Праведний Петро, колишній митар

День пам'яті (н. ст.)

Місяця вересня на 22-й день

Святий Петро, колишній митар, був головним збирачем податей в Африці за царювання імператора Юстиніана (527–565 рр.). Людиною він був жорстокою і немилосердною. Одного разу він кинув шматком хліба в жебрака, який невідступно просив милостині. Вночі Петро уві сні побачив себе померлим і те, як святі ангели зважували його діла на терезах правосуддя Божого. На чашу добрих діл нічого було покласти, окрім шматка хліба, кинутого жебракові з досади, але й це зупинило чашу з порочними ділами, яка опускалася вниз.

Петро зрозумів значення сну і, покаявшись, цілковито змінив життя. Він щедро роздавав нужденним милостиню, годував і одягав багатьох.

Одного разу Петро побачив уві сні Іісуса Христа. Господь був одягнений в одяг, який святий колись подав жебракові. Тоді Петро роздав своє майно бідним і доручив своєму рабу продати самого його в рабство, а гроші віддати жебракам.

Раб виконав наказ господаря. Багато років святий Петро покірливо і старанно працював у свого пана. Одного разу його впізнали торговці, яким він був відомий раніше. Вони сказали господареві, хто його слуга. Почувши цю розмову, святий негайно пішов із міста. Ідучи, він звершив диво: раб-привратник, глухий і німий, отримавши від праведного Петра ім’ям Іісуса Христа повеління відчинити ворота, виконав наказ й отримав одразу слух і мову.

Він поспішив про все розповісти своєму панові. Привратник додав, що із уст святого, коли той наказував відчинити ворота, вийшов вогонь, який торкнувся його обличчя. Після цього він став чути і говорити.

Усі вирушили шукати Петра, але пошуки виявилися марними. Святий зник і до самої смерті залишався невідомим.