7 жовтня 2024

понеділок · 24 вересня ст. ст.

Сьогодні
Первомц. рівноап. Фекли (I)Св. Владислава, короля Сербського (після 1264)Прп. Никандра пустельника, Псковського чудотворця (1581)Прмч. Галактіона Вологодського (1612)Сщмч. Василія Воскресенського диякона (1918)сщмч. Никандра Гривського пресвітера (1939)Мирозької ікони Божої Матері (1198)

Cедмиця 16-та після П’ятидесятниці · Глас 6 · Посту немає

Первомц. рівноап. Фекли (I). Прп. Копрія (530). Св. Владислава, короля Сербського (після 1264). Прп. Никандра пустельника, Псковського чудотворця (1581). Прмч. Галактіона Вологодського (1612). Сщмч. Василія Воскресенського диякона (1918); сщмчч. Андрія Бистрова і Павла Березіна пресвітерів, прмч. Віталія (Кокорева) і мчч. Василія Bиноградова, Сергія Михайлова і Спиридона Савельєва (1937); сщмч. Никандра Гривського пресвітера (1939). Мирозької ікони Божої Матері (1198).

Читання Святого Письма

На літургії

АпостолГал. 4:28-5:10 (зач. 211)
ЄвангелієМк. 6:54-7:8 (зач. 27)
ЄвангелієЛк. 4:37-44 (зач. 16)

Первомц.

Апостол2Тим. 3:10-15 (зач. 296)
ЄвангелієМф. 25:1-13 (зач. 104)

Тропарі та кондаки

Рівноапостольній Фекліглас 4

Тропар, глас 4

Словесе́м Па́вловым научи́вшися, богоневе́стная Фе́кло,/ и ве́рою утверди́вшися от Петра́, богозва́нная,/ первому́ченица яви́лася еси́ и первострада́льница в жена́х;/ возшла́ еси́ на пла́мень, я́ко на ме́сто благоцвету́щее,/ зве́ри и юнцы́ устраши́шася тебе́, вооружи́ся бо Кресто́м./ Тем моли́, всехва́льная, Христа́ Бо́га,// спасти́ся душа́м на́шим.

Кондак, глас 8

Де́вства добро́тою просия́ла еси́,/ и му́ченичества венце́м украси́лася еси́,/ апо́стольству вверя́ешися, де́во, я́ко пресла́вная;/ и огня́ у́бо пла́мень в росу́ преложи́ла еси́,/ юнца́ же я́рость моли́твою твое́ю укроти́ла еси́,// я́ко первострада́льная.

Інший кондак, глас 2

Уязви́вши твое́ се́рдце доброде́во, любо́вию Христо́вою,/ обру́чника вре́меннаго я́ко небрего́ма преоби́дела еси́/ и на огнь дерзну́ла еси́,/ звере́й же уста́ загради́ла еси́,/ и, спа́сшися от них прилежа́ше Па́вла и́щущи,// Фе́кло первострада́льная.

Молитви на сьогодні

Богослужбові вказівкисьогодні · завтра · післязавтра

Думка дня

Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року

(Мф. 25:1-13)
Читається притча про 10 дів (Мф. 25:1-13). Св. Макарій так зображує її зміст: "Мудрі п'ять дів, будучи тверезими, поспішивши до надзвичайного для свого єства, взявши єлей у посудині серця свого, тобто благодать Духа, що подається згори, змогли увійти з Нареченим у небесний чертог. Інші ж юродиві діви, що залишилися при власному своєму єстві, не пильнували, не постаралися, поки були ще в плоті, взяти в посудини свої єлей радості, але, через недбальство або через зарозумілість щодо своєї праведності, вдалися немов до сну. За це й не допущені до чертогу Царства, не змогли угодити небесному Нареченому. Охоплені мирськими узами і земною начебто любов'ю, не присвятили вони небесному Нареченому всієї любові своєї і прихильності і не принесли з собою єлею. А душі, які прагнули надзвичайного для єства, святині Духа, всією любов'ю прив'язані до Господа, з Ним ходять від усього відвертаючись, до Нього спрямовують молитви і думки, за що і сподобилися прийняти єлей небесної благодаті. Душі ж, що залишилися в єстві своєму, по землі плазують помислом, про землю розмірковують і розум їхній на землі має проживання. Самі про себе думають вони, що належать Нареченому і прикрашені плотськими виправданнями, але, не прийнявши єлею радості, не відродилися вони Духом згори".*

*Преподобний Макарій Великий. Бесіди, 4, 6.

Ще 1 думка

(Лк. 4:37-44)

"І іншим містам Я повинен благовістити Царство Боже, бо на те Я посланий" (Лк. 4:43). Це "бо на те Я посланий" священству нашому потрібно взяти собі за непорушний закон. І апостол заповідав їм в особі св. Тимофія: "настоюй в час і не в час, викривай, забороняй, благай" (2 Тим. 4:2).

Істину на землю приніс Господь і Дух Святий, Який сповнив апостолів у день П'ятидесятниці, — і ходить вона землею. Провідники її — уста ієреїв Божих. Хто із них закриває уста свої, той перегороджує шлях істині, яка проситься в душі вірян. Через те і душі вірян томляться, не одержуючи істини, і сами ієреї повинні відчувати томління від істини, яка, не отримуючи виходу, обтяжує їх. Звільнися ж, ієрею Божий, від цієї тяготи, випусти потоки Божих слів на відраду собі і на оживлення ввірених тобі душ. Коли ж побачиш, що в тебе самого немає істини, візьми її: вона — у Святих Писаннях; і, сповнюючись нею, передавай її до дітей твоїх духовних: тільки не мовчи. Проповідуй, бо на це ти покликаний.

Відео дня: Православний календар

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter