3 листопада 2024

неділя · 21 жовтня ст. ст.

Сьогодні
Прп. Iларіона, схимника Печерського, в Дальніх печерах (XI)Прп. Іларіона Великого (371–372)Перенесення мощей свт. Іларіона, єп. Меглінського (1206)Прп. Іларіона Псковоєзерського, Гдовського.Аркадія (Єршова), єп. Єкатерин­­бурзькогосщмч. Даміана (Воскресенського), архієп. Курського (1937)прмц. Пелагії (Тєстової) (1944)прмчч. Софронія (Несмеянова)Неофіта (Осипова) (1937)Зотика (303)

Неділя 19-та після П’ятидесятниці · Глас 2 · Посту немає

Прп. Іларіона Великого (371–372). Мчч. Дасія, Гаїя та Зотика (303). Прп. Iларіона, схимника Печерського, в Дальніх печерах (XI). Перенесення мощей свт. Іларіона, єп. Меглінського (1206). Прп. Іларіона Псковоєзерського, Гдовського. Прпп. Феофіла та Якова Омуцьких (близько 1412). Сщмчч. Павлина (Крошечкіна), архієп. Могильовського, Аркадія (Єршова), єп. Єкатерин­­бурзького, і з ними Анатолія Левицького та Никандра Чернелевського пресвітерів і мч. Кіпріана Анникова (1937); сщмч. Даміана (Воскресенського), архієп. Курського (1937); сщмчч. Константина Чекалова, Сергія Смирнова, Василія Нiкольського, Феодора Бєляєва, Володимира Введенського, Миколая Раєвського, Іоанна Козирєва, Василія Козирєва, Олександра Богоявленського, Димитрія Троїцького та Олексія Москвіна пресвітерів, Сергія Казанського та Іоанна Мельницького дияконів, прмчч. Софронія (Несмеянова) і Неофіта (Осипова) (1937), прмц. Пелагії (Тєстової) (1944).

Читання Святого Письма

На утрені

Ін. 20:11-18 (зач. 64)

На літургії

Апостол2Кор. 11:31-12:9 (зач. 194)
ЄвангелієЛк. 16:19-31 (зач. 83 про багатія та убогого Лазаря)

Преподобному

Апостол2Кор. 9:6-11 (зач. 188)
ЄвангелієЛк. 6:17-23 (зач. 24)

Тропарі та кондаки

Неділіглас 2

Тропар, глас 2

Егда́ снизше́л еси́ к сме́рти, Животе́ Безсме́ртный,/ тогда́ а́д умертви́л еси́ блиста́нием Божества́:/ егда́ же и уме́ршия от преиспо́дних воскреси́л еси́,/ вся́ си́лы небе́сныя взыва́ху:// Жизнода́вче, Христе́ Бо́же на́ш, сла́ва Тебе́.

Кондак, глас 2

Воскре́сл еси́ от гро́ба, Всеси́льне Спа́се,/ и а́д ви́дев чу́до, ужасе́ся,/ и ме́ртвии воста́ша;/ тва́рь же ви́дящи сра́дуется Тебе́,/ и Ада́м свесели́тся,// и ми́р, Спа́се мо́й, воспева́ет Тя́ при́сно.

Преподобному Іларіону Великомуглас 8

Тропар, глас 8

Сле́з твои́х тече́ньми пусты́ни безпло́дное возде́лал еси́,/ и и́же из глубины́ воздыха́ньми во сто трудо́в уплодоноси́л еси́,/ и был еси́ свети́льник вселе́нной, сия́я чудесы́,/ Иларио́не, о́тче наш:// моли́ Христа́ Бо́га спасти́ся душа́м на́шим.

Інший тропар, глас 8

Я́ко и́ноков утвержде́ние, наста́вник же гра́ждан пусты́нных,/ и чудотво́рец благода́тию Вели́кому Анто́нию подо́бяся,/ помо́щник в страсте́х бе́дствующим неотсту́пен, Иларио́не о́тче наш,// моли́ за чту́щия святу́ю па́мять твою́.

Кондак, глас 3

Я́ко свети́льника незаходи́маго, у́мнаго тя Со́лнца,/ соше́дшеся днесь восхваля́ем в пе́снех,/ возсия́л бо еси́ су́щим во тьме неве́дения,/ вся возводя́ к Боже́ственней высоте́, Иларио́не./ Те́мже вопие́м:// ра́дуйся, о́тче, всех по́стников основа́ние.

Молитви на сьогодні

Богослужбові вказівкисьогодні · завтра · післязавтра

Думка дня

Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року

(Лк. 16:19-31)
Притча про багатія і Лазаря показує, що ті, хто жив не так, як треба, спохватяться, але вже не матимуть можливості виправити своє становище. Очі їхні відкриються, і вони ясно бачитимуть, у чому істина. Згадавши, що на землі багато тих, хто осліп, подібно до них, вони хотіли б, щоб хто-небудь був посланий до них з померлих для запевнення, що жити і розуміти речі треба не інакше, як за вказівкою Одкровення Господнього. Але і в цьому їм відмовлено, тому що Одкровення для тих, хто бажає знати істину, є самодоказовим, а для небажаючих і тих, хто не любить істини, непереконливим буде і саме воскресіння будь-кого з померлих. Почуття цього описаного багатія, напевно, відчувають усі, хто відходить звідси. І отже, за тамтешнім переконанням, яке буде переконанням і всіх нас, єдине для нас керівництво на шляху життя — Одкровення Господнє. Але там уже таке переконання для багатьох буде запізнілим; тут воно краще б стало в пригоді, та не у всіх воно є. Повірмо принаймні свідченням тамтешніх, переносячи себе в їхній стан. Ті, хто перебуває в муках, не стануть брехати; жаліючи нас, вони хочуть, щоб відкрилися наші очі, щоб не прийшли на місце їхніх мук. Про цей предмет не можна так говорити, як говоримо нерідко про поточні справи: «Та нехай, якось пройде». Ні, вже то не пройде як-небудь. Треба бути ґрунтовно впевненим, що не потрапимо в місце, в яке потрапив багатий.

Ще 1 думка

(Лк. 6:17-23)

Ублажає Господь убогих; тих, що голодні; тих, що плачуть; тих, кого ганьблять, — під тією умовою, якщо все це Сина Людського заради; ублажається, отже, життя, оточене всякого роду нестатками і злиднями. Утіхи, достаток, шана, за словом цим, не являють собою блага; та воно так і є. Але доки в них спочиває людина, вона не усвідомлює того. Тільки коли звільниться із зачарування їхнього — бачить, що вони не представники блага, а тільки примари його. Душа не може обійтися без утіх, але вони не в матеріальному; не може обійтися без скарбів, але вони не в золоті і сріблі, не в пишних домівках і одежах, не в цій повноті зовнішній; не може обійтися без шани, але вона не в раболіпних поклонах людських. Є інші утіхи, інший достаток, інша шана — духовні, споріднені душі. Хто їх знайде, той не захоче зовнішніх; та не лише не захоче, а зневажить і зненавидить їх заради того, що вони загороджують духовні, не дають бачити їх, тримають душу в затьмаренні, сп'янінні, у примарах. Через те такі всією душею віддають перевагу вбогості, скорботі і безвісності, почуваючись добре серед них, наче в безпечній якійсь огорожі від зачарування спокусами світу. Як же бути тим, до кого все це йде саме собою? Бути у ставленні до всього того, за словом св. апостола, як той, хто не має нічого.

Відео дня: Православний календар

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter