Перша частина.  Себелюбність – матір пристрастей «У кому є себелюбність, той не має спокою, у такої людини нема душевного миру, тому що вона внутрішньо несвобідна» ГЛАВА ПЕРША Себелюбність і її наслідки Себелюбність – причина всіх пристрастей – Герондо, що таке себелюбність? – Себелюбність – це виконання примх своєї ветхої людини, тобто любов до своєї ветхої людини. І обжерливість, і егоїзм, і впертість, і заздрість своїм походженням завдячують себелюбності. Один через себелюбність шукає для себе зручностей і комфорту й не рахується ні з ким. Інший зі схоластичною точністю піклується про їжу й про сон, тільки б чогось не сталося з його дорогоцінним здоров’ям. Третій вимагає, щоб з ним рахувалися, його цінили.…

“Боротьба з пристрастями – це постійне солодке мучеництво за дотримання заповідей заради любові до Христа” – Герондо, що просив Давид, коли говорив: «Духом владичним зміцни мене»? – Давид просив у Бога дару керівництва, тому що він управляв людьми. Але «дух владичний» потрібен кожній людині, щоб вона управляла собою сама і нею не повелівали пристрасті. – Герондо, що таке пристрасті? Я думаю, що пристрасті – це сили душі. Бог дає людині не пороки, а силу. Але якщо ми не використовуємо цю силу на благо, то приходить тангалашка, починає сам їх направляти, і наші сили стають пристрастями, а потім ми ремствуємо йнарікаємо на Бога. Але якщо ми будемо правильно користуватися цими силами,…

Частина п’ята – Про випробування в нашому житті “Для того, щоб піти в Солодкий Рай, треба скуштувати у цьому житті багато гіркого й отримати на руки закордонний паспорт пройдених випробувань” ГЛАВА ПЕРША “Ми перейшли вогонь і воду…”[1] Хрести випробувань — Герондо, я постійно ношу на собі хрестик, яким Ви мене благословили. Цей хрестик допомагає мені в труднощах. — Знаєш, хрести кожного з нас — це такі ж хрестики. Вони схожі на маленькі хрестики, які ми носимо на шиї і які охороняють нас у нашому житті. А що ти думаєш, ми несемо якісь великі хрести? Тільки Хрест Христа був дуже важким, тому що Христос від любові до нас — людей —…

Частина перша. Як створити міцну сім’ю “Чоловік і жінка, наскільки можливо, повинні виплекати чесноти любові, щоб двоє завжди були злиті воєдино, й щоб разом з ними завжди перебував Третій — наш Найсолодший Христос” ГЛАВА ПЕРША Про гармонійну сім’ю Добрий початок сімейного життя – Герондо, якийсь юнак, що вирішив присвятити себе сімейному життю, запитав мене, як правильно його почати. — Насамперед потрібно постаратися знайти хорошу дівчину, яка припаде йому до серця. Тому що серце кожного привертається до людей по-своєму. Хтось відчуває приязнь до одної людини, хтось — до іншої. Треба дивитися не на те, щоб наречена була багатою і вродливою, а насамперед на те, щоб вона була простою й смиренною. Тобто…

ГЛАВА ТРЕТЯ Про життя після смерті Засуджені покійні — Герондо, а коли людина помирає, то чи вона відразу ж розуміє, у якому стані перебуває? — Так, вона приходить до тями й ставить собі запитання: “Що ж я накоїла?”. Але — “файда йок” [1] — тобто в тому, що вона ставить собі таке запитання, їй вже нема користі. Приміром, п’яний, убивши свою матір, сміється, виспівує пісеньки, тому що не розуміє, що накоїв. А коли хміль вивітрюється з голови, він починає плакати, ридати, запитувати себе: “Що ж я накоїв?” Те ж саме відбувається й з тими, хто живе гріховно. Ці люди подібні до п’яних. Вони не розуміють, що роблять, не відчувають своєї провини.…

ГЛАВА ДРУГА “…не скорбіть як інші, що не мають надії”[1] Смерть дітей — Герондо, одна мати дев’ять років тому втратила дитину. Зараз вона просить Вас помолитися, щоб побачити її хоча б уві сні й утішитися. — А скільки років було дитині? Вона була маленькою? Це має значення. Якщо дитина була маленькою і якщо мати перебуває в такому стані, що коли дитина явиться, мати не втратить душевного спокою, то дитина їй явиться. Причина того, що дитина не являється, є в ній самій. — Герондо, а чи може дитина явитися не своїй матері, котра про це просить, а комусь ще? — Як же не може! Адже Бог влаштовує все у відповідності [з…

Частина шоста – Про смерть і майбутнє життя “Після всього того, що Бог зробив для нас, людей, буде дуже невдячно, якщо ми потрапимо до пекла і Його засмутимо. Не доведи, Боже, потрапити до пекла не те що людині, а навіть якій-небудь пташці” ГЛАВА ПЕРША Про ставлення до смерті Пам’ять смертна — Герондо, про що має думати людина в день свого народження? — Вона повинна думати про день своєї майбутньої смерті й готуватися до цієї великої подорожі. — Герондо, якщо при розкритті гробу виявиться, що останки покійного не розклалися, то причина цього — гріх, у якому людина не покаялася? — Ні, не завжди. Причина може бути й у тих ліках, які…

ГЛАВА ЧЕТВЕРТА Про духовні закони Як діють духовні закони – Герондо, які закони називаються духовними? — Я тобі поясню. Подібно до того, як існують закони природи, так і у житті духовному існують закони духовні. Припустимо, людина підкидає вгору важкий предмет. Чим з більшою силою й чим вище вона його підкине, тим з більшою силою предмет упаде вниз і розіб’ється. Це природний натуральний закон. А в житті духовному, чим вище людина піднімається через свою гордість, тим стрімкішим буде її духовне падіння, і відповідно до висоти своєї гордині вона розіб’ється [духовно]. Адже гордяк піднімається вгору до якоїсь межі, а потім падає й зазнає повної невдачі. “Кожен, хто підноситься, буде принижений” [1]. Це закон…

ГЛАВА ТРЕТЯ Про те, що тілесне каліцтво це благословення Боже Правильне ставлення до тілесного каліцтва — Герондо, чи може каліцтво привести людину до комплексу неповноцінності? — Ох, які ж це дурниці! — Однак, Герондо, з інвалідами іноді відбувається саме це. — Відбувається, тому що вони налаштовують себе неправильно. Зрозумівши, що каліцтво — це благословення від Бога, люди налаштовують себе правильно й від комплексу неповноцінності звільняються. Коли тілесне каліцтво має малюк, котрий не отримав духовної допомоги, щоб радіти цьому каліцтву, то в нього є пом’якшуючі обставини, якщо він страждає від неповноцінності. Але, якщо дитина виростає, а відчуття неповноцінності залишається, це значить, що вона не осягнула найглибшого сенсу життя. В однієї дев’ятирічної…

ГЛАВА ДРУГА Про хворобу Хвороби допомагають людям – Герондо, що значить вираз “доброго тобі Раю”? — Доброї тобі дороги в Рай. — Герондо, а можливо, цей вислів означає: “Бажаю тобі опинитися в доброму Раю”? — Ти коли-небудь чула, щоб хтось говорив про Рай недобрий? Але як би там не було, щоб потрапити в солодкий Рай, людина має скуштувати у земному житті багато гіркого. Так вона дістане на руки “закордонний паспорт” пройдених нею випробувань. Що ж діється в лікарнях! Які трагедії! Який же у людей біль! Скільки нещасних матерів, ідучи на операцію, думають про своїх діток і терзаються тривогою за сім’ю! Скільки батьків хворіють на рак, ідуть на опромінення і як…

ГЛАВА ТРЕТЯ Про помірність у повсякденному житті Від аскези людина уподібнюється до безтілесних Ангелів – Герондо, якось Ви нам сказали: “У духовній боротьбі необхідно блокувати [супротивника]”. Що Ви мали на увазі? — Під час війни ворога намагаються блокувати. Його оточують, заганяють всередину міських стін, залишають голодним. Потім його позбавляють і води. Бо якщо ворог не має запасів води, продовольства й боєприпасів, то він мусить здатися. Я хочу сказати: якщо ми боремося з дияволом подібним чином — постом і чуванням — то він кидає зброю й відступає. “Постом, чуванням, молитвою небесні дари приймемо…”1 — говорить піснеспівець. За допомогою аскези, подвигу людина уподібнюється до безтілесних сил. Звичайно, утримуватися потрібно, маючи на увазі вищу…

ГЛАВА ДРУГА Робота й духовне життя Труд — це благословення – Герондо, за давніх часів говорили: “Краще протирати підошви, ніж; ковдри”. Що мали на увазі під цими словами? — Власне цим хотіли сказати: “Краще стирати підошви, працюючи, ніж лежати в ліжку й байдикувати”. Труд — це благословення, це дар Божий. Він оживляє тіло й освіжає розум. Якби Бог не дав людині труда, то людина покрилася б цвіллю. Люди працьовиті не перестають працювати навіть на старість. Якщо, маючи ще силу, вони перестануть трудитися, то почнуть сумувати. Припинити роботу для таких людей рівносильне смерті. Пам’ятаю, у Коніці один дев’яностолітній дідусь працював, не перестаючи. Зрештою, він так і помер на ріллі — за…