20 серпня 2026
четвер · 7 серпня ст. ст.
Післясвято Преображення Господнього. Прмч. Дометія Персіянина та двох учнів його (363). Мчч. Марина та Астерія (260). Прп. Ора Фіваїдського (близько 390). Прмц. Потамії чудотвориці. Прп. Феодосія Нового (IX–X). Свт. Ієрофея Венгерського, архієп. Туркійського (Х); прав. Стефана І, короля Угорщини (1038). Прп. Пимена Багатостраждального, Печерського, в Ближніх печерах (1110). Прп. Пимена, посника Печерського, в Дальніх печерах (ХIII–ХIV). Прп. Меркурія Печерського, єп. Смоленського, в Ближніх печерах (1239). Прп. Феодори Сихловської (поч. XVIII) (Румун.). Прп. Олімпіади Арзамаської і Київської (1828). Знайдення мощей свт. Митрофана, єп. Воронезького (1832). Прп. Антонія Оптинського (1865). Сщмчч. Олександра Хотовицького, Петра Токарева, Михаїла Плишевського, Іоанна Воронця, Димитрія Миловидова та Олексія Воробйова пресвітерів, Єлисея Штольдера диякона і прмч. Афанасія (Єгорова) (1937); сщмч. Василія Аменіцького пресвітера (1938). Тригірської ікони Божої Матері (XIX).
Читання Святого Письма
На літургії
На Вечірні вхід з кадилом, прокімен великий: "Бог наш на небеси..."
Тропарі та кондаки
Преподобномученику Дометіюглас 4
Тропар, глас 4
По́стнически предподвиза́вся на горе́,/ у́мная враго́в ополче́ния/ всеору́жием Креста́ погуби́л еси́, всеблаже́нне./ Па́ки же ко страда́льчеству му́жески обле́клся еси́,/ уби́в Копрони́ма мече́м ве́ры,/ и обои́х ра́ди венча́лся еси́ от Бо́га,// преподобному́чениче Домети́е приснопа́мятне.
Кондак, глас 6
Я́ко преоби́дев тле́нная и до́лу влеку́щая мудрова́ния,/ преподобному́чениче Домети́е,/ вели́к наста́вник мона́хом показа́лся еси́,/ не устраши́вся я́рости царя́, не хотя́ща чти́ти Христа́, и́стиннаго Бо́га./ Сего́ ра́ди и сконча́лся еси́, воспева́я песнь:// Бог есть со мно́ю, и никто́же на мя.
Преподобному Пимену Багатостраждальномуглас 5
Тропар, глас 5
Богоно́снаго Анто́ния смиренному́дрием подража́я,/ терпе́нием И́ову подо́бяся,/ не исцеле́ния от боле́зни, но па́че протяже́ния тоя́/ жела́л еси́ себе́, терпеливоду́шне Пи́мене,/ да не ка́ко, здрав быв/ и от ме́ста сего́ роди́тельми исто́ржен,/ сожи́тия преподо́бных и чи́на их лиши́шися,/ тем па́че наде́жды от сами́х А́нгел постриже́н был еси́,/ с ни́миже моли́ Христа́ Бо́га// спасти́ся душа́м на́шим.
Кондак, глас 6
Долговре́менную боле́знь благода́рне претерпе́вшаго,/ прииди́те, соше́дшеся, восхва́лим Пи́мена многотерпели́ваго,/ и́же бо иногда́ за смрад в боле́зни бе гнуша́емь,/ сей ны́не благоуха́ние испуща́ет/ с ве́рою к ра́це моще́й его́ приходя́щим/ и прого́нит злосмра́дие страсте́й от вопию́щих:// прииди́, Пи́мене, к нам, и ничто́же успе́ет враг на ны.
Преподобному Пимену посникуглас 8
Тропар, глас 8
Посто́м ду́шу твою́ просвети́л еси́,/ моли́твами непреста́нными се́рдце твое́ сосу́д Ду́ха Свята́го соде́лал еси́,/ преподо́бне о́тче наш Пи́мене;/ те́мже вся вра́жия ополче́ния кре́пко посрами́л еси́/ и, я́ко победоно́сец и́стинный,/ воздая́ние получи́л еси́ от Христа́ Бо́га./ Тому́ помоли́ся о душа́х на́ших.
Кондак, глас 8
Пи́мене преподо́бне,/ по́стником единонра́вне,/ послуша́ния о́бразе и трудолю́бия пра́вило,/ во бде́нии и моли́твах неусы́пне,/ не преста́й моля́ся о нас ко Го́споду.
Преподобному Меркурію Печерськомуглас 8
Тропар, глас 8
Посто́м ду́шу твою́ просвети́л еси́,/ моли́твами непреста́нными се́рдце твое́ сосу́д Ду́ха Свята́го соде́лал еси́,/ преподо́бне о́тче наш Мерку́рие;/ те́мже вся вра́жия ополче́ния кре́пко посрами́л еси́/ и, я́ко победоно́сец и́стинный,/ воздая́ние получи́л еси́ от Христа́ Бо́га.// Тому́ помоли́ся о душа́х на́ших.
Кондак, глас 8
Любо́вию ко Христу́ уязви́в твою́ ду́шу,/ преподо́бне о́тче наш Мерку́рие,/ в пеще́рнем мра́це свет спасе́ния обре́л еси́/ и, я́ко ча́до избра́нное вели́ких отце́в Пече́рских Анто́ния и Феодо́сия,/ вку́пе с ни́ми оби́тель ра́йскую насле́довал еси́,/ отону́дуже призира́й ны́не на оби́тель земну́ю,// в не́йже подвиза́лся еси́,/ и моли́ся о чту́щих па́мять твою́.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
(Мк. 1:29-35)
"А вранці, вставши вдосвіта, [Господь] вийшов і пішов у безлюдне місце, і там молився" (Мк. 1:35). Ось урок рано вставати і перші години дня присвячувати на молитву, на самоті. Душа, оновлена сном, буває свіжою, легкою і здатною до проникнення, як свіже ранкове повітря; тому сама собою проситься, щоб пустили її туди, де вся її відрада, перед лице Отця Небесного, в співтовариство ангелів і святих. У цей час зручніше їй це робити, ніж після, коли вже наляжуть на неї турботи дня. Усе Господь влаштовує. Треба від Нього прийняти благословення на справи, напоумлення потрібне і підкріплення необхідне. І поспішай раніше, поки ніщо не заважає наодинці піднестися до Господа розумом і серцем, і висловити Йому потреби свої, наміри свої, і випросити Його допомоги. Налаштувавшись молитвою і богомисленням з перших хвилин дня, цілий день потім проведеш у благоговійності та страху Божому з думками зібраними. Звідси — обачність, статечність і лад у справах і стосунках. Це нагорода за працю, на яку спонукаєш себе в ранковій самоті. Отже, це і для мирських людей міра розсудливості, а не що-небудь чуже їхнім цілям.
Ще 1 думка
(Еф. 6:10-17)
Апостол одягає християн у всеозброєння Боже. Доречно підійшло це слідом за попереднім уроком. Бо якщо хто, послухавши покликання Божого, сприйняв початок нового життя, за допомогою благодаті Божої, доклавши до того зі свого боку "все старання" (2 Пет. 1:5), то на нього після цього чекає не спочивання на лаврах, а боротьба. Він залишив світ — світ за це почне гнати його; він врятувався від влади диявола — диявол гнатиме слідом за ним і ставитиме йому пастки, щоб збити його з доброго шляху і знову повернути у свою сферу; він зрікся себе, відкинув самість з усією ордою пристрастей, але цей гріх, який живе в нас, не відразу розлучається зі своїм привільним життям у самодогоджанні і щохвилини буде зазіхати під різними приводами знову оселитися всередині тих самих порядків життя, які так багато живили й годували його колись. Три вороги — кожен з незліченним військом — але головнокомандувач — диявол, а найближчі помічники його — біси. Вони всім орудують у гріховному житті, противнику життя духовного. Тому Апостол проти них і озброює християнина, так ніби інших не було зовсім. Каже: "наша боротьба не проти крові й плоті, а проти начальств, проти властей, проти мироправителів темряви цього віку, проти духів злоби піднебесних" (Еф. 6:12). Бо якби не було їх, і битви, можливо, не було б. Так само якщо вони відбиті і переможені, то відбиття і поразка інших нічого вже не варті. Отже, дивись усякий, куди слід спрямовувати стріли або, принаймні, з якого особливо боку слід себе захищати. І захищай! Апостол прописав кілька знарядь, але всі вони сильні лише Господом. Тому досвідчені борці духовні й передали нам: іменем Господа Іісуса бий ворогів.
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter