17 липня 2024

середа · 4 липня ст. ст.

Сьогодні
Свт. Андрія, архієп. Критського
Свт. Андрія, архієп. Критського
Прп. Марфи, матері Симеона Дивногорця
Прп. Марфи, матері Симеона Дивногорця
Прп. Андрія Рубльова, іконописця
Прп. Андрія Рубльова, іконописця
Царственних страстотерпців: царя Миколая, цариці Олександри, царевича Олексія, велл. кнгг. Ольги, Татіани, Марії та Анастасії
Царственних страстотерпців: царя Миколая, цариці Олександри, царевича Олексія, велл. кнгг. Ольги, Татіани, Марії та Анастасії
Блгв. вел. кн. Андрія Боголюбського
Блгв. вел. кн. Андрія Боголюбського
Знайдення мощей прп. Євфимія, Суздальського чудотворця
Знайдення мощей прп. Євфимія, Суздальського чудотворця
Сщмч. Феодора, єп. Кіринейського
Сщмч. Феодора, єп. Кіринейського
Сщмчч. Савви, єп. Горнокарловацького
Сщмчч. Савви, єп. Горнокарловацького
Сщмч. Димитрія Казанського пресвітера
Сщмч. Димитрія Казанського пресвітера

Cедмиця 4-та після П’ятидесятниці · Глас 2 · Пісний день

Свт. Андрія, архієп. Критського (740). Прп. Марфи, матері Симеона Дивногорця (551). Мчч. Феодота і Феодотії (108). Сщмч. Феодора, єп. Кіринейського (310). Блгв. вел. кн. Андрія Боголюбського (1174). Прп. Андрія Рубльова, іконописця (ХV). Знайдення мощей прп. Євфимія, Суздальського чудотворця (1507). Царственних страстотерпців: царя Миколая, цариці Олександри, царевича Олексія, велл. кнгг. Ольги, Татіани, Марії та Анастасії (1918). Страстотерпця прав. Євгенія Боткіна[\i] лікаря (1918). Прмч. Нила Полтавського (1918). Сщмчч. Савви, єп. Горнокарловацького, і Георгія пресвітера (1941) (Серб.). Сщмч. Димитрія Казанського пресвітера (1942). Галатської ікони Божої Матері.

Читання Святого Письма

На утрені

Мф. 10:16-22 (зач. 36)

На літургії

АпостолРим. 11:2-12 (зач. 105)
ЄвангелієМф. 11:20-26 (зач. 42)

Святителю

АпостолЄвр. 8:3-6 (зач. 318 від полу)
ЄвангелієМф. 7:12-21 (зач. 21)

Тропарі та кондаки

Святителю Андрію Критськомуглас 4

Тропар, глас 4

Христо́ву Це́рковь цевни́цею язы́ка твоего́,/ песносло́вя уми́льно, возвесели́л еси́,/ богосло́вием же Препе́тыя Тро́ицы/ сла́ву всем сказа́л еси́ я́сно,/ тем тя, я́ко тайноглаго́льника, пое́м,/ Андре́е, па́стырю Кри́тский,/ и велича́ем па́мять твою́,// Христа́ сла́вяще ди́внаго во святы́х Свои́х.

Кондак, глас 2

Воструби́в я́сно Боже́ственная сладкопе́ния,/ яви́лся еси́ свети́льник ми́ра светле́йший,/ све́том сия́я Тро́ицы, Андре́е преподо́бне./ Те́мже вси вопие́м ти:// не преста́й моля́ся о всех нас.

Молитви на сьогодні

Богослужбові вказівкисьогодні · завтра · післязавтра

Думка дня

Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року

(Мф. 10:16-22)
«А хто витерпить до кінця, той спасеться» (Мф. 10:22). А чи є нам що терпіти? У цьому ні в кого не буває нестачі. Територія терпіння у кожного широка; отже, і спасіння у нас під руками. Перетерпи все до кінця — і будеш спасенний. Треба, однак, терпіти вміючи, а то можна протерпіти і користі ніякої не отримати.

По-перше, віру святу бережи і життя по вірі веди бездоганне; всякий же гріх, що трапляється, очищай негайно покаянням.

По-друге, все, що доводиться терпіти, приймай як від руки Божої, пам'ятаючи твердо, що без волі Божої нічого не буває.

По-третє, вірячи, що все, що від Господа виходить, посилається Ним на благо душам нашим, за все щиро дякуй Богові, дякуй і за скорботи, і за розради.

По-четверте, полюби скорботу заради великої її спасительності і збуди в собі спрагу до неї, як до пиття хоча гіркого, але цілющого.

По-п'яте, тримай у думці, що коли прийшла біда, то її не скинеш, як тісний одяг; треба перенести. По-християнськи ти перетерпиш її чи не по-християнськи — все ж таки перетерпіти неминуче; так краще ж перетерпіти по-християнськи. Ремствування не позбавляє від біди, а тільки робить її важчою; а смиренна покірність визначенням Промислу Божого і благодушність забирають важкість у бід.

По-шосте, усвідом себе вартим ще й не такого лиха — усвідом, що якби Господь хотів вчинити з тобою по всій правді, то чи таке лихо слід було б послати тобі.

По-сьоме, найбільше молись — і милостивий Господь подасть тобі міцність духу, за якої, тоді як інші дивуватимуться твоїм лихам, тобі буде здаватися, що і терпіти-то нічого.

Ще 1 думка

(Мф. 11:20-26)
Господь багато знамень показав у Капернаумі, Віфсаїді та Хоразині; тим часом кількість тих, хто увірував, не відповідала силі знамень. Тому-то Він суворо і викрив ці міста і присудив, що в день суду втішніше буде Тиру і Сидону, Содому і Гоморрі, ніж містам тим.

За цим зразком треба нам судити і про себе. Скільки знамень показав Господь над нашою державою, позбавляючи її від ворогів найсильніших і підкоряючи їй народи! Скільки дарував їй постійних скарбниць, що виділяють безперестанні знамення, - у святих мощах і чудотворних іконах. І, однак, у дні наші люди починають ухилятися від віри: одна частина зовсім і всебічно падає в невір'я, інша відпадає в протестантство, третя потайки сплітає свої вірування, в яких думає поєднати і спіритизм, і теологічні марення з Божественним Одкровенням.

Зло зростає, зловір'я і невір'я підіймають голову, віра і Православ'я слабшають. Невже ж ми не схаменемося?... І буде, врешті-решт, те саме й у нас, що в інших... А якщо це буде, що, думаєте, буде нам за те в день Судний після таких Божих до нас милостей? Господи! Спаси і помилуй Русь православну від праведного Твого і належного покарання!

Відео дня: Православний календар

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter