12 серпня 2025
вівторок · 30 липня ст. ст.
Апп. від 70-ти Cили, Силуана, Крискента, Єпенета й Андроника (I). Мчч. Поліхронія, єп. Вавилонського, Парменія, Єлими та Хрисотеля пресвітерів, Луки та Муко дияконів, Авдона та Сенніса, князів Персидських, і мчч. Олімпія та Максима (близько 251). Сщмч. Валентина (Уалентина) єп. і трьох учнів його, мчч. Прокула, Єфіва та Аполлонія, і прав. Авундія (близько 273). Мч. Іоанна Воїна (IV). Знайдення мощей прп. Германа Соловецького (1484). Сщмч. Іоанна Плотникова диякона (1918). Прп. Анатолія Оптинського, Молодшого (1922). Воргольської ікони Божої Матері (XVIII).
Читання Святого Письма
На літургії
Тропарі та кондаки
Мученику Іоанну Воїнуглас 4
Тропар, глас 4
Всеблага́го Бо́га и Царя́/ благове́рный раб и во́ин яви́лся еси́, Иоа́нне чудоде́телю,/ постра́дав бо ра́ди ве́ры му́жески,/ блаже́нно же сконча́в тече́ние,/ зри́ши Всетворца́ Го́спода в Небесе́х светле́йше./ От Него́же прие́м дарова́ние чуде́с,/ стра́ждущим челове́ком во вся́ких напа́стех помога́еши,/ укрепля́еши во́ины в ра́тех,/ от враго́в плене́ния, ран же и внеза́пных смерте́й и от бед лю́тых изыма́еши./ Те́мже моли́ Влады́ку Христа́, приснопа́мятне,/ да во вся́ком обстоя́нии сотвори́т нам ми́лость,/ и не введе́т нас во искуше́ния,// но спасе́т ду́ши на́ша, я́ко Человеколю́бец.
Інший тропар, глас 8
Блаже́нство ева́нгельское возлюби́в, Богому́дре Иоа́нне,/ чистоту́ се́рдца де́вством почти́л еси́./ Те́мже суету́ ми́ра сего́ пренебре́г,/ устреми́лся еси́ зре́ти Бо́га,/ И́же тя просла́ви чудесы́ во врачева́нии разли́чне стра́ждущих./ Сего́ ра́ди мо́лим тя:/ проси́ нам у Христа́ Го́спода вся́ких скорбе́й избавле́ния// и получе́ния Ца́рства Небе́снаго.
Кондак, глас 6
Благочести́ваго во́ина Христо́ва,/ победи́вшаго враги́ душе́вныя и теле́сныя богому́дренно,/ Иоа́нна му́ченика достодо́лжно пе́сньми восхва́лим,/ чудоде́йствуя бо, подае́т оби́льная исцеле́ния стра́ждущим лю́дем/ и мо́лится Го́споду Бо́гу// от вся́ких бед спасти́ правове́рныя.
Інший кондак, глас 3
Вели́кая ско́рбным лю́дем ра́дость в беда́х обрета́ешися, чудотво́рче Иоа́нне,/ вся́кия бо стра́сти моля́щим тя врачу́еши,/ исполня́я их проше́ния./ Те́мже и ны́не моли́ Го́спода,// да спасе́т ны в ми́лости Свое́й.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Господь від тих, хто хоче піти за Ним, вимагає рішучої самовіддачі: "зречись себе" (Мф. 16:24). Можна це висловити і так: кинь свої інтереси і переслідуй лише інтереси Господа. Це здійсниш, коли будеш завжди творити угодне Йому. Як же це зробити? Дивись уважно за тим, що в тобі всередині і що біля тебе зовні, і, суворо визначивши, як угодно Господу, щоб ти вчинив у такому і в такому випадку, зовнішньому або внутрішньому, чини так, не шкодуючи себе і не домішуючи сюди своїх розрахунків, з цілковитою самовіддачею. Скажеш: визначити це складно. Ні, не складно. У нас є заповіді ясні й визначені; вони виражають усе, що угодно від нас Господу. Залишається тільки зробити застосування їх до даного випадку, а це не становить великих труднощів. Досить мати здоровий глузд. Не здогадаєшся — запитай у духовного отця свого або в іншого когось, чиє слово поважаєш, і зроби за вказівкою. Але всіляко краще вдосконалювати своє міркування за допомогою читання слова Божого й отецьких писань, щоб завжди мати із собою того, хто вирішує.
Ще 2 думки
(Мф. 21:23-27)
На запитання Господа про Іоанна Предтечу архієреї і старці думали: так скажемо чи так, все для нас невигідно, а тому вирішили краще прикритися незнанням. Вигода своя зв'язала їм язик і не дала їм засвідчити істину. Якби вони любили істину більше, ніж себе, була б інша мова, інша була б і справа. Власна вигода закрила істину і не допустила її до серця, завадила утворитися щирому переконанню і зробила серце байдужим до неї. І завжди так: егоїстичні прагнення — первинні вороги істини. Всі інші вороги йдуть за ними і діють за їхнім посередництвом. Якщо розібрати, як народилися всі хибні думки та єресі, то виявиться, що джерело їх усіх саме це. На словах істина — істина, а на ділі [вона їм] заважає, істина стосовно того й іншого, треба її усунути і поставити на місце її сприятливу нам брехню, [думають вони]. Чому, наприклад, є матеріалісти-нігілісти? Тому, що ідея Бога Творця, Промислителя і Судді, з ідеєю про духовність душі, заважає їм ширше жити за своїми нахилами; ось і усувають її. Що не істина керує нігілістами, це видно з нікчемності підстав, на яких вони стверджуються: їм бажано, щоб було так, як вони думають, і всяку примару, що відображає їхні думки, вони виставляють як свідка істини. Якби вони протверезіли хоч трохи, негайно б побачили брехню свою. Але себе шкода, тому й залишаються так, як є.
(Мф. 21:28-32)
У притчі про двох синів другий з них моторно "сказав: іду,... і не пішов" (Мф.21:30). Це образ усіх незрілих благих намірів, які привести до виконання не вистачає потім сталості, волі й терпіння. Серце легке негайно готове на будь-яке добро, що трапляється йому, але нетверда і нетрудолюбна воля відмовляється від роблення на перших же порах. Ця неміч зустрічається майже у всіх. Як же уникнути такої неспроможності перед самим собою і перед іншими? А ось як: не починай нічого не обдумавши і не розрахувавши, що на те, що робиться, вистачить сил. Так Господь повелів у притчі про того, хто починає війну і починає будувати будинок. У чому ж цей розрахунок? У тому, за словами тих же припливних навіювань Господа, щоб озброїтися наперед самовіддачею і терпінням. Подивися, чи є в тебе ці підпори всіх трудівників у добрі, і якщо є, починай справу, а якщо ні, то наперед запасися ними. Якщо запасешся, то, що не трапиться на шляху до наміченого, все перетерпиш і подолаєш, і розпочате доведеш до кінця. Розрахунок не те значить, що якщо важкувата справа - кинь, а те, щоб надихнути себе на всяку працю. Звідси буде виходити твердість волі і постійність діяння. І не буде з тобою ніколи того, щоб ти сказав - іду, а потім не пішов.
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter