Святитель Донат, єпископ Єврії

День пам'яті (н. ст.)

Місяця квітня на 30-й день

Святитель Донат був єпископом міста Єврія, що знаходилося у краї під назвою Епір, у другій половині четвертого століття. Він прославився багатьма чудесами, які звершував під час свого служіння. Одне із них сталося поблизу місця під назвою Соріа, де було джерело води, із якого люди не могли пити воду, бо той, хто випивав її, одразу ж помирав у жорстоких муках.

Коли святитель Донат дізнався про це, він вирушив разом зі священниками до того джерела. Наблизившись, вони почули гучний грім і побачили великого та страшного змія, який вийшов із джерела. Ця істота спробувала вдарити своїм хвостом мула, на якому їхав єпископ Донат, але святий вдарив змія по хребту бичем, котрим поганяв мула, і той помер. Очевидці ж цього дива розвели велике багаття й спалили на ньому труп змія, щоб він не згнив і не отруїв повітря.

Після цієї дивовижної перемоги над змієм люди все ще побоюватися пити воду із джерела, де він мешкав, тож святитель Донат помолився, благословив джерело й сам випив води із нього, а тоді сказав зробити це іншим. Всі люди послухали святого й не зазнали від тієї води жодної шкоди. Прославивши Бога, вони повернулися до своїх осель.

Іншим дивом святителя Доната стало створення джерела води в камʼянистій та безводній місцевості, де люди в умовах сильної спеки знемагали від спраги. Єпископ власноруч викопав невеликий рів і помолився Богу про послання води, після чого там забило джерело.

Святитель також одного разу звів воду з неба своїми молитвами. У час засухи за його молитвою пішов рясний дощ, завдяки якому люди одержали чималий врожай плодів.

Допоміг святий Донат і царственній родині. Тодішнього імператора Феодосія Великого і його дружину спіткало лихо, а саме хвороба їхньої єдиної доньки. Отроковицю мучив нечистий дух, і священники та лікарі не могли звільнити її від нього. Довідавшись же про чудотворення Доната, імператор Феодосій звелів всім епірським єпископам прибути до Константинополя. Там правитель імперії з честю й ласкою прийняв їх та запитав: «Хто із вас єпископ Донат, котрий бичем умертвив змія, звів із камʼянистого ґрунту воду і випросив у Бога дощ з неба?» Йому вказали на Доната, і він обцілував його та привів до імператриці, разом з якою розповів про те, що сталося, та попросив про допомогу, обіцяючи подарувати єпископові половину майна доньки, якщо він її вилікує.

Коли Донат був приведений до отроковиці, біс, який її мучив, не витримав присутності святого і, поваливши її на землю, вийшов із неї. Дочка імператора Феодосія звільнилася від бісівських мук і одужала. Вдячні батьки запропонували святителю великі дари, але він відмовився їх взяти, попросивши лише виділити йому місце поблизу села Омфаліє для побудови церкви. Імператор Феодосій виконав прохання єпископа.

Ще одне чудо, завдяки якому святитель Донат допоміг людям, також відбулося в Константинополі. У місті помер чоловік, котрий певний час тому був винен гроші іншому, і позикодавець не дозволяв поховати померлого, вимагаючи повернення боргу. Вдова спочилого звернулася до Доната з проханням про допомогу та повідомила, що, за словами її чоловіка, борг було віддано, але боргова записка залишилася у позикодавця.

Святитель звернувся до позикодавця, закликавши його зняти заперечення проти погребіння боржника, однак той відмовився. Тоді єпископ Донат доторкнувся до померлого й оживив його. Позичальник розповів, що насправді повернув борг позикодавцеві, і дорікнув йому за неправду. Він також вимагав від нього віддати розписку, і, коли одержав, розірвав її, сидячи на одрі. Потім він подивився на святителя й сказав йому: «Добре зробив ти, праведнику, що пробудив мене для викриття цього грішника; звели тепер мені знову заснути». Святий Донат відповів йому: «Іди з миром у покій, чадо, бо ти отримаєш назад свою розписку». Чоловік той знову спочив, а ті, хто бачили це диво, з великою радістю прославили Бога, дивуючись силі чесноти єпископа Доната.

Інший чудесний випадок за участю святителя відбувся, коли в Константинополі настало бездощівʼя. На прохання імператора святий Донат вийшов за місто й звершив літію, просячи Господа про послання дощу. Одразу ж після його молитви розпочався сильний дощ, який жителі столиці імперії навіть називали «другим потопом». Святитель же стояв під цим дощем у самій лише ризі, проте, коли він повернувся до царського палацу, його одяг був цілком сухим.

Через деякий час єпископ Донат вирушив назад до своєї пастви. Імператор Феодосій, попрощавшись з ним і одержавши благословення від нього, щедро обдарував його коштами на спорудження й прикрашання храму, який святитель мав намір збудувати на виділеному імператором місці. Прибувши додому, він здійснив свій намір, побудувавши прекрасну церкву, де й був похований після своєї смерті в глибокій старості.

Тропарі, кондаки, молитви та величання