Місяця серпня на 14-й день Священномученик Маркел, єпископ Апамейський, народився від знатних батьків острові Кіпрі. Здобувши добру освіту, він обіймав високі цивільні посади, дивуючи всіх чистотою життя, лагідністю, милосердям та красномовством. Близько 375 р., залишивши дружину з дітьми, святий віддався пустельному чернечому життю в Сирії. Жителі Апамії, привівши його в місто як би за якоюсь корисною справою, обрали його єпископом. Святитель вирізнявся ревнощами боротьби з язичництвом. З оповіді Феодорита Кирського відомо про нього, що, отримавши від святого благовірного царя Феодосія Великого (379-395) дозволу зруйнувати міцно складений храм Юпітера в Апамеї, святитель не розумів, як це зробити. Один працівник обіцяв допомогти йому. Він підрив три величезні колони, підпираючи їх оливковими деревами,…

Місяця серпня на 13-й день “Страсна” ікона отримала свою назву від того, що по сторонах лику Пресвятої Богородиці на ній зображені два ангели з знаряддями страждань Христових. Прославилася ж ця ікона в такий спосіб. У селі Паліцах Нижегородської губернії жила селянка Катерина, яка з самого вступу в заміжжя була одержима біснуванням. Одного разу, прийшовши до тями, вона звернулася до Богородиці з проханням позбавити її цієї напасті, даючи при цьому обіцянку піти в монастир. Отримавши зцілення, вона зовсім забула про свою обітницю, і незабаром знову злягла в ліжко від душевної недуги. Вночі Катерина побачила Богородицю, яка наказала їй іти в черниці. Катерина з жахом не наважувалася виконати наказ Божої Матері. Подібне…

Місяця серпня на 13-й день Василь Опанасович Олександрин народився 8 лютого 1872 року у селі Вертелим Інсарського повіту Пензенської губернії. З різних спогадів, що збереглися, ми можемо зробити висновок, що Василь Опанасович був людиною стійкою у всьому. До революції він мав велике міцне господарство; у справах йому допомагали двоє постійних працівників і щорічно наймалося 10-15 сезонних робітників. Сім’я у Василя Опанасовича теж була велика: дружина та троє дітей. Односельці поважали Василя Опанасовича, і в 1918 році парафіяльними зборами його було обрано псаломником у храм рідного села, а 14 серпня затверджено на посаді Пензенським єпархіальним управлінням. Парафіяни відзначали у Василі Опанасовичу доброзичливість, працьовитість, уміння співчувати, надати необхідну підтримку. У серпні 1929…

Місяця серпня на 13-й день Священномученик диякон Олексій – Олексій Васильович Введенський – народився 19 лютого 1903 року в селі Прусово Ярославської губернії у сім’ї священика. Освіту він здобув у трирічній школі та Ярославському духовному училищі. У 1925 році майбутнього священномученика висвячують у сан диякона і він починає служити в церкві села Петропавлівське Велико-Сільського повіту Ярославської області. Відразу отець Олексій був позбавлений виборчих прав, а 3 лютого 1930 року його заарештовують у груповій справі “групи священнослужителів та мирян Борівського р. Ярославського округу”. Було висунуто звинувачення у “систематичній антирадянській агітації, спробах заклику до масових заворушень, створенні антирадянського угруповання”. Отця Олексія засуджують до 5 років виправно-трудового табору з конфіскацією майна та висилкою…

Місяця серпня на 13-й день 14 жовтня 1888 року у селі Беленицыно Володимирської губернії, у бідній селянській сім’ї Івана Архіпова народився хлопчик Яків. З дитинства улюбленець   Господа, він був обдарований прекрасним голосом. Будучи ще юним юнаком, він вирішив покинути батьківський дім. До 1914 року він “ходив по різних церквах як церковний співочий”, а потім служив псаломщиком у Пошехонському та Данилівському повітах, викладав спів в училищі с. Єрмакове. Там він зустрівся зі своєю майбутньою дружиною Ганною Миколаївною. У 1919 році Яків був призваний до Червоної армії. І тут Господь беріг своє чадо – він служив керівником хорової секції. Після демобілізації Яків Архіпов прийняв священний сан, і в 1921 році був призначений…

Місяця серпня на 13-й день Священномученик Микола Петрович Орлов народився 15 лютого 1881 року в селі Рибниці Велико-Сольського повіту Костромської губернії у спадковій священицькій родині. Після закінчення Ярославської Духовної семінарії Микола отримав призначення в село Петропавлівське, кілометрів за п’ятнадцять від Рибниць – викладати в народному училищі. Майбутній священномученик одружився і 1911 року прийняв священний сан, приписаний до церкви рідного села. У цій церкві та в сусідньому селі Бор служило кілька поколінь Орлових – загалом понад сто років: хрестили, вінчали, соборували практично все місцеве населення. Батько священномученика протоієрей Петро Гурович прослужив у рибницькій церкві 44 роки, його синові так довго прослужити не судилося. Коли в лихі 1930-ті на отця Миколу почалися…

Місяця серпня на 13-й день Батько майбутнього владики Серафима, Іван Звездинський, перейшов у православ’я зі старообрядців-безпоповців. Спочатку він служив читцем, а після одруження висвятився і отримав місце священника. Служив спочатку у Ржеві, а потім у Москві. У квітні 1883 р. у нього народився син Микола, майбутній єпископ Серафим. У три роки Микола втратив матір, яка померла зовсім молодою. Батько ніжно любив сина, привчав його до храму, навчав церковного співу та читання. Після закінчення церковного та духовного училища Микола вступив у 1899 р. до Московської семінарії. На другому курсі, коли йому було дев’ятнадцять років, він тяжко захворів на лімфангоїт, хворобу тоді практично невиліковну, але чудовим чином був зцілений за молитвою перед образом, на той час ще не прославленого, преподобного Серафима…

Місяця серпня на 13-й день Про священномученика Костянтина Івановича Попова відомо мало. Він служив у церкві села Лягушинське Верхотурського повіту Пермської губернії. 13 серпня 1918 року його розстріляли в селі Єгоршино більшовиками, які захопили владу. Архієрейським Собором Російської Православної Церкви 2000 року, визначенням Священного Синоду від 17 липня 2002 року священномученик Костянтин Попов був зарахований до святих Новомучеників і Сповідників Російських.

Місяця серпня на 13-й день Священномученик Іоасаф Панов народився 1860 року в сім’ї священика Стефана Панова та його дружини Агнії Олександрівни. У отця Стефана Панова було семеро дітей. Будучи виховані в істинному благочесті, троє синів: Іоасаф, Михайло і Леонід — згодом прийняли сан священика. Пізніше, вже за радянських часів, священиком став і один із онуків отця Стефана. 1875 року Іоасаф закінчив Далматівське Духовне училище, а потім протягом декількох років був псаломщиком у Вознесенському соборі Єкатеринбурга. У 1889 році його висвятили в сан диякона, і він став виконувати своє служіння у Свято-Миколаївській церкві Верхньо-Туринського заводу Верхотурського повіту. Через два роки, у квітні 1891 року, указом Преосвященного Полікарпа, єпископа Єкатеринбурзького та Ірбітського,…

Місяця серпня на 13-й день Милосердний Господь відкрив кілька шляхів для спасіння і досягнення вічного блаженства. Але найважчим і тяжким з них є подвиг добровільного юродства. Блаженний Максим обрав собі цей шлях і неухильно простував їм до самої своєї смерті.

Місяця серпня на 12-й день (також у Соборі святих землі Житомирської) 4 листопада 1880 року в повітовому Радомислі в сім’ї Івана Миколайовича Гордовського, дяка місцевого Свято-Троїцького храму, і його дружини Іустини Петрівни народився хлопчик, який у Хрещенні був наречений Павлом. Разом з двома братами, Іваном та Костянтином, і сестрою Софією він зростав у боголюбивій родині. Павло навчався у повітовому училищі, а в 1904 році закінчив Київську духовну семінарію. Після цього Радомисльське повітове відділення Київської єпархіальної училищної ради призначило Павла Гордовського законовчителем до церковно-парафіяльної школи села Соловіївки. Через рік він був переведений на таку саму посаду до Коростишева, а з 1907 року навчав Закону Божого учнів другокласної школи села Заболоть. 1909…

Місяця серпня на 11-й день Подвиги угодника Божого прославили Святогірську обитель далеко за її межами, а чудеса в безлічі творені ним донині збирають тисячі прочан у день його пам’яті. Преподобний Іоанн, самітник (в миру Іван Крюков), народився в 1795 році в місті Курську. Він з дитячих років горів любов’ю до чернецтва, особливо до подвигу затвора, але його благочестивому бажанням судилося здійснитися тільки після нелегких випробувань – важкого, безрадісного дитинства і після родинного життя, до якого він був примушений проти своєї волі матір’ю. Після смерті дружини у 1839 році в тридцятивосьмирічному віці майбутній затворник поступив до Глинської пустині під керівництво старця-ігумена Філарета. Через 11 років, збагатившись духовно, праведник перейшов у Святогірський…