ГЛАВА ТРЕТЯ Страшні заблудження (омани) Подвижництво і заблудження (омани) – Герондо, я боюся омани (заблудження). – Правильно робиш. Той, хто боїться заблудження, не впадає в заблудження, тому що така людина, будучи уважною, сповідає [Старцеві] всі свої помисли. Вона не приховує нічого й у такий спосіб дістає допомогу. – Герондо, а що таке схильність до заблудження? – Бути схильним до заблудження – означає мати ідею про те,що ти щось із себе являєш, і показувати іншим те, що ти займаєшся якимось діянням. Бути схильним до заблудження – означає вважати, що ти досягла духовного стану, оскільки, наприклад, здійснюєш якийсь подвиг, а про інших думати, що вони ще не усвідомили смислу духовного життя, і…

ГЛАВА ДРУГА Про одержимих нечистим духом – Герондо, скільки бісів було в гадаринському біснуватому? [1] – “Багато бісів”[2], – написано в Євангелії. Тому-то нечистий дух вустами одержимого й сказав, що ім’я йому “легіон”[3]. І подивіться, подібно до того, як у людині, одержимій нечистим духом, можуть жити багато бісів, так і в серці віруючої людини можуть уміститися всі святі. Та якщо у серці християнина вміщається Сам Христос, то що вже казати про святих! Це велика таємниця! Одного разу, коли я жив у келії Чесного Хреста, до мене прийшов відвідувач і постукав залізним калаталом біля хвіртки. Коли я виглянув з вікна, перед моїми очима постало страшне видовище! Я побачив чоловіка, за яким…

Частина четверта. Чорні сили пітьми “Чорні сили пітьми безсилі. Самі люди, віддаляючись від Бога, роблять їх сильними, оскільки, віддаляючись від Бога, люди дають дияволу право над собою” ГЛАВА ПЕРША Про чаклунство Оскільки часто – бажаючи вам допомогти – я розповідав вам про Рай, про Ангелів і про святих, то зараз – знову бажаючи вам допомогти – розповім трохи про пекельну муку і про бісів, для того, щоб ви знали, з ким ми ведемо брань. Одного разу до мене в келію прийшов юнак – чаклун з Тібету. Він розповів мені багато чого зі свого життя. Трирічною дитиною – будучи тільки віднятим від грудей матері – рідний батько віддав його групі тібетських…

ГЛАВА П’ЯТА Про те, що покаяння має велику силу “Опам’ятавшись… ” [1] Бог перебуває дуже близько від нас, але водночас й дуже високо. Для того, щоб людина “вблагала” Бога зійти й перебувати разом з нею, їй потрібно смиритися й покаятися. Тоді, бачачи смиренність цієї людини, Всемилостивий Бог возносить її до небес і відчуває до неї велику любов. “На небі буде більша радість за одного грішника, що кається”[2] , – говорить Євангеліє. Бог дав людині розум для того, щоб та розважала, наскільки великим є її гріх, каялася й просила прощення. Нерозкаяна людина дуже зачерствіла й поглупіла, тому що не хоче покаятися й звільнитися від тієї малої пекельної муки, у якій вона…

ГЛАВА ЧЕТВЕРТА Про те, що усвідомлення нами своєї гріховності розчулює Бога Визнання своєї помилки – Герондо, Авва Ісаак говорить, що в молитві треба відчувати себе ніби дитиною[1]. – Так, треба відчувати себе дитиною, але дитиною неслухняною. Треба усвідомлювати, що ти засмутив свого Отця, і оплакувати це. Тоді ти відчуєш божественну ласку. Не треба говорити так: “Я дитина, і тому Бог зобов’язаний мене любити й мене прощати, отже, я можу викидати різні фокуси”. – Герондо, я прочитала у святого Григорія Ніського, що для того, щоб називати Бога Отцем, ми повинні досягти безпристрасності, у протилежному випадку – це “брань і зневага”[2]. – Не хвилюйся, дурненька. Святитель написав це для тих, хто живе…

ГЛАВА ТРЕТЯ Про необхідність спостереження за собою й пізнання себе Дослідження себе У армії, у Військах Зв’язку, у нас була мережа радіостеження, а в радистів були таблиці розпізнавання [своїх і чужих радіостанцій]. Ми стежили за радіостанціями й розуміли, яка з них чужа, а яка – наша, тому що іноді до зв’язку між нашими радіостанціями підключалися ворожі радисти. Так само кожній людині варто спостерігати за своїми помислами й діями, щоб бачити, чи збігаються вони із заповідями Євангелія. Треба помічати свої помилки, боротися, щоб їх виправити. Бо той, хто дозволяє своїй помилці прослизати непоміченою або не замислюється над своїми недоліками, коли інші вказують йому про них, не може духовно процвітати. Дослідження себе…

ГЛАВА ДРУГА Про те, що необхідно турбуватися про совість Будемо випробовувати свою совість Благий Бог дарував первозданним людям совість – перший божественний закон. Бог глибоко вклав совість у людські серця, і з тих пір кожен успадковує совість від батьків. Якщо людина щось робить неправильно, то совість, працюючи в неї всередині, викриває і веде її до покаяння. Одначе мусимо займатися правильним духовним діянням і випробовувати свою совість, щоб завжди бути здатними чути її голос. Не випробовуючи свою совість, людина не матиме користі ні від читання духовних книг, ні від порад святих Старців. І навіть заповідей Божих вона, не випробовуючи своєї совісті, зберегти не зможе. – Герондо, а чи можна зовсім не…

Частина третя. Про гріх і покаяння “Справжнє покаяння полягає в тому, щоб спершу, усвідомивши свою провину, людина відчула біль, попросила у Бога прощення й уже після цього висповідалася. У такий спосіб приходить божественна розрада. Тому я завжди раджу людям каятися і сповідатися. Тільки сповідатися (без покаяння) я не раджу ніколи”. ГЛАВА ПЕРША Про те, що гріх мучить людину Очищення серця – Герондо, Христос спроможний поміститися в серці будь-якої людини? – Христос вміститися здатен, тільки ось люди не здатні Його вмістити, тому що не намагаються виправитися. Щоб Христос у нас помістився, наше серце повинно очиститися. “Серце чисте сотвори в мені, Боже…”[1]. – Герондо, а чому дикі тварини не завдають шкоди святим?…

ГЛАВА ТРЕТЯ Про справедливість Божественну і людську – Герондо, що таке справедливість Божественна? – Справедливість Божественна – це коли ти робиш те, що заспокоює твого ближньою. Приміром, якщо тобі потрібно розділити щось між собою й ближнім, то дай йому не половину того, що маєш, а стільки, скільки він хоче. Запитай його: “Скільки ти хочеш взяти собі? Дві з половиною, три частини? На, візьми їх”. Віддавай іншому добре, а собі залишай гниле. Віддавай іншому більшу частину, а собі залишай меншу. Ось уяви, що сестра приносить нам зараз десять слив. З` ївши через обжерливість вісім слив і залишивши тобі дві, я чиню з тобою досить несправедливо. Сказавши: “Оскільки нас двоє, то я…

ГЛАВА ДРУГА Про те, що самовиправдання відганяє від нас Благодать Божу Самовиправдання перешкоджає духовному успіху – Герондо, що мають на увазі, коли кажуть, що у Святому Письмі не зустрінеш самовиправдання? – Те, що самовиправданню певним чином не знаходиться виправдання. – А я, Герондо, коли виправдовуюся, то вже вчорашнім числом розумію, що ченцеві самовиправдання не личить. – Воно йому не просто не личить – самовиправдання не має нічого спільного з духовним життям. Необхідно зрозуміти, що, виправдовуючи себе, я перебуваю в стані хибному. Я перериваю зв’язок з Богом і позбавляю себе Божественної Благодаті. Адже Божественна Благодать не приходить до людини, котра перебуває в неправильному стані. З того моменту як людина виправдовує те,…

Частина друга. Про справедливість і несправедливість “О, якби всі люди чинили зі мною несправедливо! Кажу вам зі всією щирістю: найсолодшу духовну радість я відчув серед несправедливості” ГЛАВА ПЕРША Про те, як приймати несправедливість Треба правильно налаштувати себе стосовно несправедливості – Герондо, коли зі мною чинять несправедливо, моє серце озлоблюється. – Щоб воно не оздоблювалося, ніколи не думай ні про те, що винен той, хто чинить з тобою несправедливо, ні про те, наскільки велика його провина, а помізкуй краще про те, наскільки винна ти сама. Подивися: коли люди сваряться, кожен з них стверджує, що має рацію саме він. Тому люди й перебувають у постійних протиріччях. Приміром, двоє йдуть у поліцію й,…

ГЛАВА ЧЕТВЕРТА Про боротьбу проти помислів – Герондо, я читала, що під час війни з Італією греки намагалися спочатку зруйнувати укріплення ворога, а потім йшли в наступ. – Таким же чином діє й диявол. Тобто, подібно до ворога, котрий спочатку бомбить з літаків укріплення, щоб їх зруйнувати, а потім, за підтримкою артилерії, йде в наступ, диявол спершу бомбить людину помислами, а потім йде на неї в атаку. Диявол не нападає на людину, якщо не зіпсує спершу її помислу. Адже добрий помисел захищає людину, добрий помисел – це її “бліндаж”. Помисел “зліва” – це чужорідне тіло, і людина повинна постаратися його відкинути. У кожного з нас є сила для цієї боротьби.…