25 серпня 2024

неділя · 12 серпня ст. ст.

Сьогодні
Сщмч. Павла Гордовського пресвітера (1919)Мчч. Фотія та Аникити і багатьох із ними (305–306)Сщмч. Олександра, єп. Команського (III)Білогорських: Варлаама (Конопльова), Сергія (Вершиніна), Ілії (Попова), В’ячеслава (Косожиліна), Іоасафа (Сабанцева), Іоанна (Новоселова), Антонія (Арапова), Михея (Подкоритова), Віссаріона (Окулова), Матфея (Баннікова), Євфимія (Короткова), Варнави (Надєждіна), Димитрія Созінова, Савви Колмогорова, Гермогена (Бояришнєва), Аркадія (Носкова), Євфимія (Шаршилова), Маркела (Шавріна), Іоанна (Ротнова), Якова Старцева, Петра Рочева, Якова Данилова, Олександра Арапова, Феодора Бєлкіна, Петра, Сергія (Саматова) та Олексія Короткова(1918)сщмчч. Леоніда БірюковичаІоанна НікольськоготаМиколая Доброумова пресвітерів (1937)

Неділя 9-та після П’ятидесятниці · Глас 8 · Успенський піст

Мчч. Фотія та Аникити і багатьох із ними (305–306). Сщмч. Олександра, єп. Команського (III). Мчч. Памфіла та Капітона. Прмчч. Білогорських: Варлаама (Конопльова), Сергія (Вершиніна), Ілії (Попова), В’ячеслава (Косожиліна), Іоасафа (Сабанцева), Іоанна (Новоселова), Антонія (Арапова), Михея (Подкоритова), Віссаріона (Окулова), Матфея (Баннікова), Євфимія (Короткова), Варнави (Надєждіна), Димитрія Созінова, Савви Колмогорова, Гермогена (Бояришнєва), Аркадія (Носкова), Євфимія (Шаршилова), Маркела (Шавріна), Іоанна (Ротнова), Якова Старцева, Петра Рочева, Якова Данилова, Олександра Арапова, Феодора Бєлкіна, Петра, Сергія (Саматова) та Олексія Короткова(1918); сщмч. Василія Інфантьєва пресвітера (1918); сщмчч. Леоніда Бірюковича, Іоанна Нікольськогота Миколая Доброумова пресвітерів (1937). Сщмч. Павла Гордовського пресвітера (1919). Собор святих землі Житомирської.

Читання Святого Письма

На утрені

Ін. 20:19-31 (зач. 65)

На літургії

Апостол1Кор. 3:9-17 (зач. 128)
ЄвангелієМф. 14:22-34 (зач. 59 про ходіння по водах)

Тропарі та кондаки

Неділіглас 8

Тропар, глас 8

С высоты́ снизше́л еси́, Благоутро́бне,/ погребе́ние прия́л еси́ тридне́вное,/ да на́с свободи́ши страсте́й,// Животе́ и воскресе́ние на́ше. Го́споди, сла́ва Тебе́.

Кондак, глас 8

Воскре́с из гро́ба, уме́ршия воздви́гл еси́,/ и Ада́ма воскреси́л еси́,/ и Е́ва лику́ет во Твое́м воскресе́нии,/ и мирсти́и концы́ торжеству́ют// е́же из ме́ртвых воста́нием Твои́м, Многоми́лостиве.

Мученикам Фотію і Аникитіглас 4

Тропар, глас 4

Му́ченицы Твои́, Го́споди,/ во страда́ниих свои́х венцы́ прия́ша нетле́нныя от Тебе́, Бо́га на́шего:/ иму́ще бо кре́пость Твою́,/ мучи́телей низложи́ша,/ сокруши́ша и де́монов немощны́я де́рзости./ Тех моли́твами// спаси́ ду́ши на́ша.

Кондак, глас 2

Боже́ственныя, ве́рнии, и хра́брыя/ ублажи́м супру́ги Христо́вы сла́вныя,/ и похва́лим, я́ко тве́рдыя пропове́дники благоче́стию/ и су́ща рачи́тели, Фо́тия и Аники́ту,// и пе́сньми и хвала́ми венча́ем.

Молитви на сьогодні

Богослужбові вказівкисьогодні · завтра · післязавтра

Думка дня

Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року

"Господь мій і Бог мій!" — вигукнув св. апостол Фома (Ін. 20:28). Чи відчуваєте, з якою силою вхопився він за Господа і як міцно тримає Його? Не міцніше тримає потопаючий дошку, на якій сподівається бути врятованим від утоплення. Додамо, що хто не має таким Господа для себе і себе у відношенні до Господа, той ще не вірує в Господа, як слід. 

Ми кажемо: "Господь Спаситель", — маючи на увазі, що Він Спаситель усіх, а цей каже: "Господь Спаситель мій". Хто каже: "мій Спаситель", той відчуває своє спасіння, що виходить від Нього. Відчуттю ж спасіння суміжне відчуття пагуби, з якої витягнув спасенного Спаситель. Відчуття пагуби за природою життєлюбної людини, яка знає, що не може вона сама себе спасти, змушує шукати Спасителя. Коли знайде Його і відчує силу спасіння, що від Нього виходить, хапається за Нього міцно і відірватися від Нього не захоче, хоч би позбавляли її за це самого життя. 

Такого роду події в духовному житті християнина не уявляються тільки розумом, а переживаються на ділі. Потім, як віра його, так і поєднання з Христом стають міцні, як життя або смерть. Такий тільки щиро гукає: "хто мене розлучить!" (Рим. 8:35).

Ще 1 думка

(Мф. 14:22-34)
Святий апостол Петро з дозволу Господнього сходить з корабля і йде по воді; потім піддається руху страху і починає тонути. Те, що він зважився на таку надзвичайну справу, сподіваючись на Господа, не становить нічого гідного докору, бо інакше Господь не дозволив би йому того; гідне докору те, що він не витримав першого ладу душевного. Його сповнило натхненне уповання на Господа, що Він усе може, і це дало йому відвагу довіритися хвилям. Зроблено вже кілька кроків цим новим шляхом: належало тільки міцніше стати в надії, дивлячись на Господа, Який поруч, і на досвід ходіння Його силою, а він вдався до людських роздумів: "вітер сильний, хвилі великі, а вода не тверда"; це й розхитало та ослабило в ньому міць віри й надії. Відірвався він з цієї причини від руки Господа і, залишившись відданим дії законів природи, почав тонути. Господь дорікнув йому: "маловірний, навіщо ти засумнівався?" (Мф. 14:31), показуючи, що в цьому вся причина біди. Ось урок усім, які роблять що-небудь, велике чи мале, на догоду Господу! Зберігати перший лад віри і надії, від яких народжується велика чеснота — терпіння в добродіянні, що служить основою життя богоугодного. Поки зберігаються ці настрої, доти натхнення на труди на розпочатому шляху не відходить і перешкоди, якими б великими вони не були, не помічаються. Коли ж вони ослабнуть, негайно наповнять душу людські міркування про людські способи збереження життя і виконання розпочатих справ. А оскільки ці останні завжди виявляються безсилими, то в душу входить страх — як бути; звідси коливання — чи продовжувати, та, врешті-решт, і зовсім повернення назад. Треба так: почав — тримайся; думки, що бентежать, жени, а будь сміливим в Господі, Який поруч.

Відео дня: Православний календар

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter