Місяця червня на 11-й день 980 рік вважають часом явлення образу «Достойно єсть». Неподалік від Афонського Карейського монастиря, в одній із чисельних келій проживав старець зі своїм послушником. Зазвичай по неділях він вирушав на всенічне бдіння до храму, а послушник залишався вичитувати молитовне правило. В один із таких вечорів до келії завітав невідомий інок і приєднався до вичитування молитов та співів, які прославляли Господа. Коли дійшла черга до молитви «Честнейшую Херувим», гість, стоячи на колінах перед образом Богородиці «Милуюча», зауважив, що у них починають цю молитву з пісні «Достойно есть…» Поки лунав незвичайний спів, ікона засяяла незвичним світлом, а послушник розчулився і заплакав від таких сильних почуттів. Він попросив незнайомця…

Перехідне святкування у дев’яту п’ятницю після Пасхи. На початку XVI століття ця ікона Різдва Пресвятої Богородиці дивовижним чином з’явилася бджолярам, які доглядали в лісі вулики. 1648 року на місці її з’явлення було засновано Глинську пустинь, яка отримала свою назву від благодійників монастиря — бояр Глинських. Ці бояри володіли навколишньою місцевістю. Ікона прославилася численними зціленнями. Нині, на жаль, вона втрачена. На стародавній іконі на тлі трискладової арки зображено постать святої праведної Анни на високому ложі. У прорізах арки зображено жінку, яка несе дари, і святого праведного Іоакима. У правому нижньому кутку ікони зображена служниця зі святим немовлям Марією на руках, а поруч з нею купіль, що нагадує про оновлення та очищення…

Перехідне святкування у дев’яту п’ятницю після Пасхи. Табинська ікона Божої Матері, котра прославилася багатьма чудесами, явилася в другій половині XVI століття ієродиякону монастиря, який знаходився поблизу села Табинського, що на землях сучасної Башкирії. Як свідчить передання, ієродиякон Амвросій йшов увечері з сінокосу і, проходячи повз солоне джерело, почув голос: «Візьми Мою ікону». Проте, вважаючи ці слова оманою, він постарався не звернути уваги. Третього дня, проходячи там само, він знову почув неземний голос: «Хай потрудиться правовірна братія богоспасаємої обителі прийняти Мене до храму Господа Мого». Ієродиякон озирнувся і побачив на великому камені в тіні великого дерева ікону Божої Матері. Камінь був справді великим, близько трьох метрів заввишки і завширшки. Цей камінь…

Перехідне святкування в Неділю Всіх святих. Чудотворну ікону Пресвятої Богородиці «Нерушима Стіна» виконано в стилі мозаїки на стіні над горнім місцем головного вівтаря київського Софійського собору. Божа Матір зображена на золотому тлі такою, що стоїть на весь зріст на чотирикутному золотому камені з піднятими руками. Ікона отримала свою назву «Нерушима Стіна» з огляду на те, що впродовж дев’яти століть залишалася неушкодженою, незважаючи на те, що і собор, і місто неодноразово зазнавали руйнування. Зберігся старовинний опис цієї ікони: «Зріст Богородиці велетенський, як і всі Її діла на Русі. Вона стоїть на золотому камені, як непорушна основа всіх, хто приходить під Її захист. Небесного кольору Її хітон, червоний пояс, і на ньому…

Перехідне святкування в Неділю Всіх святих. Ікону Божої Матері «Пом’якшення злих сердець» називають ще «Симеонове проречення». Як оповідає святий євангеліст Лука, праведному старцю Симеону Богоприїмцю «…було провіщено Духом Святим, що він не побачить смерті, доки не побачить Христа Господнього» (Лк. 2:26). І ось коли батьки на сороковий день після народження Немовляти принесли Його до храму, прийшов туди «натхненний Духом» Симеон, узяв Немовля на руки (звідки й з’явилося іменування «Богоприїмець») та вимовив знамениті слова, котрими завершується кожна вечірня служба та котрі відомі як молитва святого Симеона Богоприїмця: «нині відпускаєш раба Твого, Владико, за словом Твоїм, з миром…» (Лк. 2:29) Потім він благословив святого Іосифа і Пречисту Матір Спасителя і звернувся до…

Перехідне святкування у вівторок першої седмиці після П’ятидесятниці. Ікона Божої Матері «Непроходимая Врата» належить до досить рідкісних ікон Богородиці. Її написання відносять до XVII століття, тоді ж вона стала розповсюдженою в обителях на Русі. Найраніший список ікони, який вважається першообразом, був написаний в XVII столітті в місті Сольвичегорськ, а нині зберігається в Руському державному музеї Санкт-Петербурга. Основу іконографії образу становить вхідна молитва «Непроходимая двере тайно знаменана…», яка читається на початку літургії Іоанна Златоуста. Образ Богоматері «Непроходимая Врата» пов’язаний з тлумаченнями на Книгу пророка Єзекіїля (Єз. 44:2), і означає незмінне дівоцтво Богоматері. За своїм символічним змістом ця ікона близько до акафістного виду ікон, адже в ній відображено богословський догмат про те,…

Перехідне святкування у вівторок першої седмиці після П’ятидесятниці. Ікона Пресвятої Богородиці «Зіновинська» була написана в XVII столітті і ще з тих давніх часів прославилася зціленням від різних хвороб. Особливо пам’ятним є чудо зцілення отрока Данила, яке відбулося в 1828 році. Вранці на новий рік п’ятирічного хлопчика раптово розбив параліч. Після молитви його батька, священника місцевої церкви протоієрея Константина Стрельбицького, перед чудотворним образом, хлопчик отримав чудесне зцілення. Після цього батько Данила пообіцяв Божій Матері, що майбутнє життя його сина буде повністю присвячене служінню Господу. Минуло багато років. В архієрейському сані єпископ Модест (таке чернече ім’я отримав Данило) прибув до рідного села, назва якого й стала основою назви ікони, і на знак…