...

Введення у храм Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії

День пам'яті (н. ст.)

Місяця листопада на 21-й день

Говорячи про свято Введення у храм Пресвятої Богородиці, варто згадати, що про нього не сказано в канонічних Євангеліях. Уперше про цю подію ідеться в апокрифах, наприклад у грецькому Протоєвангелії Якова, яке датоване II століттям. Важливо зазначити, що усне Передання Церкви, на підставі якого складалися апокрифічні тексти, є також частиною Божественного Одкровення.

Основою свята стала розповідь про те, як Пресвяту Діву Марію привели до храму Єрусалима праведні Іоаким і Анна.

У цього благочестивого подружжя довгий час не було дітей. Подружжя пообіцяло віддати дитя, якщо воно народиться, на служіння Богові. Благання Іоакима й Анни були почуті: після п’ятдесяти років спільного життя в них народилася дочка. Нарекли Її Марією. У перекладі з єврейської це ім’я означає “пані”, “надія”. У майбутньому Вона стане Пані та Надією всіх людей, які вірують у Христа…

З боку батька Пресвята Богородиця походила із роду царя Давида, а з боку матері походила із роду первосвященника Аарона. Так збулися старозавітні передречення про появу на світ Іісуса Христа, згідно з якими Спаситель мав одночасно стати нащадком і царського, і священницького родів.

Після того як Марія з’явилася на світ, праведні Іоаким і Анна принесли подячні жертви. Іоаким і Анна також дали ще одну клятву: доки вони не приведуть свою доньку до храму Божого, Вона не ходитиме по землі…

Передання свідчить: коли Марії виповнилося три роки, батько і мати підвели Її до храму. Щоб піднятися, Їй потрібно було подолати високі сходи із п’ятнадцяти сходинок. Маленька Марія самостійно, без будь-чиєї підтримки, зійшла по них. Первосвященник Захарія (батько Іоанна Хрестителя) вийшов назустріч до Неї.

Марію ввели у Святе святих. Це сталося з Божого благовоління, адже туди мав право входити тільки первосвященник і лише один раз на рік. Марії ж було дозволено увійти туди, оскільки Вона мала стати Матір’ю Спасителя. У богослужбових текстах Діву Марію порівнюють з одухотвореним кивотом Божим.

Пресвята Марія залишилася жити при храмі. Тут Вона трудилася і здобула освіту. Разом з іншими ученицями Вона вивчала Святе Письмо. Також Марія навчалася прядіння і шиття, виготовляючи облачення для священників. Так тривало, поки Вона не досягла дванадцяти років.

Після певного строку Марії належало вийти заміж. Але Вона висловила бажання зберегти непорочність перед Господом. Саме тоді й було вирішено, що в Марії буде опікун. Іоакима та Анни до того часу вже не було в живих. Марія заручилася з теслею Іосифом, який був уже в похилому віці і належав до роду царя Давида.

Цим завершується розповідь про основну суть свята. Як же вийшло, що подія Введення у храм Пресвятої Богородиці стала одним із великих дванадесятих свят християнської Церкви? Думка дослідників така, що виникнення цього свята безпосередньо пов’язане з часом царювання Юстиніана I. Саме за його наказом 543 року на місці зруйнованої церкви в Єрусалимі було зведено величезний собор на честь Пресвятої Діви Марії. Його будівництвом було відзначено подію Введення у храм Богоматері.

З VIII століття зустрічаються короткі згадки про свято Введення в окремих календарях. Звідси випливає, що до VIII століття став виникати звичай відзначати цю подію. У XI столітті свято Введення стало відомим усім християнам Близького Сходу. Раз і назавжди до числа великих дванадесятих свят воно увійшло вже після XIV століття.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь Введению во Храм Пресвятой Богородицы, глас 4

Днесь благоволе́ния Бо́жия предображе́ние,/ и челове́ков спасе́ния пропове́дание,/ в хра́ме Бо́жии я́сно Де́ва явля́ется,/ и Христа́ всем предвозвеща́ет./ Той и мы велегла́сно возопии́м:// ра́дуйся смотре́ния Зижди́телева исполне́ние.

Кондак Введению во Храм Пресвятой Богородицы, глас 4

Пречи́стый храм Спа́сов,/ многоце́нный черто́г и Де́ва,/ свяще́нное сокро́вище сла́вы Бо́жия,/ днесь вво́дится в дом Госпо́день, благода́ть совводя́щи,/ Я́же в Ду́се Боже́ственном,/ Ю́же воспева́ют А́нгели Бо́жии:// Сия́ есть селе́ние Небе́сное.

Тропaрь, глaсъ д7:

Днeсь бл7говолeніz б9іz пред8oбражeніе, и3 человёкwвъ сп7сeніz проповёданіе, въ хрaмэ б9іи ћснw дв7а kвлsетсz и3 хrтA всBмъ предвозвэщaетъ. т0й и3 мы2 велеглaснw возопіи1мъ: рaдуйсz, смотрeніz зижди1телева и3сполнeніе.

Кондaкъ, глaсъ д7.
Под0бенъ: Вознесhйсz:

Пречcтый хрaмъ сп7совъ, многоцённый черт0гъ и3 дв7а, сщ7eнное сокр0вище слaвы б9іz, днeсь вв0дитсz въ д0мъ гDень, бл7годaть совводsщи, ћже въ д©э бжcтвенномъ, ю4же воспэвaютъ ѓгGли б9іи: сіS є4сть селeніе нбcное.

Ще в розробці