...

Святитель Софроній, єпископ Іркутський

День пам'яті (н. ст.)

Місяця березня на 30-й день / червня на 30-й день — прославлення / червня на 10-й день — Собор Сибірських святих / у Неділю третю після П’ятидесятниці — Собор Санкт-Петербурзьких святих (перехідне) / місяця липня на 15-й день — Собор Київських святих / вересня на 29-й день — Собор Полтавських святих

Святий Софроній у миру був відомий під ім’ям Стефана Назаровича Кристалевського. Він народився 25 грудня 1703 року в сотенному містечку Переяславського полку Березані (нині — місто Баришівського району Київської області). Його батько, Назар Федорович, походив із простих селян.

1727 року майбутній святий закінчив Києво-Могилянську академію. Того ж року він став послушником Золотоніського Красногірського монастиря Переяславської єпархії, де й прийняв чернечий постриг 25 березня 1730 року.

У 1732 році святий Софроній був висвячений на ієродиякона, дещо пізніше став ієромонахом. Його рукопокладення звершив у Софійському монастирі у Києві митрополит Київський Рафаїл (Заборовський).

Згодом отець Софроній був призначений ігуменом цього монастиря, але 1742 року його було переведено до Олександро-Невської лаври в Санкт-Петербурзі. У 1745 році він став намісником цієї обителі.

У 1752 році святий був одним із кандидатів на місце єпископа Переяславського і Бориспільського, але 23 січня 1753 року синодальним указом його було призначено єпископом Іркутським і Перчинським. У квітні того ж року відбулася його єпископська хіротонія.

До Сибіру святий Софроній вирушив, підібравши цілий гурт помічників, переважно із українців. На новому місці він активно займався місіонерською та просвітницькою діяльністю. Так, 1754 року він наказав обов’язково навчати у школах дітей священників та селян, перевів Іркутську духовну семінарію до нового архієрейського будинку, збудованого його коштом. Для семінарії він виписував викладачів із Києва, закупив і зібрав велику бібліотеку. Окрім того, святитель навернув у християнство чимало місцевих жителів, які до того не були християнами.

30 березня 1771 року святитель Софроній упокоївся в Іркутську. Він був похований в Іркутському Богоявленському соборі. У 1903 році його мощі були знайдені нетлінними. Вже тоді чимало людей одержали біля них дивовижне зцілення.

У 1918 році святитель Софроній був причислений до лику святих.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь святителю Софронию, архиепископу Иркутскому, глас 4

От ю́ности Христа́ возлюби́л еси́, блаже́нне Софро́ние,/ до́бре упра́вил еси́ и́ноческия оби́тели/ и, архиере́йства са́ном почте́н быв,/ упа́сл еси́ Ирку́тскую па́ству,/ те́мже и по преставле́нии дарова́ния чуде́с от Бо́га прия́л еси́,/ и мо́лиши Христа́ Бо́га// изба́вити нас от бед и спасти́ ду́ши на́ша.

Ин тропарь святителю Софронию, архиепископу Иркутскому, глас 1

Ско́рый в беда́х и ско́рбех засту́пниче,/ о́тче иера́рше страны́ Сиби́рския,/ святи́телю Софро́ние,/ на Небеси́ предстоя́й с первоиера́рхом Ирку́тския Це́ркве и все́ми святы́ми,/ вы́ну и́маши благоволе́ние Го́спода сла́вы,/ при́зри на лю́ди, притека́ющия к честны́м оста́нкам святы́х моще́й твои́х,/ с ве́рою и любо́вию сле́зно прося́щия твоея́ по́мощи и заступле́ния,/ моли́, Его́же пропове́дал еси́ лю́дем Сиби́ри,/ изба́вити я́ от находя́щих зол и наве́тов вра́жиих,/ просвети́ти люде́й олядене́вшая дре́вле неве́рием сердца́,/ дарова́ти утвержде́ние ве́ры Христо́вы// и спасти́ ду́ши на́ша.

Тропaрь, глaсъ д7:

T ю4ности хrтA возлюби1лъ є3си2, бlжeнне сwфр0ніе, д0брэ ўпрaвилъ є3си2 и4ночєскіz nби1тєли и3, ґрхіерeйскимъ сaномъ почтeнъ бhвъ, ўпaслъ є3си1 и3ркyтскую пaству, тёмже и3 по преставлeніи даровaніz чудeсъ t бGа пріsлъ є3си2, нhнэ же моли2 хrтA бGа и3збaвити стрaждущую странY нaшу t и4га безб0жныz влaсти, нaсъ же t бёдъ, и3 сп7сти2 дyшы нaшz.

Кондaкъ, глaсъ д7:

Соимeннаго цэломyдрію їерaрха, и3зрsдное цeркве и3ркyтскіz ўкрашeніе, nтцA нaшегw с™и1телz сwфр0ніа люб0вію восхвaлимъ, вси2 вёрніи, т0й бо є4сть храни1тель грaда и3 страны2 сеS и3 мл7твенникъ њ душaхъ нaшихъ.

Ще в розробці