Святитель Іларіон, єпископ Меглінський
День пам'яті (н. ст.)
Місяця жовтня на 21-й день — перенесення мощей
Святитель Іларіон походив із знатного грецького роду, отримав гарне християнське виховання. На вісімнадцятому році життя він залишив світ і пішов у монастир, де незабаром за доброчесне і строге життя був обраний настоятелем. Дбаючи про спасіння довірених йому душ, він невпинно закликав ченців не втрачати дорогого часу, призначеного для спасіння. Особливо наполегливо викорінював Іларіон пияцтво.
1134 року він був висвячений на єпископа Меглінського. У цей час у Болгарії поширилася богомильська єресь. Єретики дотримувалися хибного вчення, що добро і зло є самостійними началами, між якими відбувається боротьба. Святитель Іларіон з апостольською ревністю і старанною молитвою став на боротьбу зі лжевченням. Він невтомно викривав єресь богомилів, знімаючи з них лицемірну личину благочестя.
Заперечуючи вчення богомилів, святитель говорив: “Ви зовсім не християни, бо ворогуєте проти Христа Спасителя, не визнаєте Бога Єдиного, ганьбите давнє Одкровення (Старий Завіт), шановане християнами. Не може бути істинного благочестя в тих, хто не визнає в собі сердечної порчі і не просить благодаті Божої молитвою і смиренням. Злі думки, заздрість, марнославство, суєтність, підступність, неправда — не справа злого єства в людині і не перемагаються постом. Вони плід самолюбства і тому вимагають для викорінення духовних подвигів”.
Багато єретиків після святительського повчання залишили лжевчення і повернулися в лоно Святої Церкви. Так само невтомно й успішно боровся святитель Іларіон з проникненням до Болгарії вчення вірмен-монофізитів, які визнавали у Христі лише одну природу.
Преставився святитель Іларіон у 1164 році.
Тропарі, кондаки, молитви та величання
Тропарь святителю Илариону, епископу Меглинскому
Чу́до яви́вся извеще́ния,/ де́лы возсия́л еси́ доброде́телей Бо́жиих,/ мона́шествующих ли́ки упасл еси́,/ архиере́йская седа́лища изчи́стил еси́,/ ерети́ческаго же напа́дания не усумне́вся,/ це́ркви Христо́вы воздви́гл еси́,/ преподо́бне Иларио́не,/ у́мер, я́ко спя,/ те́ло же твое́ це́ло и нетле́нно соблюдено́ бысть,/ и подае́т цельбы́ боля́щим от разли́чных неду́г,/ и де́моны прогоня́ет,/ сего́ ра́ди мо́лим тя:// моли́ спасти́ся душа́м на́шим.
Кондак святителю Илариону, епископу Меглинскому, глас 3
Я́ко светоно́сна яви́ся, архиере́е, па́мять твоя́,/ тьму разруши́ уны́ния и свет облиста́ даро́в Небе́сных,/ вся созыва́ющи на ра́дость,/ от Бо́га бо, Иларио́не, благода́ть обре́л еси́// и мона́хов был еси́ степе́нь.
Тропaрь, глaсъ G:
Чyдо kви1всz и3звэщeніz, дёлы возсіsлъ є3си2 добродётелей б9іихъ: монaшествующихъ ли1ки ўпaслъ є3си2, ґрхіерє1йскаz сэд†лища и3зчи1стилъ є3си2: є3ретjческагw же напaданіz не ўсумнёвсz, цRкви хrтHвы воздви1глъ є3си2, прпdбне їларіHне, ќмеръ ћкw спS: тёло же твоE цёло и3 нетлённо соблюдено2 бhсть, и3 подаeтъ цэльбы6 болsщымъ t разли1чныхъ нед{гъ, и3 дeмwны прогонsетъ. сегw2 рaди м0лимъ тS, моли2 сп7сти1сz душaмъ нaшымъ.
Кондaкъ, глaсъ G:
Ћкw свэтон0сна kви1сz, ґрхіерeе, пaмzть твоS, тмY разруши2 ўнhніz, и3 свётъ њблистA дарHвъ нбcныхъ, вс‰ созывaющи на рaдость: t бGа бо, їларіHне, бlгодaть њбрёлъ є3си2, и3 монaхwвъ бhлъ є3си2 степeнь.
Ще в розробці