Місяця вересня на 4-й день Священномученик Миколай народився 15 квітня 1867 року в селі Толстиково Бежецького повіту Тверської губернії в сім’ї священника Олексія Івановича Сретенського. Коли Миколаю виповнилося десять років, батьки віддали його вчитися в Бежецьке духовне училище, закінчивши яке, він вступив до Тверської духовної семінарії. Пройшовши курс семінарії, Миколай Олексійович півроку працював учителем у земській школі, потім його перевели на посаду духовного наглядача, на якій він пропрацював кілька місяців. 1890 року, коли йому виповнилося двадцять три роки, Миколай Олексійович був висвячений на священика до храму Бежецького Благовіщенського монастиря, в якому він служив до свого арешту 1937 року. З 1906 року о. Миколай був дійсним членом Тверського Православного місіонерського товариства.…

Місяця вересня на 4-й день Священномученик Сергій (в миру Дружинін Іван Прохорович) народився 1863 року в селі Нове Село Бежецького повіту Тверської губернії в селянській родині. Здобув домашню освіту. Служив вагоновожатим конки. У 1881 році став послушником Валаамського монастиря, а в 1887 році – насельником Троїце-Сергієвої пустелі під Петербургом. Прийнявши чернецтво, був призначений помічником ризничого. З 1904 року – архімандрит. З 1915 по 1919 роки отець Сергій був настоятелем пустині. Одночасно він служив у храмах Константинівського палацу Стрільни і Павловського палацу. З 1900 до 1918 року архімандрит Сергій був духівником великих князів Константина Константиновича, Дмитра Константиновича і членів їхніх сімей. Він був переконаним монархістом і ніколи не приховував своїх переконань.…

Місяця вересня на 4-й день Священномученик Григорій народився в стародавньому місті Коломні Московської губернії 12 (24) листопада 1878 р. Народжене немовля назвали Олександром. Сім’я була велика. У майбутнього Владики було чотири брати і три сестри. Добра й благочестива мати заклала в душу майбутнього священномученика насіння віри й молитви. Вона рано померла від запалення легенів, і “подальше виховання дітей повністю взяв на себе батько, який прагнув вселити їм страх Божий і бажання виконувати заповіді”. Олександр Лебедєв любив усамітнення. У вільний від богослужіння і навчання час він здійснював далекі прогулянки. Влітку щорічно ходив із Москви до Свято-Троїцької-Сергієвої Лаври, а з Коломни – до Голутвинського монастиря і до Спасської чоловічої обителі Рязанської єпархії.…

Місяця вересня на 4-й день У миру Зимонич Іоанн, народився 24 червня 1866 року в Грахово (Герцеговина, тоді у складі Османської імперії) в сім’ї священика Богдана Зимонича. Здобувши початкову освіту в рідному домі, він у 1883-1887 роках навчався в духовній семінарії в Рельєво, а 1887 року вступив на Православний богословський факультет у Чернівцях. У 1892 році він з успіхом захищає диплом, після чого проводить рік у Віденському університеті. 6 вересня 1895 року приймає чернечий постриг з ім’ям Петро в монастирі Житомислич, наступного дня висвячений на ієродиякона, а за день – на ієромонаха. На посаді радника консисторії отця Петра застало обрання митрополитом Захолмсько-Герцеговинським. Звістку про його обрання зустріли в православній Герцеговині…

Місяця вересня на 4-й день Святі мученики Феодор, Міан, Юліан та Кіон жили за часів імператора Максиміана (305–311 рр.) і були родом із селища Кандавава, що поблизу Нікомідії. За сповідання віри Христової вони були схоплені і піддані мукам. Спочатку їхні тіла стругали гострими залізними кігтями, а потім їх замкнули в спекотно натопленій лазні. І щоб вони не втекли, двері замкнули й запечатали царським перснем. Проте ангел Божий звільнив їх. Воїни знову схопили мучеників і повели за місто на страту. Святим на їхнє прохання було дано час для молитви, а потім вони з радістю віддали свої душі Господу. Тіла їхні розсікли на частини і кинули у вогонь.

Місяця вересня на 4-й день Мученики Вавила і з ним вісімдесят чотири його вихованці постраждали в місті Нікомідії за сповідання християнства під час правління імператора Максиміана (284–305 рр.). Імператор, перебуваючи в Нікомідії, влаштував гоніння на християн. Як і про багатьох інших вірян, Максиміану донесли й про старця Вавилу, котрий навчав дітей християнського благочестя. Коли Вавила постав перед імператором, то за сповідання віри в істинного Бога був підданий багатьом мукам. Під час своїх страждань святий мученик безперестанку волав до Бога: «Дякую Тобі, Господи, що Ти зробив мене, старого і немічного, молодим і міцним». Після побиття камінням йому одягли кайдани на скривавлене тіло і відправили до в’язниці. Потім привели до царя й…