30 жовтня 2025

четвер · 17 жовтня ст. ст.

Cедмиця 21-ша після П’ятидесятниці · Глас 3 · Посту немає

Прор. від 12-ти Осії (820 р. до Р. Х.). Прмч. Андрія Критського (767). Мчч. безсрібників Косми і Даміана, Аравійських, та братів їхніх, мчч. Леонтія, Анфима та Євтропія (287 або 303). Перенесення мощей прав. Лазаря Чотириденного, єп. Кітійського (898). Прп. Антонія Леохнівського, Новгородського (1611). Сщмчч. Неофіта Любимова й Анатолія Івановського пресвітерів, прмчч. Іакінфа (Пітателєва) і Каліста (Опаріна) (1918); сщмч. Олександра (Щукіна), архієп. Семипалатинського (1937). Кончина (1942) та знайдення мощей (2008) блж. інокині Параскеви Старобільської. Ікон Божої Матері, йменованих «До Різдва й після Різдва Діва» (1827) та «Визволителька».

Читання Святого Письма

На літургії

АпостолКол. 1:24-29 (зач. 252)

ЄвангелієЛк. 9:49-56 (зач. 48)

Тропарі та кондаки

Пророку Осіїглас 2

Тропар, глас 2

Проро́ка Твоего́ Оси́и па́мять, Го́споди, пра́зднующе,/ тем Тя мо́лим:// спаси́ ду́ши на́ша.

Кондак, глас 2

Пра́выми стезя́ми после́дуя за́поведем Го́спода Твоего́, проро́че Оси́е,/ испо́лнился Ду́ха Свята́го/ и, прие́м дар проро́чествия,/ провозгласи́л еси́ Изра́илю Христо́во, хотя́щее в после́дняя ле́та бы́ти, прише́ствие,/ облича́я заблу́ждшия лю́ди от пути́ пра́ваго/ и наставля́я на путь, веду́щий в Вы́шний Иерусали́м,/ иде́же ны́не предстоя́,// моли́ся непреста́нно о всех нас.

Молитви на сьогодні

КанонПокаянний до Господа нашого Іісуса Христа КанонМолебний до Пресвятої Богородиці КанонАнгелу Хранителю КанонСвятим апостолам КанонСвятителю Миколаю Чудотворцю АкафістСвятителю Миколаю Чудотворцю АкафістПервоверховним апостолам Петру і Павлу

Богослужбові вказівкисьогодні · завтра · післязавтра

Думка дня

Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року

(Лк. 9:49-56)
Як ставитися до невіруючих, які не сповідують Господа? Так само як Господь поставився до селища, що не прийняло Його. Юна ревність, що виявляє багато жару, хотіла б вогонь звести на них з неба, але її стримує Сам Господь: «не знаєте, якого ви духу» (Лк. 9:55). Господь Спаситель, у прийнятті Якого полягає і саме спасіння, нічого не зробив тим, хто не прийняв Його, але, оминувши їх, «пішов в інше селище» (Лк. 9:55-56), залишивши їх самим собі.

Так і нині треба: нехай невіруючі йдуть своєю дорогою, а віруючі своєю. Є Бог, Який усіх розбере у свій час. Про них жаліти і молитися треба. Треба бажати, щоб вони пізнали істину, і вишукувати нагоди натякнути їм про неї, а коли відкрито стануть нападати на істину, дати їм відсіч любовну, але повчальну — і досить.

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter