16 жовтня 2024

середа · 3 жовтня ст. ст.

Сьогодні
Прп. Діонісія, затворника Печерського, в Дальніх печерах (ХV)Сщмчч. Діонісія Ареопагіта, єп. Афінського, Рустика пресвітера та Єлевферія диякона (96)Прп. Іоанна Хозевіта, єп. Кесарійського (VI)Свт. Агафангела (Преображенського) спов., митр. Ярославського (1928)Трубчевської ікони Божої Матері (1765)

Cедмиця 17-та після П’ятидесятниці · Глас 7 · Пісний день

Сщмчч. Діонісія Ареопагіта, єп. Афінського, Рустика пресвітера та Єлевферія диякона (96). Прп. Іоанна Хозевіта, єп. Кесарійського (VI). Блж. Ісихія Хоривіта (VI). Прп. Діонісія, затворника Печерського, в Дальніх печерах (ХV). Свт. Агафангела (Преображенського) спов., митр. Ярославського (1928). Трубчевської ікони Божої Матері (1765).

Читання Святого Письма

На літургії

АпостолЕф. 3:8-21 (зач. 223)
ЄвангелієМк. 11:23-26 (зач. 51)
ЄвангелієЛк. 6:46-7:1 (зач. 28)

Священномученику

АпостолДіян. 17:16-34 (зач. 40)
ЄвангелієМф. 13:44-54 (зач. 55)

Тропарі та кондаки

Священномученику Діонісіюглас 4

Тропар, глас 4

Бла́гости научи́вся, и трезвя́ся во всех,/ благо́ю со́вестию священноле́пно обо́лкся,/ поче́рпл еси́ от сосу́да избра́ннаго неизрече́нная,/ и ве́ру соблю́д, ра́вное тече́ние соверши́л еси́,/ священному́чениче Диони́сие,// моли́ Христа́ Бо́га, спасти́ся душа́м на́шим.

Кондак, глас 8

Небе́сная врата́ проше́д ду́хом, я́ко учени́к/ до тре́тияго небесе́ дости́гшаго апо́стола, Диони́сие,/ неизрече́нных обогати́лся еси́ вся́ким ра́зумом,/ и озари́л еси́ во тьме́ неве́дения седя́щия./ Те́мже зове́м:// ра́дуйся, о́тче всеми́рный.

Преподобному Діонісію Печерськомуглас 4

Тропар, глас 4

Же́ртву Безкро́вную приноси́вый Го́сподеви непоро́чне/ и служи́вый Ему́ по зва́нию своему́ мно́гое вре́мя неле́ностне,/ свяще́нне Диони́сие,/ моли́ся о нас,// любо́вию чту́щих тя.

Кондак, глас 2

Священноде́йствовавшаго на земли́ священноле́пно/ и потруди́вшагося в чи́ну свое́м до́бре,/ ны́не же на Небесе́х лику́еши све́тло,/ свяще́нными похваля́ем тя пе́сньми, Диони́сие, и мо́лим:// моли́ Христа́ Бо́га непреста́нно о всех нас.

Молитви на сьогодні

Богослужбові вказівкисьогодні · завтра · післязавтра

Думка дня

Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року

(Мф. 13:44-54)

Прибувши в Назарет, Господь не зустрів там віри. Видима простота Його завадила мешканцям Назарету побачити невидиму славу і божество. Чи не те саме буває і з християнином? Християнські догмати на вигляд дуже прості, але для розуму, що входить всередину їх, вони становлять всеосяжну струнку в собі систему, якої не породжував і породити не може жоден тварний розум.

Гордоумство, кинувши побіжний погляд на простоту євангельську, відвертається від неї і починає саме собі будувати будівлю відання, як йому здається, величезну, з якої відкриваються, нібито, види широкі. На ділі ж виходить те, що будівля нагромаджується з карт, а кругозір становлять міражі, примари розпаленої уяви. Але йому хоч не кажи. Усякого, хто хоче переконати такого, він і братія його готові своїми критичними нападками негайно скинути з гори в прірву, але істина завжди проходить неушкодженою серед них і йде до інших душ, здатних прийняти її.

Ще 2 думки

(Лк. 6:46-7:1)
"Що ж ви зовете Мене: Господи! Господи! – а не робите того, що Я кажу?" (Лк. 6:46). Чому зовуть Господом, а не творять волі Господньої; чому, тобто справами, не визнають господарювання Його? Тому, що тільки язиком так кличуть, а не серцем. Коли б серце вимовляло: "Господи, Ти мій Господь", тоді в ньому перебувала б і повна готовність коритися Тому, Кого сповідують своїм Господом. А оскільки цього немає, то справи йдуть врозріз із язиком, а справи завжди такі, яким є серце. Що ж, отже, годі й волати: "Господи, Господи"? Ні, не те. А треба до зовнішнього слова докласти слово внутрішнє — почуття і схильність серця. Сядь і подумай про Господа і про себе самого: що Господь і що ти таке; що Господь для тебе зробив і робить, навіщо живеш і до чого доживеш... Негайно дійдеш до переконання, що інакше не можна, як виконувати волю Господа всю неухильно; іншого немає нам шляху. Переконання це породить готовність ділом виконати те, що говориться словом: Господь. За такої готовності виникне потреба допомоги згори, а від неї — молитва: "Господи, Господи! допоможи і даруй сили ходити у волі Твоїй". І буде волання до Господа приємне для Господа.

(Мк. 11:23-26)
Якщо не простите іншим гріхів проти вас, то й Отець ваш Небесний не простить вам гріхів ваших, сказав Господь. Хто не прощає іншим? Праведник чи той, хто усвідомлює себе праведним. Такому нічого не залишається, окрім як судити і виголошувати тільки вироки й вимагати страти винним. Хто ж відчуває себе грішним, тому хіба до інших? Не повернеться у нього язик засудити іншого й зажадати від нього задоволення, коли совість самого безперестанно викриває і безперестанно погрожує праведним судом Божим. Отож чи не краще грішити, ніж праведничати? Ні, всіляко дбай про праведність. Але за всієї твоєї праведності усвідомлюй, що ти раб негідний, та усвідомлюй помислом нероздвоєним. Тобто не так, що попереду стоїть думка про свою негідність, а позаду ховається відчуття праведності, а повним усвідомленням і відчуттям себе негідним. Коли дійдеш до цього (а до цього треба доходити, бо воно не раптом набувається) — тоді, як би не згрішив проти тебе брат твій, прагнути відплати не станеш, тому що совість товкмачитиме: «І не того ще вартий, мало тобі цього», — і пробачиш; а пробачивши, сам удостоїшся прощення. Так усе життя: прощення за прощення, а на суді за це буде тоді всепрощення.

Відео дня: Православний календар

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter