Місяця лютого на 15-й день / у Неділю другу Великого посту — Собор усіх преподобних Києво-Печерських (перехідне) / місяця серпня на 28-й день — Собор преподобних отців Києво-Печерських, які в Дальніх печерах (прп. Феодосія) спочивають Преподобний Пафнутій, затворник Печерський, безперестанку плакав і зітхав усе своє життя, думаючи про час розлучення душі з тілом, про те, як оточать людину ангели й духи злоби, покажуть усі її діла, добрі і злі, нагадають їй про всі її думки й бажання, про те, що вона забула та  чого не вважала за гріх. Але блаженні ті, що плачуть, бо вони втішаться (Мф. 5:4). І преподобний Пафнутій під час кончини своєї побачив лики ангельські, які, прийнявши…

Місяця лютого на 15-й день Преподобний Євсевій пустельник жив у IV столітті і подвизався на горі поблизу селища Асіха в Сирії. Він проводив вельми суворе життя, перебуваючи завжди просто неба і терпляче переносячи літню спеку і зимовий холод; одяг преподобний носив шкіряний, харчувався моченим горохом і бобами. Будучи вже немічним старцем, на всю Велику Чотиридесятницю їв усього 15 смокв. Коли до преподобного Євсевія стало стікатися багато народу, він прийшов у ближній монастир, влаштував біля монастирської стіни невелику огорожу і в ній перебував до смерті. Преподобний Євсевій дожив до глибокої старості, померши у віці 90 років, після 400 року.

Місяця лютого на 15-й день Прп. Пафнутій був глибоко віруючим, благочестивим християнином. Його дружина померла рано, і Пафнутій сам виховував свою єдину дитину – преп. Євфросинію. Коли Євфросинії виповнилося 18 років, преп. Пафнутій хотів видати дочку заміж. Він попрямував у монастир до свого наставника, щоб отримати благословення на майбутній шлюб дочки. Ігумен розмовляв із дівчиною і дав їй своє благословення, але свята Євфросинія прагнула чернечого життя. Прийнявши таємно постриг від ченця-мандрівника, вона залишила рідну домівку і вирішила вступити до обителі, щоб провести життя на самоті й в молитві. Побоюючись, однак, що в жіночому монастирі її знайде батько, вона, назвавши себе євнухом Ізмарагдом, прийшла до того самого чоловічого монастиря, який з…

Місяця лютого на 14-й день Павло Олександрович Дернов народився 12 січня (за старим стилем) 1870 року в селі Піштань Яранського повіту В’ятської губернії в сім’ї священника місцевої церкви. У віці 24 років успішно закінчив Казанську духовну академію зі ступенем кандидата богослов’я. 1894 року Павла Дернова висвятили в сан ієрея і призначили на посаду настоятеля Різдво-Богородичної церкви міста Єлабуги, що знаходилася при жіночій міській гімназії. Тут пройшли всі роки служіння отця Павла Дернова. Пастир прагнув плекати у ввірених йому навчальних закладах (жіноча прогімназія і реальне училище) принципи християнської моральності. Сини протоієрея Павла Дернова народилися в Єлабузі. Борис Дернов з’явився на світ 17 травня 1897 року. Закінчив 6 класів Єлабузького реального училища.…

Місяця лютого на 14-й день / жовтня на 27-й день – Собор святих Київської духовної академії Святитель Рафаїл (у миру Рафла Хававіні, або Ававіні) народився 8 (21) листопада 1860 року в Бейруті в сім’ї ткача Михайла Хававіні і його другої дружини Маріам. Початкову освіту здобув у школі при Антіохійському патріарху в Дамаску. У вступі йому допоміг диякон Афанасій Атталах (згодом Холмський митрополит). Будучи здібним учнем, з 1877 року викладав у цій же школі арабську та турецьку мови. 28 березня 1879 року пострижений у чернецтво патріархом Антіохійським Ієрофеєм з ім’ям Рафаїл. У 1879-1886 роках чернець Рафаїл був відправлений патріархом Антіохійським для подальшого навчання в богословській школі на острові Халкі. 8 грудня…

Місяця лютого на 14-й день Святі Мефодій та Кирило жили у ІХ столітті. Народилися вони у македонському місті Солуні (територія сучасної Греції) й належали до багатої та знатної родини. Старший з братів, святий Мефодій, покинувши державну службу прийняв чернецтво та оселився в одному з монастирів, де проводив час у пості, молитві та вивченні Святого Письма. Молодший з братів, святий Костянтин (Кирило – чернече ім’я святого), що вирізнявся винятковими здібностями, виховувався разом з малолітнім імператором Михайлом ІІІ. Він вивчав граматику, арифметику, музику, астрономію, філософію, риторику. Знайомство з творами святителя Григорія Богослова викликало у нього захоплення богослов’ям. Молодий філософ завжди перемагав у диспутах з іновірцями, захищаючи християнське віровчення. Подальше життя святий Костянтин…

Місяця лютого на 14-й день Преподобний Марон обрав для себе подвиг безпокровного житія. Поставивши собі цю мету, він зійшов на одну гору, яку шанували язичники (вона була в Сирії, недалеко від Антіохії), знайшов там залишений язичниками храм і оселився в ньому. Втім, він незабаром побудував для себе невеликий курінь, яким, однак, мало користувався, поступаючись ним хворим, які приходили до нього. За своє благочестиве життя він сподобився від Бога дару зцілень: силою своєї молитви до Бога він зціляв різні хвороби, виганяв злих демонів. Преподобний Марон заснував також багато обителей і подвигами посту багатьох ченців зробив угодними Богу. Після короткочасної хвороби преподобний мирно помер наприкінці IV століття. Тропарі, кондаки, молитви та величання

Місяця лютого на 13-й день У миру – Соболєв Микола Борисович, народився в Рязані, в міщанській сім’ї Бориса Матвійовича і Марії Миколаївни Соболєвих, 1 грудня 1881 року. У 1894 році Миколу зарахували до Рязанського духовного училища. Знання його захоплювали, вчився він старанно, добре й охоче. Після училища продовжив освіту в Рязанській духовній семінарії. Вивчаючи Писання, Житія святих, твори отців Церкви, він усе більше схиляв себе до думки стати служителем Божим. Будучи семінаристом, багато часу приділяв самоосвіті, самовихованню, втім, не безконтрольно, але під наглядом духовних наставників. Після успішного проходження семінарського курсу, 1904 року вирушив до Санкт-Петербурга і, пройшовши належний відбір, став студентом Санкт-Петербурзької духовної академії. Тут Миколай все більше і більше…