2 лютого 2023

четвер · 20 січня ст. ст.

Сьогодні
Прп. Євфимія, схимника Печерського, в Дальніх печерах
Прп. Євфимія, схимника Печерського, в Дальніх печерах
Прп. Євфимія Сянжемського, Вологодського
Прп. Євфимія Сянжемського, Вологодського
Прп. Євфимія (Кереселідзе) спов. (Груз.)
Прп. Євфимія (Кереселідзе) спов. (Груз.)
Сщмч. Павла Добромислова пресвітера
Сщмч. Павла Добромислова пресвітера

Cедмиця 34-та після П’ятидесятниці · Глас 8 · Посту немає

Прп. Євфимія Великого (473). Мчч. Інни, Пинни та Римми (I–II). Мчч. Васса, Євсевія, Євтихія і Василіда (303). Прп. Євфимія, схимника Печерського, в Дальніх печерах (XIV). Прп. Євфимія Сянжемського, Вологодського (близько 1465). Сщмч. Павла Добромислова пресвітера (1940). Прп. Євфимія (Кереселідзе) спов. (1944) (Груз.).

Читання Святого Письма

На утрені

Мф. 9:27-30 (зач. 43)

На літургії

Апостол1Пет. 4:12-5:5 (зач. 62) і за п’ятницю (під зачало): 2Пет. 1:1-10 (зач. 64)
ЄвангелієМк. 12:38-44 (зач. 57) і за п’ятницю (під зачало): Мк. 13:1-8 (зач. 58)

Преподобному

АпостолЄвр. 13:17-21 (зач. 335)
ЄвангелієЛк. 6:17-23 (зач. 24)

Тропарі та кондаки

Преподобному Євфимію Великомуглас 4

Тропар, глас 4

Веселися, пустыня нераждающая,/ благодушствуй, неболящая,/ яко умножи тебе чада муж желаний духовных,/ благочестием насадив,/ воздержанием воспитав добродетелей в совершенство./ Того молитвами, Христе Боже,// умири живот наш.

Кондак, глас 8

В честнем рождестве твоем радость тварь обрете/ и в божественней памяти твоей, преподобне,/ благодушие прият многих твоих чудес,/ от нихже подаждь богатно в души наша/ и очисти грехов скверны,// яко да поем: аллилуия.

Молитви на сьогодні

Богослужбові вказівкисьогодні · завтра · післязавтра

Думка дня

Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року

(Мф. 9:27-30)
"По вірі вашій нехай буде вам" (Мф.9:29), - сказав Господь двом сліпим, і негайно відкрилися очі їхні. Наскільки віри, настільки притягнення Божественної сили. Віра - приймач, уста і вмістилище благодаті. Як легені в одного бувають великі, а в іншого маленькі, і ті більше приймають повітря, а ці менше, - так і віра в одного велика, в іншого маленька, і та більше приймає дарів від Господа, а ця менше. Бог усюди є, все охоплює й утримує, і любить мешкати в душах людських, але входить у них не насильно, хоч всемогутній, а наче за запрошенням, бо не хоче порушувати даровану Ним людині владу над собою або право господарювання в собі. Хто відчиняє себе вірою, того сповнює Бог, а хто зачинився невір'ям, у того не входить, хоч і близько є. Господи! додай же нам віри, бо і віра - Твій же дар. З нас же кожен повинен сповідувати: "А я бідний і вбогий" (Пс.69:6).

Ще 3 думки

(Мк. 12:38-44)
Вдовиця поклала в скарбницю (у церковну скриньку) дві лепти (найдрібніші монети); а Господь сказав, що вона поклала більше за всіх, хоча інші клали тоді великі кошти. Що ж дало перевагу її лепті? Настрій, з яким зроблено приношення. Бачиш, яка різниця добродіяння бездушного, за звичаєм, і добродіяння з душею і серцем? Не зовнішні обставини справи дають їй цінність, а внутрішній настрій. Тому буває, що справа видатна у всьому ніякої цінності перед Богом не має, а справа незначна на вигляд високою ціною оцінюється. Що звідси випливає, очевидно. Але не здумай хто нехтувати зовнішнім, замишляючи обмежитися одним внутрішнім. Вдовиця та не отримала б схвалення, якби сказала собі: маю бажання покласти і я, та що робити? Тільки й маю, що дві лепти. Віддам їх – сама ні з чим залишуся. Але як мала бажання, так і зробила, віддавши життя своє в руки Божі. І якби не поклала нічого, ніхто б її не засудив, ні люди, ні Бог. Але тоді вона не виявила б і такої прихильності, яка виділила її з-поміж інших і зробила славною в усьому християнському світі.

(2Пет. 1:1-10)
Перерахувавши чесноти, щодо яких слід докладати всіх зусиль після прийняття благодатних сил, апостол на спонукання до цього сказав: "Якщо це у вас є і примножується, то ви не залишитесь без успіху і плоду в пізнанні Господа нашого Іісуса Христа" (2Пет. 1:8). Які саме це чесноти, раніше наведено в понеділок. Тепер додамо тільки, що чесноти ці не одноразово лише проявити потрібно, але так зробити, щоб вони завжди перебували в нас, були наявними в нас, укоріненими, і, будучи такими, не стояли на одному ступені, а дедалі більше й більше множилися та зростали в силі й плодовитості. Тільки в такому разі, будеш ти не бездіяльним і не безплідним "у пізнанні Господа нашого Іісуса Христа".

Входить у пізнання Господа той, хто вірує в Нього і сповідує Його. Ти віриш?! Дивись же, не роби цієї віри бездіяльною і безплідною. Що ж треба робити, щоб віра моя не була такою? Досягай успіху у всякій чесноті. Де ті, що повторюють: "Віруй і досить, нічого більше не потрібно"?! Хто так думає, той сліпий.

(Лк. 6:17-23)

Ублажає Господь убогих; тих, що голодні; тих, що плачуть; тих, кого ганьблять, — під тією умовою, якщо все це Сина Людського заради; ублажається, отже, життя, оточене всякого роду нестатками і злиднями. Утіхи, достаток, шана, за словом цим, не являють собою блага; та воно так і є. Але доки в них спочиває людина, вона не усвідомлює того. Тільки коли звільниться із зачарування їхнього — бачить, що вони не представники блага, а тільки примари його. Душа не може обійтися без утіх, але вони не в матеріальному; не може обійтися без скарбів, але вони не в золоті і сріблі, не в пишних домівках і одежах, не в цій повноті зовнішній; не може обійтися без шани, але вона не в раболіпних поклонах людських. Є інші утіхи, інший достаток, інша шана — духовні, споріднені душі. Хто їх знайде, той не захоче зовнішніх; та не лише не захоче, а зневажить і зненавидить їх заради того, що вони загороджують духовні, не дають бачити їх, тримають душу в затьмаренні, сп'янінні, у примарах. Через те такі всією душею віддають перевагу вбогості, скорботі і безвісності, почуваючись добре серед них, наче в безпечній якійсь огорожі від зачарування спокусами світу. Як же бути тим, до кого все це йде саме собою? Бути у ставленні до всього того, за словом св. апостола, як той, хто не має нічого.

Відео дня: Православний календар

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter