14 жовтня 2022

п’ятниця · 1 жовтня ст. ст.

Сьогодні
ПОКРОВ ПРЕСВЯТОЇ ВЛАДИЧИЦІ НАШОЇ БОГОРОДИЦІ І ПРИСНОДІВИ МАРІЇ
ПОКРОВ ПРЕСВЯТОЇ ВЛАДИЧИЦІ НАШОЇ БОГОРОДИЦІ І ПРИСНОДІВИ МАРІЇ
Ап. від 70-ти Ананії
Ап. від 70-ти Ананії
Прп. Романа Солодкоспівця
Прп. Романа Солодкоспівця
Прп. Савви Вішерського, Новгородського
Прп. Савви Вішерського, Новгородського
Святкування на честь Хітона Господнього і Стовпа Животворящого (Груз.)
Святкування на честь Хітона Господнього і Стовпа Животворящого (Груз.)
Рівноапп. Іверських царя Миріана і цариці Нани
Рівноапп. Іверських царя Миріана і цариці Нани
Собор Молдавських святих
Собор Молдавських святих
Сщмч. Олексія Старовського пресвітера
Сщмч. Олексія Старовського пресвітера
Георгія Архангельського
Георгія Архангельського
Миколая Кулигіна пресвітерів
Миколая Кулигіна пресвітерів
Псково-Покровської
Псково-Покровської
Люблінської
Люблінської
Касперівської
Касперівської

Cедмиця 18-та після П’ятидесятниці · Глас 8 · Пісний день

ПОКРОВ ПРЕСВЯТОЇ ВЛАДИЧИЦІ НАШОЇ БОГОРОДИЦІ І ПРИСНОДІВИ МАРІЇ. Ап. від 70-ти Ананії (I). Прп. Романа Солодкоспівця (близько 556). Рівноапп. Іверських царя Миріана (після 361) і цариці Нани (близько 364). Мч. Домніна Солунського (IV). Прмч. Михаїла, ігумена Зовійського, і з ним 36-ти прмчч. (780–790). Святкування на честь Хітона Господнього і Стовпа Животворящого (Груз.). Прп. Савви Вішерського, Новгородського (1461). Сщмч. Олексія Старовського пресвітера (1918); сщмч. Михаїла Вологодського пресвітера (1920); сщмчч. Олександра Агафонникова, Георгія Архангельського, Миколая Кулигіна пресвітерів, мч. Іоанна Артемова (1937). Собор Молдавських святих. Люблінської (IX), Псково-Покровської (1581), Касперівської (XVI) і Гербовецької (1790) ікон Божої Матері

Читання Святого Письма

На утрені

Лк. 1:39-49,56 (зач. 4)

На літургії

АпостолЕф. 6:18-24 (зач. 234)
ЄвангелієЛк. 6:17-23 (зач. 24)

і за суботу

Апостол1Кор. 15:39-45 (зач. 162)

Богородиці

АпостолЄвр. 9:1-7 (зач. 320)
ЄвангелієЛк. 10:38-42,11:27-28 (зач. 54)

*Ап.

АпостолДіян. 9:10-19 (зач. 21 від полу)
ЄвангелієЛк. 10:16-21 (зач. 51)

На утрені величання: «Величаем Тя, Пресвятая Дево, и чтем Покров Твой честный, Тя бо виде святый Андрей на воздусе, за ны Христу молящуюся». *Читання ап. Ананії читаються, якщо йому звершується служба

Тропарі та кондаки

Богородиціглас 4

Тропар, глас 4

Днесь благове́рнии лю́дие све́тло пра́зднуем/ осеня́еми Твои́м, Богома́ти, прише́ствием,/ и к Твоему́ взира́юще Пречи́стому о́бразу, уми́льно глаго́лем:/ покры́й нас честны́м Твои́м Покро́вом,/ и изба́ви нас от вся́каго зла,/ моля́щи Сы́на Твоего́, Христа́ Бо́га на́шего,// спасти́ ду́ши на́ша.

Кондак, глас 3

Де́ва днесь предстои́т в це́ркви,/ и с ли́ки святы́х неви́димо за ны мо́лится Бо́гу,/ А́нгели со архиере́и покланя́ются,/ апо́столи же со проро́ки ликовству́ют:// нас бо ра́ди мо́лит Богоро́дица Преве́чнаго Бо́га.

Величання

Велича́ем Тя,/ Пресвята́я Де́во,/ и чтим Покро́в Твой святы́й:/ Тя бо ви́де святы́й Андре́й на возду́се,// за ны Христу́ моля́щуюся.

Молитви на сьогодні

Богослужбові вказівкисьогодні · завтра · післязавтра

Думка дня

Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року

(Лк. 10:38-42,11:27-28)
«Марія ж обрала благу частину» (Лк. 10:42). Успіння Божої Матері представляє благий кінець цього обрання. Сам Спаситель в Успінні Її прийняв у руки Свої Її душу. Того ж сподоблялися і багато святих; те ж зустрічають у різних видах і ступенях і всі виборці благої частини. У час обрання упованням тільки передбачається цей кінець, а в деякій мірі навіть передчувається; але потім труди, боротьба і примуси слідують одні за одними і затьмарюють обраний шлях. Дороговказною зіркою залишається благий кінець благої частини. Це те саме, що вдалині світиться вогник для подорожнього, захопленого темрявою. Надія — збуджувач енергії та підтримувач терпіння і сталості в розпочатому, а сама вона міцна вірою. По вірі обирають, сподіванням бувають твердими в обранні, а терпінням досягають благого кінця.

Ще 1 думка

(Лк. 6:17-23)

Ублажає Господь убогих; тих, що голодні; тих, що плачуть; тих, кого ганьблять, — під тією умовою, якщо все це Сина Людського заради; ублажається, отже, життя, оточене всякого роду нестатками і злиднями. Утіхи, достаток, шана, за словом цим, не являють собою блага; та воно так і є. Але доки в них спочиває людина, вона не усвідомлює того. Тільки коли звільниться із зачарування їхнього — бачить, що вони не представники блага, а тільки примари його. Душа не може обійтися без утіх, але вони не в матеріальному; не може обійтися без скарбів, але вони не в золоті і сріблі, не в пишних домівках і одежах, не в цій повноті зовнішній; не може обійтися без шани, але вона не в раболіпних поклонах людських. Є інші утіхи, інший достаток, інша шана — духовні, споріднені душі. Хто їх знайде, той не захоче зовнішніх; та не лише не захоче, а зневажить і зненавидить їх заради того, що вони загороджують духовні, не дають бачити їх, тримають душу в затьмаренні, сп'янінні, у примарах. Через те такі всією душею віддають перевагу вбогості, скорботі і безвісності, почуваючись добре серед них, наче в безпечній якійсь огорожі від зачарування спокусами світу. Як же бути тим, до кого все це йде саме собою? Бути у ставленні до всього того, за словом св. апостола, як той, хто не має нічого.

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter