
Преподобний Євфимій Сянжемський, Вологодський
День пам'яті (н. ст.)
Місяця січня на 20-й день
Преподобний Євфимій спочатку подвизався в Спасо-Каменному монастирі на Кубенському озері. Про його рід і про час його прибуття в монастир та постригу відомостей не збереглося. Святий був уродженцем Вологди. Він пробув у монастирі в різних послухах доволі довго, але із любові до усамітнення залишив його й оселився в пустелі поблизу гирла річки Кушти, на східному березі Кубенського озера. Тут, оточений звідусіль непрохідними болотами і гущавиною, він побудував собі малу келію. У ній преподобний подвизався в пості й молитві, не даючи собі заспокоєння від праці.
Через деякий час прийшов до нього чернець Олександр (прп. Олександр Куштський, пам’ять 9/22 червня), постриженик Спасо-Чам’яного монастиря. Він також залишив Каменний монастир із любові до мовчання й оселився було на річці Сянжемі. Преподобному Олександру сподобалося місце проживання Євфимія, як цілковито безмовне. Він став просити його поступитися своєю келією, пропонуючи натомість залишену ним на Сянжемі. Преподобний Євфимій охоче погодився помінятися з преподобним Олександром місцем подвигів. Прощаючись, преподобний Євфимій залишив Олександрові як благословення свій хрест, пішов на Сянжему й оселився там у келії преподобного Олександра.
Сюди прийшов до нього преподобний Харитон (пам’ять 28 вересня), щоб розділити з ним чернечі подвиги. Були й інші, які бажали оселитися з Євфимієм та Харитоном. Оскільки поблизу не було храму Божого і навколишні жителі його потребували, то Євфимій зважився побудувати церкву в ім’я Вознесіння Господнього та при ній влаштувати монастир. Невдовзі він це виконав.
До глибокої старості трудився преподобний Євфимій над облаштуванням своєї обителі. Тільки коли святий передчував наближення смерті, він передав управління монастирем своєму учневі Харитонові, який постарів, у всьому наслідуючи його († 11 квітня 1509 року).
Блаженна кончина преподобного Євфимія настала близько 1470 року. Мощі його спочивають під спудом у парафіяльній Вознесенській Євфиміївській церкві Кадниковського повіту, яка залишилася на місці закритого монастиря.
Тропарі, кондаки, молитви та величання
Тропарь преподобным Евфимию и Харитону Сянжемским, глас 1
Пусты́нное и безмо́лвное житие́ ва́ше по́стнически препроводи́вше,/ Христо́в бо крест на ра́мо взе́мше/ и Того́ стопа́м усе́рдно после́довавше,/ на неви́димаго врага́ му́жески ополчи́стеся/ и того́ ко́зни сокруши́сте,/ моли́твами и слеза́ми, чистото́ю Бо́гови прибли́жившеся,/ преподо́бнии отцы́ на́ши Евфи́мие и Харито́не./ Я́ко со́лнце, осиява́ете светоза́рными луча́ми чуде́с ва́ших,/ всех нас спаси́те с ве́рою призыва́ющих вас/ и творя́щих честну́ю ва́шу па́мять,/ и, я́ко иму́щии дерзнове́ние ко Спа́су,// мир ми́рови испроси́те и спасти́ся душа́м на́шим.
Ще в розробці