Священномученик Павло Добромислов, пресвітер

День пам'яті (н. ст.)

Місяця січня на 20-й день / у неділю, найближчу до 25 січня, — Собор новомучеників і сповідників Церкви Руської (перехідне)

Священномученик Павло Миколайович Добромислов народився 1877 року в селі Поляни Рязанської губернії в сім’ї священника. Він закінчив духовне училище, духовну семінарію і Московську духовну академію. 1901 року Павло Миколайович одружився, згодом у родині народилися шестеро дітей.

Того ж року він був висвячений на священника до Старо-Ямської Миколаївської церкви в місті Рязані. Отець Павло поєднував служіння біля вівтаря з організаційною та викладацькою діяльністю. 1914 року він був переведений до Скорбященської церкви в Рязанській богадільні.

У 1918 році отець Павло був заарештований як священнослужитель, що користується великим авторитетом, і деякий час провів у в’язниці. 1923 року він був направлений до Благовіщенської церкви в Рязані і возведений у сан протоієрея. Наступного року батюшка був призначений на посаду Рязанського повітового благочинного. Йому довелося докласти багато зусиль для боротьби з обновленцями.

Протягом жовтня 1925 року влада заарештовувала рязанське духовенство. Був заарештований і протоієрей Павло Добромислов. Його звинуватили в контрреволюційній діяльності, поставивши за провину участь у справах єпархіальної канцелярії, розповсюдження єпархіального часопису “Циркуляри” і створення релігійної бібліотеки. Священника засудили на три роки ув’язнення до концтабору. Відбував строк батюшка на Соловках.

Повернувшись із ув’язнення, отець Павло служив у різних храмах Рязанської єпархії. 1930 року його знову заарештували за звинуваченням у зберіганні дрібної розмінної монети і засудили на три роки заслання до Семипалатинська (Казахстан).

Після закінчення заслання отець Павло служив у Благовіщенському храмі міста Рязань. 1935 року частина причту цього храму перейшла до обновленців, а отець Павло був переведений до Казанського храму в селі Солотча і призначений його настоятелем.

26 березня 1938 року протоієрея Павла знову заарештували за його проповіді, які нібито містили антирадянську і контрреволюційну агітацію. Священномученика засудили на вісім років ув’язнення до виправно-трудового табору. Батюшку відправили до Чур-Нуринського відділення Карагандинського табору. Там він помер 2 лютого 1940 року і був похований у безвісній могилі.

2000 року священномученик Павло Добромислов був прославлений в лику святих.