Преподобний Іларіон Великий
День пам'яті (н. ст.)
Місяця жовтня на 21-й день
Преподобний Іларіон Великий народився 291 року в палестинському селі Тавафа. Його послали для вивчення наук до Александрії, де він познайомився з християнами і прийняв Святе Хрещення. Почувши про ангельське життя преподобного Антонія Великого (пам’ять 17 січня), Іларіон вирушив до нього, щоб навчитися догоджати Богові.
Невдовзі Іларіон повернувся на батьківщину. Батьки його вже померли. Роздавши майно родичам і жебракам, Іларіон оселився в пустелі біля міста Маіума. Преподобний посилено боровся з нечистими помислами, що бентежили розум та розпалювали плоть, перемагаючи їх важкою працею, постом і старанною молитвою.
Диявол лякав святого примарами і привидами. Під час молитви святий Іларіон чув плач дітей, ридання жінок, ревіння левів та інших звірів. Преподобний розумів, що ці жахи наводять біси, аби прогнати його із пустелі, тому пересилював страх за допомогою старанної молитви.
Одного разу на преподобного Іларіона напали розбійники і він силою свого слова переконав їх залишити злочинне життя. Скоро про святого подвижника дізналася вся Палестина. Господь дарував преподобному Іларіону владу виганяти нечистих духів. Цим благодатним даром він звільнив від уз багато недужих. Хворі приходили для зцілення, і преподобний лікував їх безкоштовно, кажучи, що благодать Божа не продається. Через нюх святий дізнавався, якою пристрастю одержима та чи інша людина.
Приходили до преподобного Іларіона і охочі спасати свою душу під його керівництвом. З благословення преподобного по всій Палестині стали виникати монастирі. Переходячи із однієї обителі до іншої, він утверджував у них суворий подвижницький спосіб життя.
За сім років до кончини († 371–372) преподобний Іларіон оселився на Кіпрі. Там він подвизався в пустельному місці, поки Господь не покликав його до Себе.
Тропарі, кондаки, молитви та величання
Тропарь преподобному Илариону Великому, глас 8
Сле́з твои́х тече́ньми пусты́ни безпло́дное возде́лал еси́,/ и и́же из глубины́ воздыха́ньми во сто трудо́в уплодоноси́л еси́,/ и был еси́ свети́льник вселе́нной, сия́я чудесы́,/ Иларио́не, о́тче наш:// моли́ Христа́ Бо́га спасти́ся душа́м на́шим.
Ин тропарь преподобному Илариону Великому, глас 8
Я́ко и́ноков утвержде́ние, наста́вник же гра́ждан пусты́нных,/ и чудотво́рец благода́тию Вели́кому Анто́нию подо́бяся,/ помо́щник в страсте́х бе́дствующим неотсту́пен, Иларио́не о́тче наш,// моли́ за чту́щия святу́ю па́мять твою́.
Тропaрь, глaсъ и7:
Слeзъ твои1хъ течeньми пустhни безпл0дное воздёлалъ є3си2, и3 и5же и3з8 глубины2 воздыхaньми, во сто2 трудHвъ ўплодоноси1лъ є3си2, и3 бhлъ є3си2 свэти1льникъ вселeннэй, сіsz чудесы2, їларіHне, џтче нaшъ: моли2 хrтA бGа сп7сти1сz душaмъ нaшымъ.
Кондaкъ, глaсъ G.
Под0бенъ: Дв7а днeсь:
Ћкw свэти1льника незаходи1маго, ќмнаго тS сlнца, сошeдшесz днeсь восхвалsемъ въ пёснехъ: возсіsлъ бо є3си2 сyщымъ во тмЁ невёдэніz, вс‰ возводS къ бжcтвеннэй высотЁ, їларіHне. тёмже вопіeмъ: рaдуйсz, џтче, всёхъ п0стникwвъ њсновaніе.
Ще в розробці