Місяця вересня в 3-й день У царство злочестивого Діоклитіяна мало яке місто мученицькою так обагрилося кров’ю, як Никомідія, у і нім-бо так багато убивано було за Христа, що за один місяць сімнадцять тисяч мучеників нараховується, окрім тих двох (тисяч), що в церкві в день Різдва Христового спалені були. Це ж бо невинних, вірних забиття не одним скінчилося місяцем, а на довгий час протяглося тяжкому і лютому піддано гонінню; тоді стільки християн убито було, хто може перечислити – тільки сам Бог, що безліч зірок перечислить. У тому ж місті Никомідійському і ця свята мучениця Василиса постраждала. Слава ж всесильному Богові, що не тільки в людях повнолітніх, але й у малих дітях…

Місяця вересня в 2-й день Той, що у святих, отець наш Іван був при Юстині, і Тіверії, і Маврирії царях, народжений у Константині-граді, спершу злотиці[1] виготовляв, муж благочестивий, жебраколюбець і странніх любитель, і Бога боявся. Він чорноризця, на ім’я Євсевій, що з Палестини був, прийняв і з ним пробував. Якось ішли вони дорогою, чорноризець ішов з правого боку від Івана і ніби хтось незнайомий сказав йому: “Не подобає тобі, отче, з правого боку великого йти. Бог-бо провіщає про нього, що має бути йому вручено архієрейство велике[2]. Це почувши, чорноризець повідав блаженному Євтихію, патріархові царгородському. Патріарх же радив постригти Івана, як достойного церковного притчу. Випало йому і стояти в церкві святого…