29 жовтня 2022
субота · 16 жовтня ст. ст.
Мч. Лонгина сотника, що при Хресті Господньому (I). Прп. Галла (650). Прп. Кассії, піснеписиці Константинопольської (843–867). Прп. Лонгина, вратаря Печерського, в Дальніх печерах (XIII–XIV). Прп. Лонгина Ярензького (1544–1545). Знайдення мощей свт. Іоанна Тобольського (1914). Св. Георгія Троїцького спов., пресвітера (1931); сщмч. Євгенія Єлховського пресвітера (1937); сщмч. Олексія Никонова пресвітера (1938); сщмч. Іоанна Засєдателєва пресвітера (1942).
Читання Святого Письма
На літургії
Тропарі та кондаки
Преподобному Лонгину Печерськомуглас 1
Тропар, глас 1
Преподо́бне и Богоблаже́нне о́тче Ло́нгине,/ врат монасты́рских опа́сный храни́телю,/ опа́снейший же и неусы́пный свои́х чу́вствий/ от вся́каго мирска́го су́етствия затвори́телю,/ моли́ наре́кшаго Себе́ дверь Го́спода Сла́вы,// да отве́рзет нам дверь ми́лости Своея́.
Кондак, глас 8
Врато́м земны́м приседя́ и о́ным с послуша́ния вне́шнима очи́ма наблюда́я,/ Небе́сная врата́ при́сно у́мныма свои́ма очи́ма наблюда́л еси́, преподо́бне Ло́нгине,/ в ня́же уже́ вшед и та́мошния красоты́ сподо́бився, моли́ся Го́сподеви,// да и мы полу́чим вход Ца́рствия Небе́снаго.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
(Лк. 6:1-10)
Господні учні зривають колоски, розтирають їх руками і їдять у суботу. Справа дуже незначна і на вигляд, і по суті своїй; проте фарисеї не втерпіли і дорікнули їм. Що змусило їх говорити про це? На вид — нерозумна ревність, а по суті — дух пересудливості. Цей за все чіпляється і все представляє в похмурому вигляді беззаконності та згубності. Це неміч більшою чи меншою мірою майже спільна у людей, які не пильнують себе. Словом не всякий висловить пересудливі думки, а утриматися від них мало хто утримується. Хтось потурає серцю і розпалює його на пересуди — воно і продукує їх. Але водночас пересудник сам готовий на недобрі справи, аби тільки ніхто не бачив, і неодмінно перебуває у недоброму стані в якомусь відношенні; він начебто для того й судить та засуджує, щоб почуття правди, ображене й придушене в собі, винагородити нападками на інших, хоча б і несправедливими. Правдолюбний і той, хто стоїть у правді, знаючи, як важко дістається праведність у справах, а ще більше — у почуттях, ніколи не судитиме; він радше готовий буває покрити поблажливістю не тільки малий, а й великий злочин інших. Господь не судить пересудників-фарисеїв, а поблажливо тлумачить їм, що учні вчинили вчинок, який кожен, розсудивши як слід, може вибачити. І завжди майже так буває: поміркуй про вчинок ближнього — і знайдеш, що він зовсім не має того важливого, жахливого характеру, який здався тобі в ньому з першого разу.

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter







