13 липня 2023

четвер · 30 червня ст. ст.

Сьогодні
Собор славних і всехвальних 12-ти апостолів: Петра, Андрія, брата його, Якова Зеведєєва, Іоанна, брата його, Филипа, Варфоломія, Фоми, Матфея, Якова Алфєєва, Іуди Яковля, або Фадея, Симона Зілота і Матфія
Собор славних і всехвальних 12-ти апостолів: Петра, Андрія, брата його, Якова Зеведєєва, Іоанна, брата його, Филипа, Варфоломія, Фоми, Матфея, Якова Алфєєва, Іуди Яковля, або Фадея, Симона Зілота і Матфія
Прославлення свт. Софронія, єп. Іркутського
Прославлення свт. Софронія, єп. Іркутського
Прп. Петра, царевича Ординського (Ростовського)
Прп. Петра, царевича Ординського (Ростовського)
Сщмчч. Олексія Введенського
Сщмчч. Олексія Введенського
Тимофія Петропавловського пресвітерів
Тимофія Петропавловського пресвітерів
прмч. Никандра (Прусака)
прмч. Никандра (Прусака)
мч. Іоанна Демидова
мч. Іоанна Демидова
Преподобний Іларіон Троєкурівський
Преподобний Іларіон Троєкурівський
Баликінської
Баликінської
Горбанівської
Горбанівської
Волинської
Волинської

Cедмиця 6-та після П’ятидесятниці · Глас 4 · Посту немає

Собор славних і всехвальних 12-ти апостолів: Петра, Андрія, брата його, Якова Зеведєєва, Іоанна, брата його, Филипа, Варфоломія, Фоми, Матфея, Якова Алфєєва, Іуди Яковля, або Фадея, Симона Зілота і Матфія.
Прп. Петра, царевича Ординського (Ростовського) (1290). Прославлення свт. Софронія, єп. Іркутського (1918). Сщмчч. Олексія Введенського, Тимофія Петропавловського пресвітерів, прмч. Никандра (Прусака) (1918); прмч. Феогена (Козирева) (1939); мч. Іоанна Демидова (1944). Знайдення мощей прп. Іларіона Троєкурівського (1999).
Баликінської (1711), Горбанівської (1786) і Волинської (ХХ) ікон Божої Матері.

Читання Святого Письма

На літургії

Апостол1Кор. 3:18-23 (зач. 129) і за пятницю (під зачало): 1Кор. 4:5-8 (зач. 130 від полу)
ЄвангелієМф. 13:36-43 (зач. 54) і за пятницю (під зачало): Мф. 13:44-54 (зач. 55)

Апостолам

Апостол1Кор. 4:9-16 (зач. 131)
ЄвангелієМк. 3:13-19 (зач. 12)

Тропарі та кондаки

Апостоламглас 4

Тропар, глас 4

Апо́столов первопресто́льницы/ и вселе́нныя учи́телие,/ Влады́ку всех моли́те/ мир вселе́нней дарова́ти// и душа́м на́шим ве́лию ми́лость.

Кондак, глас 2

Ка́мень Христо́с ка́меня ве́ры прославля́ет све́тло,/ ученико́в преизря́дна,/ и с Па́влом весь дванадесяточи́сленный собо́р днесь;/ и́хже па́мять соверша́юще ве́рно,// сих Просла́вльшаго прославля́ем.

Молитви на сьогодні

Богослужбові вказівкисьогодні · завтра · післязавтра

Думка дня

Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року

(Мф. 13:36-43)
"І кинуть їх (тих, хто творить спокуси і беззаконня) у піч вогненну; там буде плач і скрегіт зубів; тоді праведники засяють, як сонце, у Царстві Отця їхнього" (Мф.13:41).

Так здійсниться розділення добра і зла, світла і темряви. Тепер триває період змішання їх. Господу угодно було так влаштувати, щоб тварна свобода зростала і міцніла в добрі через боротьбу зі злом; зло допущене і в суміжності зі свободою всередині, і в зіткненні з людиною зовні. Воно не визначає, а спокушає. Тому, хто відчуває спокусу, необхідно не падати, а вступати в боротьбу.

Той, хто перемагає, звільняється від однієї спокуси, і посувається вперед і вгору, щоб там вступити в нову спокусу. Так до самого кінця життя. О, коли б зрозуміти нам це значення зла, що спокушає нас, щоб за цим розумінням влаштувати і життя своє! Борці увінчуються, врешті-решт, переходячи в інше життя, де немає ні печалей, ні хвороб назовні, і де вони зсередини, як ангели Божі, стають чистими без впливу спокусливих рухів і думок. Так готується торжество світла і добра, яке у всій славі своїй відкриється в останній день світу.

Ще 3 думки

(Мф. 13:44-54)

Прибувши в Назарет, Господь не зустрів там віри. Видима простота Його завадила мешканцям Назарету побачити невидиму славу і божество. Чи не те саме буває і з християнином? Християнські догмати на вигляд дуже прості, але для розуму, що входить всередину їх, вони становлять всеосяжну струнку в собі систему, якої не породжував і породити не може жоден тварний розум.

Гордоумство, кинувши побіжний погляд на простоту євангельську, відвертається від неї і починає саме собі будувати будівлю відання, як йому здається, величезну, з якої відкриваються, нібито, види широкі. На ділі ж виходить те, що будівля нагромаджується з карт, а кругозір становлять міражі, примари розпаленої уяви. Але йому хоч не кажи. Усякого, хто хоче переконати такого, він і братія його готові своїми критичними нападками негайно скинути з гори в прірву, але істина завжди проходить неушкодженою серед них і йде до інших душ, здатних прийняти її.

(Мк. 3:13-19)
Обрав Господь апостолів, "щоб з Ним були, і щоб посилати їх на проповідь, і щоб вони мали владу зцілювати від хвороб і виганяти бісів" (Мк.3:14-15). І всякий християнин обраний, і обраний на подібні ж справи, а саме: бути з Господом безперервною пам'яттю про Нього і усвідомленням Його всюдиприсутності, проповідуванням і виконанням Його заповідей і готовністю сповідувати віру свою в Нього. У тому колі, де відбувається таке сповідання, воно буде гучною проповіддю для тих, хто чує. Усякий християнин має владу лікувати недуги, не чужі, а свої, і не тілесні, а душевні, тобто гріхи та гріховні звички; виганяти бісів, відрізуючи злі помисли, які вони вселяють, і погашаючи збудження пристрастей, які вони розпалюють. Роби так і будеш апостолом, виконавцем того, на що ти обраний Господом, виконавцем свого посланництва. Коли досягнеш успіху спочатку в усьому цьому, тоді, можливо, Господь призначить тобі й особливе посольство - спасати інших, після того, як врятуєш себе, і допомагати тим, хто піддасться спокусам, після того, як сам пройдеш усі спокуси, усі проби в добрі та злі. Але твоя справа - над собою трудитися: на це вже ти обраний; інше ж у руках Божих. Той, хто смиряється, буде піднесений (Мф.23:12, Лк.14:11).

(Мф. 13:24-30,36-43)
Посіяно добре насіння, але прийшов ворог і посіяв кукіль посеред пшениці. Кукіль - це в Церкві єресі та розколи, а в кожному з нас погані помисли, почуття, бажання, пристрасті. Прийме людина добре насіння слова Божого, наважується жити свято і починає так жити.

Коли засне людина така, тобто ослабить увагу до себе, тоді приходить ворог спасіння і вкладає в неї погані задуми, які, не будучи відкинуті відразу, дозрівають у бажання і пристрасті, і заводять своє коло справ і починань, які перемішуються зі справами, почуттями і думками добрими. І перебувають так обидва разом до жнив.

Жнива ці - покаяння. Посилає Господь ангелів - почуття сокрушення і страху Божого, і вони, з'явившись, як серп, палять усе кукільне та спалюють у вогні самоосуду з жалем. Пшениця чиста залишається в житниці серця, на радість і людині, і ангелам, і преблагому Богові, у Трійці поклоняємому.

Відео дня: Православний календар

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter