Священномученик Миколай Богословський, пресвітер
День пам'яті (н. ст.)
Місяця жовтня на 22-й день / у неділю, найближчу до 25 січня, — Собор новомучеників і сповідників Церкви Руської (перехідне)
Священномученик Миколай Богословський народився 3 травня 1875 року в селі Паяниці Петрозаводського повіту Олонецької губернії у сім’ї священника Іоанна Богословського. Після закінчення Казанської духовної семінарії в 1897 році він був висвячений на священника і служив до 1918 року. Тоді він вступив до Казанської духовної академії, яку на той час, незважаючи на гоніння, зумів зберегти її ректор, єпископ Анатолій (Грисюк).
1921 року отець Миколай закінчив Академію, але служити у храмі став лише з 1925 року — понадштатним священником Свято-Духового кафедрального собору Петрозаводська. 1926 року отець Миколай був возведений у сан протоієрея, а 30 жовтня 1929 року був затверджений штатним священником собору.
Того ж року собор закрили і все його духовенство перейшло служити до церкви в ім’я великомучениці Єкатерини. Тут отець Миколай прослужив до 1937 року, коли було заарештовано все духовенство храму. Священників звинувачували у створенні контрреволюційної групи церковників. Протоієрея Миколая забрали 31 серпня та ув’язнили у Петрозаводську.
Допити почалися відразу після арешту і тривали протягом двох місяців. Тільки Богові відомо, що довелося пережити в неволі і муках протоієрею Миколаю. І він не підписав жодного із тих протоколів слідства, в яких слідчий вимагав зізнання у звинуваченнях у контрреволюційній діяльності. “Учасником контрреволюційної організації я не є і про існування такої організації мені нічого не відомо”, — заявив отець Миколай.
2 листопада 1937 року трійка НКВС засудила отця Миколая на розстріл. Протоієрей Миколай Богословський був розстріляний 4 листопада 1937 року і похований у спільній невідомій могилі в передмісті Петрозаводська.