...
63071e76e4b51068093339

Священномученик Яків Архіпов

Місяця серпня на 13-й день

14 жовтня 1888 року у селі Беленицыно Володимирської губернії, у бідній селянській сім’ї Івана Архіпова народився хлопчик Яків. З дитинства улюбленець   Господа, він був обдарований прекрасним голосом. Будучи ще юним юнаком, він вирішив покинути батьківський дім. До 1914 року він “ходив по різних церквах як церковний співочий”, а потім служив псаломщиком у Пошехонському та Данилівському повітах, викладав спів в училищі с. Єрмакове. Там він зустрівся зі своєю майбутньою дружиною Ганною Миколаївною.

У 1919 році Яків був призваний до Червоної армії. І тут Господь беріг своє чадо – він служив керівником хорової секції.

Після демобілізації Яків Архіпов прийняв священний сан, і в 1921 році був призначений священиком до Преображенського собору вже тоді закритого Спасо Геннадієва монастиря. Спілкування з ченцями обителі, часті спільні богослужіння сприяли тому, що отець Яків, спрямований через дев’ять років у звичайний парафіяльний храм, продовжував служити по-монастирськи.

Дивлячись на голодний та обібраний народ, він усі сили свої віддавав на служіння Господу і нещасним знедоленим людям. Його гаряча молитва одразу знайшла відгук у серцях віруючих. У церкві с. Неділя-Руново (нині с. Рунівське Тутаївського району) кількість парафіян помітно зростала.

Незважаючи на селянське походження і лише трирічне навчання, о. Яків справляв враження людини освіченої. Він багато читав, грамотно писав, цікавився науками. Книжок у будинку було багато. Жила сім’я священика бідно, але, за спогадами парафіян, батюшка “останнє міг віддати”.

Самовіддане служіння простого сільського священика було розцінено ОГПУ як “контрреволюційна агітація”. 1 грудня 1930 року о. Яків був заарештований і засуджений до трьох років концтаборів. Термін він відбував у Казахстані. Вдома залишилися без жодних засобів для існування дружина та п’ятеро дітей.

1934 року о. Яків повернувся із заслання. Місце священика в Рунові виявилося зайнятим, і він деякий час служив у селі Верхньо-Нікульське, знову в розлуці з рідними. Після смерті настоятеля Воскресенської церкви батько повернувся додому і до свого храму.

1937 року почалася нова хвиля арештів. 5 серпня о. Якова знову заарештували як “члена повстанської куркульської контрреволюційної групи”. Свою провину він заперечував, нікого не обмовляючи.

26 серпня, в день пам’яті ікони Божої Матері “Сстрасна”, о. Яків був розстріляний. Місце його поховання невідоме. Визначенням Ювілейного Архієрейського Собору Російської Православної Церкви священик Яків Архіпов був зарахований до лику священномучеників.