Частина четверта – Духовне життя “Возлюбивши Бога, визнавши Його велику Жертву і Його благодіяння, а також з розважанням примусивши себе до наслідування Святих, людина швидко освячується: вона починає смирятися, відчувати своє непотребство й велику свою невдячність Богові” ГЛАВА ПЕРША Про духовне життя в сім’ї Чим більше людина нарікає, тим більше вона себе руйнує — Герондо, звідки починається нарікання і як можна його уникнути? — Нарікання має причиною відчуття власного злополуччя, а прогнати його можна славослів’ям [Бога]. Нарікання народжує нарікання, а славослів’я народжує славослів’я. Якщо людина, зустрівшись із труднощами, не нарікає, а славить Бога, то диявола розриває [зі злості] і він йде до іншого — до того, хто нарікає, щоб заподіяти…

ГЛАВА ДРУГА Про повагу і любов дітей до батьків Повага дітей до батьків і старших Коли дитина маленька, вона не виконує ніякої роботи. Про її харчі, одяг і таке подібне піклуються батьки. Батьки допомагають дитині від любові. Дитина не працює — вона може виконати лиш невеликі домашні доручення. Але хіба ця робота може зрівнятися з тією працею чи витратами, які роблять заради неї батьки? Якщо, ставши дорослою, дитина не розуміє, що дали їй її батьки, то це дуже велика невдячність. Колись батьки карали дитину тілесно, і вона приймала тілесні покарання без помислів [образи]. Часто вона навіть не розуміла, за що її били. Але сьогоднішні діти — це одне суцільне “навіщо…

Частина третя – Діти та їхні обов’язки “Батьківське благословення — це найбільша спадщина для дітей. Тому діти повинні намагатися мати батьківське благословення” ГЛАВА ПЕРША Про дітей, їхні радості та їхні труднощі Дитячий вік – Герондо, я помітила, що іноді під час Божественної літургії немовлята посміхаються. — Вони посміхаються не тільки під час Божественної літургії. Немовлята перебувають у постійному зв’язку з Богом, тому що вони не мають опіки. Пам’ятаєте, що сказав Христос про маленьких дітей? “Ангели їхні на небі повсякчас бачать обличчя мого Небесного Отця”[1]. Малята тримають зв’язок з Богом і з Ангелом Хоронителем, котрий невідступно перебуває поруч з ними. Уві сні малята то сміються, то плачуть, тому що вони бачать і…

ГЛАВА ТРЕТЯ Про відповідальність батьків за виховання дітей Батьки повинні довіряти своїх дітей Богові Бог дав первозданним людям — Адаму і Єві — велике благословення бути Його співтворцями. Батьки, діди, прадіди, у свою чергу, теж є співтворцями Бога, тому що вони дають своїм дітям тіло. Бог, якщо можна так висловитися, зобов’язаний піклуватися про дітей. Коли дитя приймає Святе Хрещення, Бог виділяє йому й Ангела, щоб той охороняв дитину. Таким чином, дитина охороняється Богом, Ангелом Хоронителем і батьками. Ангел Хоронитель завжди перебуває поблизу дитини й допомагає їй. Чим дорослішою стає дитина, тим більше її батьки звільняються від відповідальності. Якщо батьки повмирають, то Бог — із висоти, і зблизька, а Ангел Хоронитель…

ГЛАВА ДРУГА Про роль матері у вихованні дітей Материнська любов — Герондо, якось Ви сказали нам, що від любові людина росте, зріє. — Просто любити когось — це ще мало. Треба любити людину більше, ніж себе самого. Мати любить своїх дітей більше, ніж себе. Для того, щоб нагодувати дітей, вона залишається голодною. Однак радість, якої зазнає вона, більша від тої радості, яку відчувають її діти. Малята харчуються тілесно, а мати — духовно. Вони відчувають чуттєвий смак їжі, тоді як вона втішається духовною розрадою. Якась дівчина до заміжжя може спати до десятої години ранку й при цьому ще розраховувати на те, що мати підігріє їй молоко для сніданку. Виконати яку-небудь роботу…

Частина друга – Про батьків та їхні обов’язки “Батьки, які народжують дітей і дають їм тіло, повинні, наскільки можливо, сприяти і їхньому духовному відродженню” ГЛАВА ПЕРША Про народження дітей Святі Іоаким і Анна — найбезпристрасніша подружня пара — Герондо, розкажіть нам щось про Святу Анну й про Святого Іоакима, про Богоотців. Якось Ви вже починали про них розповідати… — З дитячого віку я ставився до Святих Богоотців з великим благоговінням. Я навіть просив про те, щоб у чернецтві мені дали ім’я Іоаким. Ми їм дуже зобов’язані! Святі Иоаким і Анна були найбезпристраснішою подружньою парою, яка коли-небудь існувала. У них зовсім не було мирського мудрування. Саме такою Бог сотворив людину. І…

ГЛАВА ДРУГА Про те, що терпіння зберігає сім’ю від розпаду — Твоя сестра — як поживає? Ладить зі своїм чоловіком? — Герондо, до мене доходять чутки, що в них не все гладко. Але вона терпить, а коли потрібно, тягне віз на собі. — Так воно й буває. Якщо пара биків запряжена в одне ярмо й один з них слабосилий або лінивий, то інша тварина впирається з більшою силою й тягне за двох. Бачиш як: мирські люди, а працюють над собою. А ви тут як принцеси! Ти ось уяви матір, у якої четверо дітей: одна дитина розумово відстала, інша — душевнохвора, ще одна страждає на таласемію[1], остання вештається по ночах невідомо…

ГЛАВА ЧЕТВЕРТА Про роботу духівника над душами людей Уміння поводитися з душею – справа тонка – Герондо, як можна допомогти людям, які мають важкий, непіддатливий, “кособокий” характер? – Будучи теслею, я працював з перекошеними, “кособокими” дошками й брусами. Однак при роботі з таким деревом потрібно було терпіння, тому що, з якого би боку ти не стругав перекособочену дошку, вона однаково “єрепениться”, піднімає задирки. Тому, коли мені доводилося працювати з такими дошками, я брав подвійний рубанок й акуратно, потихеньку скоблив їх то з одного, то з іншого боку – і в такий спосіб домагався, чого хотів. І треба сказати, після обробки такі дошки виглядали дуже красивими – відкривався гарний малюнок їхніх…

ГЛАВА ТРЕТЯ Про те, що духівник – це лікар душі Необхідність у хороших духівниках Нинішні люди стомилися; гріхом та егоїзмом вони доведені до очманіння і затьмарення. Тому зараз – більше ніж у будь-яку іншу епоху – ми відчуваємо потребу у хороших і досвідчених духівниках, які просто й з непідробною любов’ю будуть ставитися до людей і з розважанням їх наставляти, щоб ті умиротворилися. Якщо нема хороших духівників, то порожніють храми і наповнюються психіатричні лікарні, в’язниці й шпиталі. Люди мають усвідомити: вони мучаться, тому що перебувають далеко від Бога. Вони повинні покаятися й смиренно висповідатися у своїх гріхах. Робота духівника – внутрішнє зцілення людини. Нема лікаря більшого, ніж досвідчений духівник, котрий своєю…

ГЛАВА ДРУГА Про те, як правильно сповідатися Треба перебинтовувати свою рану – Герондо, коли в моїй духовній боротьбі трапляються падіння, я починаю панікувати. – Не бійся. Боротьба є боротьба. І рани в цій боротьбі теж будуть. Ці рани зцілюються сповіддю. Бо ж солдати, отримуючи в бою рани, відразу біжать у госпіталь, їм перев’язують їхні рани, і вони з любочестям знову рвуться до бою. Крім усього іншого, від поранення солдати дістають досвід і бережуться від ворожих куль й осколків краще, ніж раніше, – щоб їх знову не поранило. Так і ми: якщо отримуємо рани під час нашої духовної боротьби, то нам потрібно не боятися, а бігти до лікаря-духівника, показувати йому нашу…

Частина п’ята. Про силу сповіді “Для того, щоб зазнати внутрішнього спокою, потрібно вичистити себе від сміття. Це потрібно зробити за допомогою сповіді. Відкриваючи серце духівникові й сповідаючи йому свої гріхи, людина смиряється. У такий спосіб їй відкриваються небесні двері, її щедро осіняє Благодать Божа, і вона стає вільною” ГЛАВА ПЕРША Про необхідність духовного керівника За допомогою сповіді людина стає вільною – Герондо, у перші роки християнства всі члени Церкви здійснювали сповідь привселюдно. Чи є користь від такої привселюдної сповіді? – Перші роки християнства – це одне, а наші з вами роки – справа інша. Сьогодні користі від такої привселюдної сповіді нема. – Чому, Герондо? У ті часи у християн було…

ГЛАВА ЧЕТВЕРТА “Зводячи інших, і самі зведені”[1] Про заблудження п’ятидесятників [2] – Герондо, ті, котрі спокушаються через заблудження п’ятидесятників, розповідають, що в тих бувають видіння, вони розмовляють різними мовами тощо. Те, про що вони розповідають, – їхня фантазія або ж це дійсно відбувається під дією бісівського впливу? – Це відбувається під дією бісівського впливу. Адже, спокушаючись через єресь п’ятидесятників і приймаючи від них хрещення, люди зневажають здійснене над ними Святе Хрещення Святої Православної Церкви. “Сповідую одне хрещення на відпущення гріхів”, – говорить Символ Віри. І от, приймаючи таке сектантське хрещення, ці нещасні потрапляють під бісівський вплив і починають видавати різні незрозумілі звуки – нібито розмовляти на різних мовах. “Це, –…