Місяця серпня на 13-й день Священномученик диякон Олексій – Олексій Васильович Введенський – народився 19 лютого 1903 року в селі Прусово Ярославської губернії у сім’ї священика. Освіту він здобув у трирічній школі та Ярославському духовному училищі. У 1925 році майбутнього священномученика висвячують у сан диякона і він починає служити в церкві села Петропавлівське Велико-Сільського повіту Ярославської області. Відразу отець Олексій був позбавлений виборчих прав, а 3 лютого 1930 року його заарештовують у груповій справі “групи священнослужителів та мирян Борівського р. Ярославського округу”. Було висунуто звинувачення у “систематичній антирадянській агітації, спробах заклику до масових заворушень, створенні антирадянського угруповання”. Отця Олексія засуджують до 5 років виправно-трудового табору з конфіскацією майна та висилкою…

Місяця серпня на 13-й день 14 жовтня 1888 року у селі Беленицыно Володимирської губернії, у бідній селянській сім’ї Івана Архіпова народився хлопчик Яків. З дитинства улюбленець   Господа, він був обдарований прекрасним голосом. Будучи ще юним юнаком, він вирішив покинути батьківський дім. До 1914 року він “ходив по різних церквах як церковний співочий”, а потім служив псаломщиком у Пошехонському та Данилівському повітах, викладав спів в училищі с. Єрмакове. Там він зустрівся зі своєю майбутньою дружиною Ганною Миколаївною. У 1919 році Яків був призваний до Червоної армії. І тут Господь беріг своє чадо – він служив керівником хорової секції. Після демобілізації Яків Архіпов прийняв священний сан, і в 1921 році був призначений…

Місяця серпня на 13-й день Священномученик Микола Петрович Орлов народився 15 лютого 1881 року в селі Рибниці Велико-Сольського повіту Костромської губернії у спадковій священицькій родині. Після закінчення Ярославської Духовної семінарії Микола отримав призначення в село Петропавлівське, кілометрів за п’ятнадцять від Рибниць – викладати в народному училищі. Майбутній священномученик одружився і 1911 року прийняв священний сан, приписаний до церкви рідного села. У цій церкві та в сусідньому селі Бор служило кілька поколінь Орлових – загалом понад сто років: хрестили, вінчали, соборували практично все місцеве населення. Батько священномученика протоієрей Петро Гурович прослужив у рибницькій церкві 44 роки, його синові так довго прослужити не судилося. Коли в лихі 1930-ті на отця Миколу почалися…

Місяця серпня на 13-й день Батько майбутнього владики Серафима, Іван Звездинський, перейшов у православ’я зі старообрядців-безпоповців. Спочатку він служив читцем, а після одруження висвятився і отримав місце священника. Служив спочатку у Ржеві, а потім у Москві. У квітні 1883 р. у нього народився син Микола, майбутній єпископ Серафим. У три роки Микола втратив матір, яка померла зовсім молодою. Батько ніжно любив сина, привчав його до храму, навчав церковного співу та читання. Після закінчення церковного та духовного училища Микола вступив у 1899 р. до Московської семінарії. На другому курсі, коли йому було дев’ятнадцять років, він тяжко захворів на лімфангоїт, хворобу тоді практично невиліковну, але чудовим чином був зцілений за молитвою перед образом, на той час ще не прославленого, преподобного Серафима…

Місяця серпня на 13-й день Про священномученика Костянтина Івановича Попова відомо мало. Він служив у церкві села Лягушинське Верхотурського повіту Пермської губернії. 13 серпня 1918 року його розстріляли в селі Єгоршино більшовиками, які захопили владу. Архієрейським Собором Російської Православної Церкви 2000 року, визначенням Священного Синоду від 17 липня 2002 року священномученик Костянтин Попов був зарахований до святих Новомучеників і Сповідників Російських.

Місяця серпня на 13-й день Священномученик Іоасаф Панов народився 1860 року в сім’ї священика Стефана Панова та його дружини Агнії Олександрівни. У отця Стефана Панова було семеро дітей. Будучи виховані в істинному благочесті, троє синів: Іоасаф, Михайло і Леонід — згодом прийняли сан священика. Пізніше, вже за радянських часів, священиком став і один із онуків отця Стефана. 1875 року Іоасаф закінчив Далматівське Духовне училище, а потім протягом декількох років був псаломщиком у Вознесенському соборі Єкатеринбурга. У 1889 році його висвятили в сан диякона, і він став виконувати своє служіння у Свято-Миколаївській церкві Верхньо-Туринського заводу Верхотурського повіту. Через два роки, у квітні 1891 року, указом Преосвященного Полікарпа, єпископа Єкатеринбурзького та Ірбітського,…

Місяця серпня на 13-й день Милосердний Господь відкрив кілька шляхів для спасіння і досягнення вічного блаженства. Але найважчим і тяжким з них є подвиг добровільного юродства. Блаженний Максим обрав собі цей шлях і неухильно простував їм до самої своєї смерті.

Місяця серпня на 12-й день (також у Соборі святих землі Житомирської) 4 листопада 1880 року в повітовому Радомислі в сім’ї Івана Миколайовича Гордовського, дяка місцевого Свято-Троїцького храму, і його дружини Іустини Петрівни народився хлопчик, який у Хрещенні був наречений Павлом. Разом з двома братами, Іваном та Костянтином, і сестрою Софією він зростав у боголюбивій родині. Павло навчався у повітовому училищі, а в 1904 році закінчив Київську духовну семінарію. Після цього Радомисльське повітове відділення Київської єпархіальної училищної ради призначило Павла Гордовського законовчителем до церковно-парафіяльної школи села Соловіївки. Через рік він був переведений на таку саму посаду до Коростишева, а з 1907 року навчав Закону Божого учнів другокласної школи села Заболоть. 1909…

Місяця серпня на 11-й день Подвиги угодника Божого прославили Святогірську обитель далеко за її межами, а чудеса в безлічі творені ним донині збирають тисячі прочан у день його пам’яті. Преподобний Іоанн, самітник (в миру Іван Крюков), народився в 1795 році в місті Курську. Він з дитячих років горів любов’ю до чернецтва, особливо до подвигу затвора, але його благочестивому бажанням судилося здійснитися тільки після нелегких випробувань – важкого, безрадісного дитинства і після родинного життя, до якого він був примушений проти своєї волі матір’ю. Після смерті дружини у 1839 році в тридцятивосьмирічному віці майбутній затворник поступив до Глинської пустині під керівництво старця-ігумена Філарета. Через 11 років, збагатившись духовно, праведник перейшов у Святогірський…

 Місяця серпня на 11-й день Смиренний і маловідомий, але великий і глибоко шанований подвижник благочестя наших днів схіархімандрит Феофан (у світі Іоанн Феодосійович Медведєв) народився 20 жовтня 1881 р. в селі Фастівці Бахмацького району(колишнього Борзнянського повіту) на Чернігівщині. Батьками його були благочестиві селяни Феодосій та Євфимія. Коли Іванові було два роки, помер батько. Мати виховала дітей у вірі та благочестя. Юнак Іван закінчив три класи земської Фастівської школи. Разом із матір’ю Іоанн ходив на поклоніння до святих місць: до Києво-Печерської Лаври, до Свято-Миколаївського Рихлівського монастиря. Одного разу, вклонившись святині Рихлівського монастиря – Чудотворному образу Святителя Миколая, отрок Іоанн залишився при монастирі, незважаючи на всі вмовляння матері. Тринадцятирічний юнак залишає матір,…

Місяця серпня на 11-й день Преподобномучениця Рафаїла (Тартацька) народилася в благочестивій православній сім’ї. Від дитинства мала великий потяг до молитви і Бога, існує свідчення, що вона була за власним бажанням віддана на виховання до монастиря ще в дитинстві і з перших свідомих кроків виявляла схильність до подвигу ревного служіння на духовній ниві. Це була сильна, вольова натура, не здатна потурати власній слабкодухості ні тілесно, ні, тим паче, духовно. Сповнена любові до Бога, вона завжди мала перед собою за взірець життя Божої Матері, Яка, як і вона, з дитинства виховувалася в монастирі і так само, як і вона, не переставала цілковито належати Богу. Раїса (у святому хрещенні отримала саме це ім’я)…

Пам’ять 24 серпня Житіє преподобного Василія мученика нерозривно пов’язане з його сучасником преподобним Феодором, з яким вони разом і постраждали від нечестивого князя і понині своїми святими мощами спочивають в одній раці в Ближніх печерах Святої Успенської Києво-Печерської Лаври. У блаженного Феодора в його світському житті було велике багатство. Почувши ж євангельські слова Господні: «Так ото й кожен із вас, який не зречеться усього, що має, не може бути учнем Моїм» (Лк. 14:33), — він послідував цьому слову. І, залишивши все мирське і роздавши багатство вбогим, став чорноризцем в Печерському монастирі і ревно трудився в доброчесності. За наказом ігумена він жив в печері, яка називається Варязькою, і в ній пробув…