12 травня 2024
неділя · 29 квітня ст. ст.
Дев’яти мчч. Кізіцьких: Феогніда, Руфа, Антипатра, Феостиха, Артеми, Магна, Феодота, Фавмасія та Филимона (286–299). Прп. Мемнона чудотворця. Мчч. Діодора та Родопіана диякона (284–305). Свт. Василія Острозького, митр. Захолмського (ХVI) (Серб.). 300 мучеників, які в горах Дудикваті та Папаті (Туреччина) постраждали (XVII–XVIII) (Груз). Прославлення свт. Іларіона, єп. Полтавського і Переяславського (1904). Прп. Нектарія Оптинського (1928). Прославлення прп. Амфілохія Почаївського (2002).
Читання Святого Письма
На утрені
На літургії
Тропарі та кондаки
Мученикам Кізіцькимглас 8
Тропар, глас 8
Святи́и девяточи́сленнии му́ченицы,/ от разли́чных градо́в во еди́н лик совокупи́вшеся ма́нием Боже́ственным,/ му́жественно за Христа́ пострада́сте,/ неви́димаго врага́ победи́сте,/ злове́рныя кня́зи и мучи́тели посрами́сте ва́шим терпе́нием,/ огне́м же любве́ Бо́жия разжиза́еми,/ веще́ственно вас огнь му́чащий в хлад преложи́сте,/ те́мже даде́ся вам от Христа́ Бо́га благода́ть/ тряса́вичную исцеля́ти боле́знь,/ от нея́же и многови́дных страсте́й,// ми́лостивно спаса́йте и нас предста́тельством ва́шим, мо́лимся.
Кондак, глас 2
Тве́рдый и всесве́тлый лик му́ченик девяти́,/ Трисо́лнечнаго Божества́ испове́дницы,/ на суди́щи Тому́ нача́льно взыва́ху:/ кровь и ду́ши на́ша с телесы́,/ я́ко непоро́чную же́ртву, прино́сим Тебе́, Влады́ко,// в ли́цех Небе́сных Твои́х сопричти́, я́ко Бог Ми́лостивый.
Апостолу Фоміглас 2
Тропар, глас 2
Учени́к Христо́в быв, Боже́ственнаго собо́ра апо́стольскаго соприча́стник,/ неве́рствием бо Христо́во Воскресе́ние извести́в,/ и Того́ пречи́стую страсть осяза́нием уве́рив, Фомо́ всехва́льне,// и ны́не нам проси́ ми́ра и ве́лия ми́лости.
Кондак, глас 4
Прему́дрости благода́ти испо́лнен/ Христо́в апо́стол, и служи́тель и́стинный,/ в покая́нии вопия́ше Тебе́:// Ты мой еси́ Бог же и Госпо́дь.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
"Господь мій і Бог мій!" — вигукнув св. апостол Фома (Ін. 20:28). Чи відчуваєте, з якою силою вхопився він за Господа і як міцно тримає Його? Не міцніше тримає потопаючий дошку, на якій сподівається бути врятованим від утоплення. Додамо, що хто не має таким Господа для себе і себе у відношенні до Господа, той ще не вірує в Господа, як слід.
Ми кажемо: "Господь Спаситель", — маючи на увазі, що Він Спаситель усіх, а цей каже: "Господь Спаситель мій". Хто каже: "мій Спаситель", той відчуває своє спасіння, що виходить від Нього. Відчуттю ж спасіння суміжне відчуття пагуби, з якої витягнув спасенного Спаситель. Відчуття пагуби за природою життєлюбної людини, яка знає, що не може вона сама себе спасти, змушує шукати Спасителя. Коли знайде Його і відчує силу спасіння, що від Нього виходить, хапається за Нього міцно і відірватися від Нього не захоче, хоч би позбавляли її за це самого життя.
Такого роду події в духовному житті християнина не уявляються тільки розумом, а переживаються на ділі. Потім, як віра його, так і поєднання з Христом стають міцні, як життя або смерть. Такий тільки щиро гукає: "хто мене розлучить!" (Рим. 8:35).

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter





