4 листопада 2023

субота · 22 жовтня ст. ст.

Сьогодні
Святкування на честь Казанської ікони Божої Матері
Святкування на честь Казанської ікони Божої Матері
Андрониківської
Андрониківської
Семи отроків, що в Ефесі: Максиміліана, Іамвліха, Мартиніана, Діонісія, Антоніна, Константина (Єксакустодіана) та Іоанна
Семи отроків, що в Ефесі: Максиміліана, Іамвліха, Мартиніана, Діонісія, Антоніна, Константина (Єксакустодіана) та Іоанна
Рівноап. Аверкія, єп. Ієрапольського, чудотворця
Рівноап. Аверкія, єп. Ієрапольського, чудотворця
Мчч. Олександра єп., Іраклія воїна та жон Анни, Єлисавети, Феодотії і Гликерії
Мчч. Олександра єп., Іраклія воїна та жон Анни, Єлисавети, Феодотії і Гликерії
сщмчч. Миколая Богословського
сщмчч. Миколая Богословського
Сщмчч. Серафима (Самойловича), архієп. Углицького
Сщмчч. Серафима (Самойловича), архієп. Углицького
прмчч. Германа (Полянського)
прмчч. Германа (Полянського)
Мини (Шелаєва)
Мини (Шелаєва)
Олександра Андреєва
Олександра Андреєва
Якобштадтської ікон Божої Матері
Якобштадтської ікон Божої Матері

Cедмиця 22-га після П’ятидесятниці · Глас 4 · Посту немає

Димитріївська батьківська субота (перехідне святкування в суботу перед 26 жовтня). Святкування на честь Казанської ікони Божої Матері (1612). Рівноап. Аверкія, єп. Ієрапольського, чудотворця (близько 167). Семи отроків, що в Ефесі: Максиміліана, Іамвліха, Мартиніана, Діонісія, Антоніна, Константина (Єксакустодіана) та Іоанна (близько 250; 408–450). Мчч. Олександра єп., Іраклія воїна та жон Анни, Єлисавети, Феодотії і Гликерії (II–III). Сщмчч. Серафима (Самойловича), архієп. Углицького, і з ним Володимира Соболєва, Олександра Андреєва, Василія Богоявленського, Олександра Лебедєва пресвітерів і прмчч. Германа (Полянського) і Мини (Шелаєва) (1937); сщмчч. Миколая Богословського, Миколая Ушакова пресвітерів і прмч. Григорія (Воробйова) (1937). Андрониківської та Якобштадтської (XVII) ікон Божої Матері.

Читання Святого Письма

На утрені

Лк. 1:39-49,56 (зач. 4)

На літургії

Апостол2Кор. 5:1-10 (зач. 178)

За упокій

Апостол1Сол. 4:13-17 (зач. 270)
ЄвангелієІн. 5:24-30 (зач. 16)

Рівноапостольному під зачало

АпостолЄвр. 7:26-8:2 (зач. 318)
ЄвангелієІн. 10:9-16 (зач. 36)

Богородиці

АпостолФлп. 2:5-11 (зач. 240)
ЄвангелієЛк. 10:38-42,11:27-28 (зач. 54)

Рядове

ЄвангелієЛк. 7:1-10 (зач. 29)

Після утрені й літургії звершуються панахиди

Тропарі та кондаки

Богородиці перед іконою Її «Казанська»глас 4

Тропар, глас 4

Засту́пнице усе́рдная,/ Ма́ти Го́спода Вы́шняго,/ за всех мо́лиши Сы́на Твоего́ Христа́ Бо́га на́шего,/ и всем твори́ши спасти́ся,/ в держа́вный Твой покро́в прибега́ющим./ Всех нас заступи́, о Госпоже́ Цари́це и Влады́чице,/ и́же в напа́стех и в ско́рбех, и в боле́знех обремене́нных грехи́ мно́гими,/ предстоя́щих и моля́щихся Тебе́ умиле́нною душе́ю/ и сокруше́нным се́рдцем,/ пред пречи́стым Твои́м о́бразом со слеза́ми,/ и невозвра́тно наде́жду иму́щих на Тя,/ избавле́ния всех зол,/ всем поле́зная да́руй,/ и вся спаси́, Богоро́дице Де́во:// Ты бо еси́ Боже́ственный покро́в рабо́м Твои́м.

Кондак, глас 8

Притеце́м, лю́дие, к ти́хому сему́ и до́брому приста́нищу,/ ско́рой Помо́щнице, гото́вому и те́плому спасе́нию, покро́ву Де́вы,/ ускори́м на моли́тву и потщи́мся на покая́ние:/ источа́ет бо нам неоску́дныя ми́лости Пречи́стая Богоро́дица,/ предваря́ет на по́мощь, и избавля́ет от вели́ких бед и зол// благонра́вныя и богобоя́щияся рабы́ Своя́.

Молитви на сьогодні

Богослужбові вказівкисьогодні · завтра · післязавтра

Думка дня

Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року

(Ін. 10:9-16)

"Я є двері: хто через Мене увійде, той спасеться" (Ін. 10:9). Це те саме, що в іншому місці говорить Господь: "ніхто не приходить до Отця, як тільки через Мене" (Ін. 14:6).

І ще ближче підтвердив Він те саме, коли сказав: "без Мене не можете робити нічого" (Ін. 15:5).

Той і християнин, хто весь у Христі, і хто все, що має в собі цінного, все те від Христа має. Виправдання в нього Христове, і тіло його теж Христове. Той, хто спасається, тому спасається, що одягнений у Христа. У цьому тільки положенні він має доступ до Отця. Ми — ті, хто відпав від Бога, і за те під гнівом. Тільки тоді правда Божа відступає і милість Його простягається до нас і нас, що наближаються, приймає, коли ми наближаємося у Христі і через Христа. Печать Христова відбивається на всьому єстві християнина, і той, хто носить її, піде посеред тіні смертної і не злякається зла. Для того, щоб бути такими, ми маємо таїнства — Хрещення і Причастя, та Покаяння для тих, хто згрішив після Хрещення. Але це від імені Господа; з нашого ж боку, для прийняття їх, повинні утворитися в дусі приймальні настрої — віра, що сповідує: я загиблий і спасаюся тільки Господом Іісусом Христом; любов, що ревнує все присвячувати Господу Спасителеві, нічого не жаліючи; надія, що, нічого від себе не сподіваючись, упевнена, що не буде покинута Господом, але всіляку матиме від Нього допомогу — і внутрішню, і зовнішню — протягом усього життя, доки взята буде туди, де Він Сам.

Ще 2 думки

(Ін. 5:24-30)
«І вийдуть ті, хто творив добро, у воскресіння життя, а ті, хто чинив зло — у воскресіння суду» (Ін. 5:29). Ось чим усе скінчиться! Як річки течуть кожна у своє море, так течія життів наших прийде, нарешті, кожна в місце за характером своїм. І ті, які воскреснуть у життя, будуть на суді, але суд тільки закарбує їхнє виправдання і визначення на життя; тоді як інші воскреснуть тільки для того, щоб вислухати засудження на вічну смерть. Життя і смерть їхні визначаються вже зараз тим, що одні роблять живі діла, а інші — діла мертві й такі, що умертвляють. Живі діла ті, що звершуються за заповідями з радістю духу, на славу Божу; умертвляють діла ті, що звершуються всупереч заповідям, з забуттям Бога, на догоду собі і пристрастям своїм. Мертві діла — і всі ті, які хоч за формою не противні заповідям, але робляться без усякої думки про Бога і вічне спасіння через будь-які види себелюбства. Бог — життя; те тільки й живе, у чому є частина Його. І ось у кого тільки мертві справи, той прямо йде і останнього дня вийде на приречення на смерть; а у кого справи всі живі, той йде і останнього дня вийде на отримання вічного життя.

(Лк. 10:38-42,11:27-28)
«Марія ж обрала благу частину» (Лк. 10:42). Успіння Божої Матері представляє благий кінець цього обрання. Сам Спаситель в Успінні Її прийняв у руки Свої Її душу. Того ж сподоблялися і багато святих; те ж зустрічають у різних видах і ступенях і всі виборці благої частини. У час обрання упованням тільки передбачається цей кінець, а в деякій мірі навіть передчувається; але потім труди, боротьба і примуси слідують одні за одними і затьмарюють обраний шлях. Дороговказною зіркою залишається благий кінець благої частини. Це те саме, що вдалині світиться вогник для подорожнього, захопленого темрявою. Надія — збуджувач енергії та підтримувач терпіння і сталості в розпочатому, а сама вона міцна вірою. По вірі обирають, сподіванням бувають твердими в обранні, а терпінням досягають благого кінця.

Відео дня: Православний календар

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter