20 липня 2025
неділя · 7 липня ст. ст.
Прп. Фоми, що в Малеї (Х). Прп. Акакія, про якого розповідається у Ліствиці (VI). Мчч. Перегрина, Лукіана, Помпея, Ісихія, Папія, Саторнина і Германа (II). Прмчч. Єпіктета пресвітера та Астіона ченця (290). Мч. Євангела (III–IV). Мц. Киріакії (IV). Прп. Євдокії, в інокинях Євфросинії, кнг. Московської (1407). Сщмч. Павла Чернишова пресвітера (1918). Знайдення мощей прп. Герасима Болдинського (2001). Влахернської ікони Божої Матері (принесена у Москву в 1654 р.). Оновлення ікони «Спас Нерукотворний» у Борисо-Глібському монастирі Ізюмської єпархії (1997).
Читання Святого Письма
На утрені
На літургії
Тропарі та кондаки
Неділіглас 5
Тропар, глас 5
Собезнача́льное Сло́во Отцу́ и Ду́хови,/ от Де́вы ро́ждшееся на спасе́ние на́ше,/ воспои́м, ве́рнии, и поклони́мся,/ я́ко благоволи́ пло́тию взы́ти на кре́ст,/ и сме́рть претерпе́ти,/ и воскреси́ти уме́ршия// сла́вным воскресе́нием Свои́м.
Кондак, глас 5
Ко а́ду, Спа́се мо́й, соше́л еси́,/ и врата́ сокруши́вый я́ко Всеси́лен,/ уме́рших я́ко Созда́тель совоскреси́л еси́,/ и сме́рти жа́ло сокруши́л еси́,/ и Ада́м от кля́твы изба́влен бы́сть,/ Человеколю́бче, те́мже вси́ зове́м:// спаси́ на́с, Го́споди.
Преподобним Акакію і Фоміглас 1
Тропар, глас 1
Свети́ла богосия́нная ми́ру/ и и́ноков одушевле́нныя зари́,/ Фома́ чудесы́, Ака́кий же послуша́нием,/ возсия́сте све́тло;/ сих, я́ко иму́щих дерзнове́ние к Бо́гу,/ моли́твами во бра́нех посо́бствовати мо́лим,/ да про́сят от Христа́ Бо́га дарова́ти проще́ние согреше́ний// чту́щим их святу́ю па́мять.
Інший тропар, глас 4
Бо́же оте́ц на́ших,/ творя́й при́сно с на́ми по Твое́й кро́тости,/ не отста́ви ми́лость Твою́ от нас,/ но моли́твами их// в ми́ре упра́ви живо́т наш.
Кондак, глас 4
Ве́лию побе́ду му́жески показа́л еси́,/ отону́дуже Боже́ственною любо́вию разгоре́вся,/ царя́ тле́ннаго и вся кра́сная преоби́дел еси́,/ на горе́ Мале́стей вселе́ние соверши́в,/ от нея́же в Небе́сная/ возше́л еси́ к Царю́ царе́й, Фомо́,// моли́ непреста́нно о всех нас.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
(Лк. 24:36-53)
Силу Вознесіння Господнього апостол Павло виражає так: "піднявшись на висоту, полонив полон і дав дари людям" (Еф. 4:8). Віддавши належне правді Божій, Господь відчинив для нас усі скарби благодаті Божої. Це і є полон, або здобич внаслідок перемоги. Початок роздавання цієї здобичі людям є Зішестя Святого Духа, Який, зійшовши раз, завжди перебуває в Церкві і кожному подає, що кому потрібно, беручи все з того ж раз полоненого полону. Прийди кожен і бери. Але підготуй скарбницю — чисте серце; май руки, чим брати — віру, яка не сумнівається, і прийди прагненням з надією і невідступною молитвою.
Ще 1 думка
(Мф. 9:1-8)
Господь прощає гріхи розслабленому. Радіти б; але лукавий розум вчених книжників каже: "Він богохульствує" (Мф.9:3). Навіть коли сталося чудо зцілення розслабленого на підтвердження тієї втішної для нас істини, що "Син Людський має владу на землі прощати гріхи" (Мф. 9:6), - і тоді народ прославив Бога, а про книжників нічого не сказано, мабуть, тому, що вони й при цьому плели якісь лукаві питання.
Розум без віри - підступник; раз у раз кує лукаві підозри і сплітає огуди на всю царину віри. Чудесам то не вірить, то вимагає найвідчутнішого чуда. Але коли воно дане буває і зобов'язує до покірності вірі, він не соромиться ухилятися, перекручуючи або криво тлумачачи чудесні дії Божі. Так само ставиться він і до доказів істини Божої. І дослідні, і розумові докази представляють йому в достатній кількості і силі: він і їх покриває сумнівом.
Розбери всі його закиди, і побачиш, що все в них одне лукавство, хоч на його язиці це має славу розумності, тож мимоволі доходиш до висновку, що розумність і лукавство одне й те саме. У царині віри апостол каже: "Ми... розум Христовий маємо" (1Кор.2:16). Чий же розум поза областю віри? Лукавого. Тому й відмінною рисою його стало лукавство.
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter