31 січня 2026
субота · 18 січня ст. ст.
Посту немає
Свтт. Афанасія (373) і Кирила (444), архієпископів Александрійських. Прп. Маркіана Кірського (близько 388). Прпп. схимника Кирила і схимниці Марії (близько 1337), батьків прп. Сергія Радонезького. Прп. Афанасія Сяндемського, Вологодського (1550). Прав. Афанасія Наволоцького (ХVІ–ХVІІ). Сщмч. Михаїла Каргополова пресвітера (1919); сщмч. Євгенія Ісадського пресвітера (1930); сщмчч. Володимира Зубковича, Миколая Красовського, Сергія Лебедєва, Олександра Русинова пресвітерів (1938).
Читання Святого Письма
На літургії
Тропарі та кондаки
Святителям Афанасію і Кирилуглас 4
Тропар, глас 4
Бо́же оте́ц на́ших,/ творя́й при́сно с на́ми по Твое́й кро́тости,/ не отста́ви ми́лость Твою́ от нас,/ но моли́твами их// в ми́ре упра́ви живо́т на́ш.
Інший тропар, глас 3
Де́лы возсия́вше правосла́вия,/ все погаси́вше злосла́вие,/ победи́телие, победоно́сцы бы́сте,/ благоче́стием вся обогати́вше,/ Це́рковь вельми́ украси́вше,/ досто́йно обрето́сте Христа́ Бо́га,// да́рующаго нам ве́лию ми́лость.
Кондак, глас 4
Священнонача́льницы велича́йшии благоче́стия,/ и до́блии побо́рницы Це́ркве Христо́вы,/ вся соблюди́те пою́щия:/ спаси́, Ще́дре,// ве́рою чту́щия Тя.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
(Лк. 18:2-8)
Щоб зробити більш виразною ту істину, "що треба завжди молитися і не сумувати" (Лк. 18:1), якщо не скоро буде почута молитва, але все продовжувати молитися, Господь сказав притчу. Притча ця про суддю, який Бога не боявся і людей не соромився, а задовольнив, врешті-решт, прохання удовиці – не тому, що Бога побоявся і людей посоромився, а тому тільки, що вдова та не давала йому спокою.
Тож якщо така загрубіла людина не встояла проти невідступності прохання, то чи Бог, людинолюбний і багатомилостивий, не виконає прохання, яке невідступно, зі сльозами й скрушеним серцем, підноситься до Нього?! І ось відповідь на те, чому молитви наші часто не чуються. Тому що підносимо прохання наші до Бога не старанно, ніби мимохідь, і до того ж так, що помолившись одного разу нині, завтра чекаємо виконання своєї молитви, не думаючи попотіти і перетрудитись в молитві. Ось і не чується і не виконується молитва наша, тому що самі не виконуємо, як слід, покладеного для молитви закону старанної невідступності з надією.

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter




