19 жовтня 2024
субота · 6 жовтня ст. ст.
Субота перед Воздвиженням. Апостола Фоми (I). Сщмч. Никифора, екзарха Константинопольського патріарха в Україні (XVI). Сщмч. Іоанна Рибіна пресвітера (1937). Ікони Божої Матері «О, Всепетая Мати».
Читання Святого Письма
На утрені
На літургії
Тропарі та кондаки
Апостолу Фоміглас 2
Тропар, глас 2
Учени́к Христо́в быв, Боже́ственнаго собо́ра апо́стольскаго соприча́стник,/ неве́рствием бо Христо́во Воскресе́ние извести́в,/ и Того́ пречи́стую страсть осяза́нием уве́рив, Фомо́ всехва́льне,// и ны́не нам проси́ ми́ра и ве́лия ми́лости.
Кондак, глас 4
Прему́дрости благода́ти испо́лнен/ Христо́в апо́стол, и служи́тель и́стинный,/ в покая́нии вопия́ше Тебе́:// Ты мой еси́ Бог же и Госпо́дь.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
"Господь мій і Бог мій!" — вигукнув св. апостол Фома (Ін. 20:28). Чи відчуваєте, з якою силою вхопився він за Господа і як міцно тримає Його? Не міцніше тримає потопаючий дошку, на якій сподівається бути врятованим від утоплення. Додамо, що хто не має таким Господа для себе і себе у відношенні до Господа, той ще не вірує в Господа, як слід.
Ми кажемо: "Господь Спаситель", — маючи на увазі, що Він Спаситель усіх, а цей каже: "Господь Спаситель мій". Хто каже: "мій Спаситель", той відчуває своє спасіння, що виходить від Нього. Відчуттю ж спасіння суміжне відчуття пагуби, з якої витягнув спасенного Спаситель. Відчуття пагуби за природою життєлюбної людини, яка знає, що не може вона сама себе спасти, змушує шукати Спасителя. Коли знайде Його і відчує силу спасіння, що від Нього виходить, хапається за Нього міцно і відірватися від Нього не захоче, хоч би позбавляли її за це самого життя.
Такого роду події в духовному житті християнина не уявляються тільки розумом, а переживаються на ділі. Потім, як віра його, так і поєднання з Христом стають міцні, як життя або смерть. Такий тільки щиро гукає: "хто мене розлучить!" (Рим. 8:35).
Ще 1 думка
(Лк. 5:27-32)
"Я прийшов закликати не праведників, а грішників до покаяння" (Лк. 5:32). Яка втіха для грішників! Але треба відстати від гріхів і творити одне добро; та й творячи добро, все ж таки вважати себе грішником, і до того ж не язиком, а в серці. Не гріши, а все ж, як справжній грішник, кайся і взивай до Господа про помилування. Коли будеш так налаштований, значить, стоїш в істині; якщо ж скоро схилишся до праведності і станеш вважати себе безгрішним, знай, що ти ухиляєшся від шляху правого і пішов до тих, яким немає спасіння. Як поєднати справне життя з почуттями гріховності — про це запитують тільки книжники, які пишуть, а не роблять; хто йде діяльним шляхом, для того це ясно до того, що він зрозуміти не може, як може бути інакше.

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter


