Місяця вересня на 22-й день Пророк Іона, наступник пророка Єлисея, жив у VIII столітті до Різдва Христового. Мати Іони була тією вдовою із Сарепти Сидонської, до якої під час голоду з веління Божого прийшов пророк Ілія і в якої після цього не закінчувалися борошно й масло. Іона, на той час маленький хлопчик, захворів. Хвороба його була така сильна, що не залишилося в ньому дихання. І сказала вдова Ілії: «Що мені і тобі, чоловіче Божий? Ти прийшов до мене нагадати мені гріхи мої і умертвити сина мого». І воззвав Ілія до Господа: «Господи, Боже мій! Хай повернеться душа отрока цього в нього!» І почув Господь голос Ілії, і повернулася душа отрока,…

Місяця вересня на 22-й день Святий мученик Фока походив із міста Синопа, розташованого на південному березі Чорного моря. Маючи невеликий сад, він жив скромно. Святий продавав плоди і на одержані кошти утримував себе, допомагав нужденним і вивяляв гостинність до мандрівників. Його християнське благочестя справляло вплив на інших людей. Навіть язичники ставилися до нього з глибокою повагою. Нерідко під його впливом вони полишали свої помилки і приймали християнську віру. Та ось правитель області, дізнавшись, що святий Фока поширює християнське вчення, наказав знайти його і умертвити. Святий випадково сам зустрів посланих по нього. Не нпзиваючи свого імені, він радо прийняв їх, пригостив і надав місце для ночівлі. Вночі Фока вийшов до саду,…

Місяця вересня на 21-й день Святий Євсевій був у країні Фінікійській, потайний християнин. Коли ж настало гоніння велике на християн від еллінів, які, де могли, хапали християн і по-всякому мучили, тоді багато вірних тікали від рук еллінських, ховаючись по таємних місцях. Тоді Євсевій розмірковуючи над словами Христа: “Кожного, хто мене визнає перед людьми, того перед Небесним Отцем моїм визнаю і я”, — наповнився божественної ревності і пішов постати перед князем того міста та й сказав: “Чому безумствуєш, богоборче, гонячи паству Христову?” Князь же, глянувши на нього, говорить йому: “Ти хто такий?”. Він же відповів: “Христовий раб я є, проти Котрого ти борешся”. Князь же, розгнівавшись, каже: “Звідкіля в тебе прийшло…

Місяця вересня на 21-й день Ці святі були від Лідійської країни, обидва вкупі ще дітьми книг навчалися в однім монастирі і всілякою добродійністю себе прикрашали, ішли від сили в силу. Віку ж бо мужнього досягши, Іпатій прийняв на себе іноче життя, щоб перебувати в безмовності, служачи Богові. Андрій же відлучився на користь людських душ і був клириком, наслідуючи слову Божому, навчаючи людей Христових у Божій церкві. Обидва ж повстриманість мали велику, і смиренномудрість, і любов до всіх нелицемірні. Про їхнє-бо чеснотливе життя довідався ефеський архієпископ, прикликав їх до себе і, діставши користь од їхньої бесіди, полюбив їх вельми і поставив за потребою Іпатія єпископом Асуанської Церкви. “Не годиться, — каже,…

Місяця вересня в 19-й день У країні Киликійській нечестивий князь Дометіян сів на коня зі слугами своїми і поїхав на лови. Пройшовши велику пустелю, і горби, і стрімкі місця, гонив і ловив звірів. Уздрів в одному місці віддалік безліч звірів і поміж них чоловіка старого, що ходив і зі звірми, як і з людьми, розмовляв. На них кинулися ловці, і розбіглися звірі, чоловіка ж того піймали і до князя привели. Гадаючи, що то волхв, що чарівництва творить у пустелі, запитав його, хто він є і яке ім’я йому? Він же рече: “Християнин я є, ім’я моє Зосима”. Зв’язали його і привели до міста. І сів князь на судищі і запитав…

Місяця вересня в 18-й день Ця свята мучениця Аріядна в царство Адріяна нечестивого за Христа постраждала, бувши рабою такого собі Тертила, старійшини Промисайського міста, країни Фригійської. Той Тертил, коли справляв у ідольському храмі празник народження своєї дитини, приносячи жертви і поклоняючись бісам, і торжествуючи з усіма домашніми та з друзями, та з сусідами своїми, та свята Аріядна залишилася вдома і не захотіла до капища ідольського зайти і празникувати з паном своїм. Розгнівався тоді пан її, бив без милосердя, тоді, підвісивши, кігтями шарпав її, по тому в темницю вкинув і довго морив голодом, щоб відкинулася Христа і поклонилася бездушним ідолам. Відтак випущена була з темниці і пішла за місто. Розкаявся-бо пан…

Місяця вересня в 18-й день Цей преподобний отець наш Євменій з молодості добродійним життям догодив Богові, ішов-бо вузьким шляхом, що до небес вів, слухаючи Того, котрий каже: “Силкуйтеся ввійти тісними ворітьми”, хай до них зможе ввійти той, що відкладе два тяжарі: маєток і плоть. Відкладе маєток, коли його роздасть убогим, знаючи, що багатому тяжко ввійти в Царство Боже. Хто ж бо пристрастю багатьох багатств утяжений, у тісні небесні ворота ввійти зможе? Добре радив Господь тому юнакові, що про життя вічне запитав, сказавши: “Продай — каже — добра свої та й убогим роздай — і матимеш скарб ти на небесах”. Хто служить мамоні, не може служити Богові, і, утяжений ваготою багатств…

Місяця вересня в 17-й день У II столітті, за царювання імператора Адріана (117–138 рр.), у Римі жила благочестива вдова Софія (ім’я Софія означає “премудрість”). У неї були три доньки, які носили імена головних християнських чеснот: Віра, Надія і Любов. Будучи глибоко віруючою християнкою, Софія виховала дочок у любові до Бога, навчаючи не прив’язуватися до земних благ. Чутка про приналежність до християнства цього сімейства дійшла до імператора. Він побажав особисто побачити трьох сестер і матір, яка їх виховала. Усі четверо постали перед імператором і безбоязно сповідали віру в Христа, воскреслого із мертвих, Який дарує вічне життя всім, хто вірить у Нього. Здивований сміливістю юних християнок, імператор відіслав їх до однієї язичниці,…

Місяця вересня в 14-й день Царюючи в Римі, Максентій-мучитель чинив людям численні кривди, не лише християн гонячи та мучачи, але й своїх поган убиваючи та розгромлюючи маєтки їхні і над доброродними домами насилля чинячи, нечисто й живучи. І був усьому Риму вельми важкий і мерзотний через учительство своє і всескверне життя. Послали-бо римляни таємно до царя Константина, що перебував тоді у Британії із матір’ю своєю Оленою, молячи його, щоб прийшов і збавив їх од того мучителя. Константин же спершу написав до Максентія, по-дружньому дораджуючи йому: хай від такого мучительства відійде. Він же не тільки не послухав його й не виправився, але ще гірший зробився і на самого Константина повстав, не…

Місяця вересня в 3-й день У царство злочестивого Діоклитіяна мало яке місто мученицькою так обагрилося кров’ю, як Никомідія, у і нім-бо так багато убивано було за Христа, що за один місяць сімнадцять тисяч мучеників нараховується, окрім тих двох (тисяч), що в церкві в день Різдва Христового спалені були. Це ж бо невинних, вірних забиття не одним скінчилося місяцем, а на довгий час протяглося тяжкому і лютому піддано гонінню; тоді стільки християн убито було, хто може перечислити – тільки сам Бог, що безліч зірок перечислить. У тому ж місті Никомідійському і ця свята мучениця Василиса постраждала. Слава ж всесильному Богові, що не тільки в людях повнолітніх, але й у малих дітях…

Місяця вересня в 2-й день Той, що у святих, отець наш Іван був при Юстині, і Тіверії, і Маврирії царях, народжений у Константині-граді, спершу злотиці[1] виготовляв, муж благочестивий, жебраколюбець і странніх любитель, і Бога боявся. Він чорноризця, на ім’я Євсевій, що з Палестини був, прийняв і з ним пробував. Якось ішли вони дорогою, чорноризець ішов з правого боку від Івана і ніби хтось незнайомий сказав йому: “Не подобає тобі, отче, з правого боку великого йти. Бог-бо провіщає про нього, що має бути йому вручено архієрейство велике[2]. Це почувши, чорноризець повідав блаженному Євтихію, патріархові царгородському. Патріарх же радив постригти Івана, як достойного церковного притчу. Випало йому і стояти в церкві святого…