерський
День пам'яті (н. ст.)
Місяця вересня на 22-й день / травня на 21-й день — Собор Карельських святих / у Неділю третю після П’ятидесятниці — Собор Новгородських святих (перехідне)
Преподобний Іона був родом із селища Шокші, яке знаходиться за шістнадцять верст на північ від заснованої ним Яшезерської пустині. Місцевість, де стоїть Яшезерська обитель, є кам’янистою. Початок заснування обителі було покладено преподобним Іоною наприкінці царювання Іоанна Грозного (1533–1584 рр.). Тоді було влаштовано в монастирі дерев’яну церкву на честь Благовіщення Пресвятої Богородиці з приділом святителя Миколая Чудотворця. Близько того часу до преподобного Іони зібралися вісім чоловік братії, щоб розділити його працю і подвиги.
Багато працював преподобний Іона над облаштуванням обителі. Своїми руками викопав він канаву із Яшезера до сусіднього озера Сінного для більшої зручності риболовлі. У потребах обителі та задля її користі преподобний їздив верхи на коні глухими стежками околиць. Зберігаються і дотепер у монастирі дві дорожні верхові шкіряні суми святого.
Сам подвижник виточував із дерева деякі сосуди, використовувані під час богослужіння. Нагадуванням про такі його труди слугує виточений ним із карельської берези ківш для вживання під теплоту, який також зберігається в обителі.
Слава, яку здобув преподобний Іона святістю життя і невсипущим піклуванням про влаштування обителі, привабила знатних покровителів. До Яшезерської пустині за життя преподобного давала різні предмети, найчастіше богослужбові книги, велика государиня інокиня Марфа Іоаннівна. Зі свого боку цар Василій Іоаннович Шуйський (1606–1610 рр.), окрім книг, наділив обитель рільними, сіножатними, лісовими і риболовними угіддями.
Прп. Іона заслужив трудами й подвигами любов і повагу від Соловецьких ігуменів Якова (1581–1597 рр.) та преподобного Іринарха (1613–1626 рр.; пам’ять 17/30 липня) і від митрополита Новгородського Ісидора (1603–1619 рр.), які теж багато жертвували до бідної пустельної обителі. 1628 року в Яшезерському монастирі було вже два храми: додалася тепла церква з трапезною на честь Преображення Господнього.
Час смерті преподобного Іони точно не відомий. Імовірно, він помер наприкінці XVI або на початку XVII століття. Мощі святого спочивають під спудом у каплиці під монастирською дзвіницею.
Тропарі, кондаки, молитви та величання
Тропарь , глас 8:
Благове́щенския оби́тели устрои́телю усе́рдный,/ сло́вом и́стины ве́ру насади́вый,/ благове́стием же окре́стныя лю́ди, я́ко ни́ву, оби́льно ороси́вый/ и прозябе́ние ди́вное Бо́гу принесы́й,/ восхваля́ем тя любо́вию, преподо́бне о́тче Ио́но,/ и, соверша́юще па́мять твою́, уми́льно вопие́м:// моли́ся, во е́же спасти́ся душа́м на́шим.
Кондак, глас 2
Подви́жника изря́дна и уго́дника Бо́жия преди́вна/ днесь Це́рковь Христо́ва па́мять че́стно пра́зднует/ и, досто́йно того́ ублажа́ющи, си́це вопие́т:/ ди́вный во святы́х Твои́х, Го́споди,// моли́твами преподо́бнаго Ио́ны поми́луй нас.
Молитва
О, преподо́бне и богоно́сне о́тче наш Ио́но! Ты, порабо́тати Го́сподеви жела́я, зде всели́лся еси́, и неле́ностно во труде́х, во бде́ниих, в моли́твах и посте́х подвиза́лся еси́, и был еси́ наста́вник мона́шествующим, всем же лю́дем учи́тель ре́вностный. Ны́не у́бо, по отше́ствии твое́м от земны́х, Небе́сному Царю́ предстоя́, моли́ бла́гость Его́, е́же уще́дрити ме́сто селе́ния на́шего, святы́й храм сей, иде́же ду́хом любве́ твоея́ неотсту́пно пребыва́еши, и всем лю́дем твои́м, с ве́рою к тебе́ припа́дающим, во блага́я проше́ния их испо́лнити. Испроси́ у Ми́лостиваго Го́спода на́шего, да низпосле́т нам оби́лие благ земны́х, па́че же я́же на по́льзу душ на́ших да да́рует нам, и сконча́ти житие́ сие́ привре́менное в покая́нии да сподо́бит, в день же су́дный десна́го предстоя́ния и наслажде́ния во Ца́рствии свое́м да удосто́ит во ве́ки веко́в. Ами́нь.
Ще в розробці
Ще в розробці