13 травня 2024

понеділок · 30 квітня ст. ст.

Сьогодні
Свт. Доната, єп. Єврії
Свт. Доната, єп. Єврії
Знайдення мощей сщмч. Василія, єп. Амасійського
Знайдення мощей сщмч. Василія, єп. Амасійського
Ап. Якова Зеведєєвого
Ап. Якова Зеведєєвого
Знайдення мощей свт. Никити, єп. Новгородського
Знайдення мощей свт. Никити, єп. Новгородського
Свт. Iгнатія Брянчанінова, єп. Кавказького
Свт. Iгнатія Брянчанінова, єп. Кавказького

Седмиця 2-га після Пасхи · Глас 1 · Посту немає

Ап. Якова Зеведєєвого (44). Свт. Доната, єп. Єврії (близько 387). Знайдення мощей сщмч. Василія, єп. Амасійського (IV). Мч. Мaксима. Знайдення мощей свт. Никити, єп. Новгородського (1558). Свт. Iгнатія Брянчанінова, єп. Кавказького (1867).

Читання Святого Письма

На утрені

Ін. 21:15-25 (зач. 67)

На літургії

АпостолДіян. 3:19-26 (зач. 9)
ЄвангелієІн. 2:1-11 (зач. 6)

Святителю під зачало

АпостолЄвр. 7:26-8:2 (зач. 318)
ЄвангелієІн. 10:9-16 (зач. 36)

Апостолу

АпостолДіян. 12:1-11 (зач. 29)
ЄвангелієЛк. 5:1-11 (зач. 17)

Тропарі та кондаки

Апостолу Яковуглас 3

Тропар, глас 3

Апо́столе святы́й Иа́кове,/ моли́ Ми́лостиваго Бо́га,/ да прегреше́ний оставле́ние// пода́ст душа́м на́шим.

Кондак, глас 2

Глас Боже́ственный слы́шав, призыва́ющ тя,/ любо́вь отца́ презре́л еси́/ и прите́кл еси́ ко Христу́, Иа́кове, с сро́дником твои́м, сла́вне,/ с ни́мже сподо́бился еси́ ви́дети// Госпо́дне Боже́ственное преображе́ние.

Молитви на сьогодні

Богослужбові вказівкисьогодні · завтра · післязавтра

Думка дня

Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року

(Ін. 10:9-16)

"Я є двері: хто через Мене увійде, той спасеться" (Ін. 10:9). Це те саме, що в іншому місці говорить Господь: "ніхто не приходить до Отця, як тільки через Мене" (Ін. 14:6).

І ще ближче підтвердив Він те саме, коли сказав: "без Мене не можете робити нічого" (Ін. 15:5).

Той і християнин, хто весь у Христі, і хто все, що має в собі цінного, все те від Христа має. Виправдання в нього Христове, і тіло його теж Христове. Той, хто спасається, тому спасається, що одягнений у Христа. У цьому тільки положенні він має доступ до Отця. Ми — ті, хто відпав від Бога, і за те під гнівом. Тільки тоді правда Божа відступає і милість Його простягається до нас і нас, що наближаються, приймає, коли ми наближаємося у Христі і через Христа. Печать Христова відбивається на всьому єстві християнина, і той, хто носить її, піде посеред тіні смертної і не злякається зла. Для того, щоб бути такими, ми маємо таїнства — Хрещення і Причастя, та Покаяння для тих, хто згрішив після Хрещення. Але це від імені Господа; з нашого ж боку, для прийняття їх, повинні утворитися в дусі приймальні настрої — віра, що сповідує: я загиблий і спасаюся тільки Господом Іісусом Христом; любов, що ревнує все присвячувати Господу Спасителеві, нічого не жаліючи; надія, що, нічого від себе не сподіваючись, упевнена, що не буде покинута Господом, але всіляку матиме від Нього допомогу — і внутрішню, і зовнішню — протягом усього життя, доки взята буде туди, де Він Сам.

"Отож покайтеся і наверніться, щоб очиститись від гріхів ваших, щоб настали часи втіхи від лиця Господа" (Діян. 3:19-20). Так говорив св. апостол Петро іудеям, які розіп'яли Господа, втішаючи їх, що зробили це через незнання. Ми ж не через незнання розпинаємо в собі вдруге Господа гріхами своїми; але багатомилостивий і нас приймає, коли каємося і звертаємося до Нього від усього серця свого. Це і зробили ми у Великий піст. Всякий прибігав до Господа в сльозах каяття про гріхи свої, і що щиріше це робив, то сильніше відчував прохолоду помилування, що виходить від Господнього лиця, через руки та слово відпущення священника Божого. 

Тепер що нам залишається робити? Берегтися від нових падінь, щоб знову не впасти в провину розпинання Господа. Апостол каже, що Господа Іісуса небо прийняло тільки до часу влаштування всього. Потім Він знову прийде і вчинить суд. Якими очима поглянуть на Нього ті, які пронизали Йому ребра! Але ж і нам доведеться стояти серед них, якщо перестанемо приносити плоди покаяння і повернемося на старе.

Ще 1 думка

(Лк. 5:1-11)
Цілу ніч трудилися рибалки і нічого не спіймали; але коли Господь увійшов у їхній човен і після проповіді велів закинути сіть, спіймалося стільки, що витягнути не могли і сіть прорвалася. Це образ усякої праці без допомоги Божої і праці з допомогою Божою. Поки одна людина трудиться і одними своїми силами хоче чогось досягти — все з рук валиться; коли наблизиться до неї Господь — звідки потече добро за добром. У духовно-моральному відношенні неможливість успіху без Господа відчутно помітна: "без Мене не можете робити нічого" (Ін. 15:5) — сказав Господь. І цей закон діє у всякому. Як гілка, якщо не зрощена з деревом, не тільки плоду не приносить, але, висихаючи, і живність втрачає, так і люди, якщо не перебувають у живому спілкуванні з Господом, плодів правди, цінних для життя вічного, приносити не можуть. Добро якесь і буває в них іноді, тільки на вигляд добро, а по суті недоброякісне; як лісове яблуко і червоне буває на вигляд, а спробуй — кисле. І в зовнішньому, життєвому відношенні теж відчутно видно: б'ється, б'ється інший — і все безрезультатно. Коли ж зійде благословення Боже — звідки що береться. Уважні до себе і до шляхів життя на досвіді знають ці істини.

Відео дня: Православний календар

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter