Святитель Агафангел (Преображенський) сповідник, митрополит Ярославський

День пам'яті (н. ст.)

Місяця жовтня на 3-й день / жовтня на 30-й день — знайдення мощей / січня на 10-й день — Собор Липецьких святих / у неділю, найближчу до 25 січня, — Собор новомучеників і сповідників Церкви Руської (перехідне) / місяця листопада на 5-й день — пам’ять отців Помісного Собору Руської Православної Церкви 1917–1918 років / листопада на 18-й день — Собор святих Естонської землі / листопада на 27-й день — Собор новомучеників і сповідників Радонезьких

Святитель Агафангел, в миру Олександр Лаврентійович Преображенський, народився 1854 року в селі Мочіли Тульської губернії в сім’ї священника. У 1881 році він успішно закінчив Московську духовну академію. 1882 року Олександр одружився. Однак менш ніж рік потому він втратив дружину і новонароджене немовля.

У 1885 році Олександр прийняв чернечий постриг з ім’ям Агафангел і був возведений у сан ігумена. 1888 року він був возведений у сан архімандрита.

10 вересня 1889 року отець Агафангел був висвячений на єпископа. Він очолював по черзі Іркутську, Тобольську і Сибірську єпархії, потім Ризьку і Мітавську, Віленську і Литовську. У 1904 році владика Агафангел був возведений у сан архієпископа, в 1913 році був призначений на Ярославську і Ростовську кафедру. Через деякий час його возвели в сан митрополита.

Владика вирізнявся врівноваженістю духу, м’якістю й уважністю у спілкуванні, рівністю і витриманістю характеру, повною повагою до чужої думки.

12 травня 1922 року патріарх Тихон, перебуваючи в ув’язненні, категорично відкинув вимоги обновленців щодо передачі їм повноважень на вище церковне управління. Він також передав митрополиту Агафангелу грамоту на право заміщення, а у своєму заповіті згодом назвав його другим кандидатом на посаду місцеблюстителя патріаршого престолу.

Владика Агафангел закликав вірян зберігати в чистоті твердині Церкви. За свій опір обновленцям у їхній спробі захопити церковну владу святитель був заарештований. Наприкінці 1922 року хворого старця після ув’язнення в низці в’язниць відправили спільним етапом з кримінальними злочинцями на трирічне заслання до Північного краю.

Строк заслання святителя закінчився наприкінці 1925 року. Подальші події життя владики Агафангела були ознаменовані сповідницькими скорботами, пов’язаними з його непохитною вірністю традиційному Православ’ю. Святитель перебував у протистоянні діям митрополита Сергія (Страгородського), рішення котрого розцінював як негідні щодо Церкви. І, звичайно, весь цей час владика, як і Церква загалом, перебував під тиском безбожної влади. Вона намагалася спровокувати численні розколи в Церкві і тим самим позбавити її законної ієрархії.

Всі ці переживання за Церкву сильно підірвали здоров’я владики. 16 жовтня 1928 року святитель помер і був похований у склепі під Леонтіївським храмом на Ярославському Леонтіївському кладовищі.

Мощі святителя Агафангела були знайдені 12 листопада 1998 року. У 2000 році він був прославлений в лику святих.

Тропарі, кондаки, молитви та величання