Священномученик Даміан (Воскресенський), архієпископ Курський
День пам'яті (н. ст.)
Місяця жовтня на 21-й день / у неділю, найближчу до 25 січня, — Собор новомучеників і сповідників Церкви Руської (перехідне) / місяця серпня на 31-й день — Собор новомучеників і сповідників Катеринославських / вересня на 29-й день — Собор Полтавських святих
Архієпископ Курський Даміан, в миру Димитрій Воскресенський, народився 1873 року в селі Брусово Курської губернії в сім’ї священника. Він закінчив Курське духовне училище, потім духовну семінарію у 1894 році. Після цього священномученик служив псаломщиком у Путивлі, а згодом настоятелем церкви в селі Миколаївка Путивльського повіту.
Тут у нього народилися один за одним два сини: Михайло та Андріан. Але невдовзі він втратив дружину. Молитви повернули отцю Димитрію сили, і він вступив на навчання до Санкт-Петербурзької духовної академії. Одночасно священник навчався і в Археологічному інституті.
27 листопада 1904 року, в день святкування ікони Курської Корінної “Знамення”, він був пострижений в чернецтво з ім’ям Даміан. 1905 року святий завершив навчання в Академії і невдовзі повернувся до Курської губернії. Він став наглядачем Старооскольського, а пізніше Обоянського духовних училищ. З 1911 року отець Даміан обіймав посаду ректора Смоленської духовної семінарії, був возведений в сан архімандрита.
У липні 1918 року архімандрит Даміан був висвячений на єпископа Переяславського. Це була перша архієрейська хіротонія з благословення патріарха Тихона.
Владика Даміан не зміг бути байдужим до тодішніх гонінь на Церкву, розправ над священнослужителями, закриття храмів, осквернення святих мощей. Він відкрито виступав на підтримку патріарха Тихона і Матері-Церкви. Це не залишилося непоміченим владою. У вересні Володимирський революційний трибунал засудив його на позбавлення волі на весь час громадянської війни за зберігання “контрреволюційної літератури і рукописів…”
Незабаром єпископ Даміан був заарештований за опір вилученню церковного майна і 23 лютого 1923 року був висланий на два роки до Туркестану.
Повернувшись із заслання, священномученик послідовно посідав Володимирську, Полтавську і Курську архієрейські кафедри. Перебуваючи на Курській кафедрі, він був возведений в сан архієпископа.
У Центрально-Чорноземній області владика Даміан влаштував розгалужену мережу громадсько-релігійної організації “Ревнителі Церкви”, яка вела боротьбу з насильством радянської влади проти Церкви. Багато священників взяли участь у діяльності цієї організації. Її членами були понад двісті п’ятдесят осіб.
26 грудня 1932 року архієпископ Даміан був судимий разом з групою своїх прихильників і засуджений на розстріл, замінений засланням на десять років до Соловків. Судячи з архівних документів, і на Соловках владика не змирився з намаганням влади підпорядкувати собі Православну Церкву. Він казав братам за нещастям про те, що в країні “спостерігається повна безправність, якої ніде ніколи не було, але кінець кінцем істина Божа має тріумфувати…”
Із заслання архієпископ Даміан уже не повернувся. 3 листопада 1937 року він був розстріляний.
У 2000 році священномученик Даміан (Воскресенський) був прославлений в лику святих.
Тропарі, кондаки, молитви та величання
Тропарь священномученику Дамиану, архиепископу Курскому и Обоянскому, глас 4
От ю́ности Христа́ возлюби́л еси́, святи́телю Дамиа́не, к тебе́, я́ко ско́рому моли́твеннику и помо́щнику, ми́лостиво припа́даем и усе́рдно мо́лим: защити́ зе́млю Ру́сскую и спаси́ души́ на́ша.
Кондак священномученику Дамиану, архиепископу Курскому и Обоянскому, глас 3
Святи́тельскую благода́тию обле́кся еси́, Це́рковь святу́ю, я́ко Неве́сту Христо́ву, страданьями доблесне укрепля́л еси́. Моли́ о на́с Христа́ Бо́га, святи́телю Дамиа́не. Велича́ем тя́, святи́телю о́тче Дамиа́не, и чти́м святы́е страда́ния твоя́, я́же за Христа́ претерпе́л еси́.
Молитва священномученику Дамиану, архиепископу Курскому и Обоянскому
Святы́й новому́чениче, святи́телю Христо́в Дамиа́не! Ди́вный па́стырю и доблестный во́ине Христо́в! Ты́ все́ю душе́ю от ю́ности за́поведи Бо́жии возлюби́л еси́. Те́м же Госпо́дь яви́ тя́ прее́мника Апо́столом Свои́м. И во дни́ гоне́ния лю́таго на ве́ру Правосла́вную, я́ко и́стинный па́стырь, яви́лся еси́, кре́стный пу́ть с па́ствою свое́ю проше́д и та́ко вене́ц му́ченический восприя́л еси́, обре́тший благода́ть, моли́тися за ны́. И ны́не, о, хода́таю на́ш пред престо́лом Царя́ Сла́вы, испроси́ у Него́ ве́ру оте́ческую утверди́ти, Це́рковь Святу́ю от ересе́й и раско́лов огради́ти, ве́рных укрепи́ти, заблу́ждших обрати́ти, боля́щия исцели́ти, многострада́льное Оте́чество на́ше умири́ти и от враго́в сохрани́ти ненаве́тно. И моли́твами твои́ми изба́вимся от вся́кия беды́ и напа́сти, и та́ко на земли́ благоче́стно пожи́вше, жи́зни ве́чныя на Небеси́ сподо́бимся, иде́же вку́пе со все́ми Святы́ми просла́вим в Тро́ице сла́вимаго Бо́га Отца́, и Сы́на, и Свята́го Ду́ха, во ве́ки веко́в. Ами́нь.
Ще в розробці