ГЛАВА ТРЕТЯ Про довіру до помислу Довіра до помислу – початок омани – Герондо, я, коли розгніваюся, стаю як бурхливий потік – не можу себе стримати. – А чому ти не можеш себе стримати? – Тому що вірю своєму помислу. – Ну, раз так, то в тебе своє власне “вірую”, власний “символ віри”! Вся справа в егоїзмі. Не виправдовуй свого помислу. Викидай безглуздий помисел сама, не приймай його. – А як я можу зрозуміти, що помисел “безглуздий”? – Ого, раз ти цього не розумієш, тоді відкривай його матінці-ігумені. І викидай помисел одним махом – слухаючись її в усьому, що вона тобі скаже. Якщо духовна людина довіряє своєму помислу, це початок…

ГЛАВА ДРУГА Про хульні помисли Які помисли є хульними – Герондо, я не розумію, коли помисел є хульним… – Коли нам до голови приходять скверні картини про Христа, Матір Божу, Святих, про щось божественне й святе або навіть про нашого духівника й таке подібне, то це хибні помисли. Цих помислів і переказувати нікому не треба. – Навіть духівникові? – Духівникові досить сказати таке: “Мені приходять хульні помисли про Христа або про Святого Духа, про Матір Божу, про Святих або про тебе – мого духівника”. Всі ці богохульства й гріхи не наші – вони походять від диявола. Тому нам нема потреби перейматися ще й через гріхи диявола. Коли я був початкуючим…

Частина перша – Про брань помислів “Бачачи все за допомогою добрих помислів, людина очищається й приймає Благодать Божу. А злими, “лівими”, помислами людина осуджує й несправедливо кривдить інших, перешкоджає приходу Божественної Благодаті, після чого приходить диявол і терзає її” ГЛАВА ПЕРША Про помисли добрі і погані[1] Сила доброго помислу – Герондо, у Старому Завіті, у Четвертій Книзі Макавейській, говориться таке: “Благочестивий помисел – не викорінювач пристрастей, а їхній супротивник”[2]? Що це значить? – Поглянь: пристрасті глибоко вкорінилися у нас всередині, але благочестивий, добрий помисел допомагає нам не потрапляти до них у рабство. Коли людина, постійно включаючи в роботу добрі помисли, робить свій добрий стан твердим, стійким, [її] пристрасті вже не…

ГЛАВА П’ЯТА Про те, що милостиня містить у собі божественний кисень Люди забувають про тих, хто страждає — Герондо, колись ви говорили про те, що наскільки  уникаєш розради людської, настільки приймаєш божественне. Так ось чому, коли ти голодний, то краще відчуваєш молитву? — Так, але, крім того, і один голодний розуміє іншого. Ситий голодного не розуміє. Я чув, що в якомусь місті викидають їжу, а трохи далі живуть переселенці з Росії, які не мають що їсти. Ці нещасні туляться в якихось теплицях, у сараях з жерсті. Припустимо, що ті, хто викидає їжу, не знають про те, що поруч з ними є люди, які мають потреби. Але чому ж вони не питають, щоб дізнатися? Викидають їжу! Ми…

ГЛАВА ЧЕТВЕРТА Про те, що від благоговіння розчулюється Бог Що таке благоговіння – Герондо, що таке благоговіння? – Благоговіння – це страх Божий, внутрішня скромність, духовна чуйність. Людина побожна може соромитися, але ця сором’язливість виливає мед у її серце, вона привносить у її життя не муки, а радість. Рухи людини побожної тонкі й акуратні. Вона чітко відчуває присутність Бога, Ангелів і святих, вона відчуває біля себе присутність Ангела-Хоронителя, який спостерігає за нею. У своєму розумі вона постійно має [думку про те], що її тіло є храмом Святого Духу. І живе вона просто, чисто й освячено. Людина благоговійна скрізь поводиться з уважністю і скромністю, вона особливо відчуває кожну святиню. Наприклад, вона…

ГЛАВА ТРЕТЯ Про користь від доброго спілкування Братерські відносини Герондо, я тривожуся, коли ви говорите, що нас чекають нелегкі роки. – Будьте між собою дружними й у злагоді, будьте духовно підготовленими й відважними, будьте одним тілом і нічого не бійтеся. Допомагає й Бог. Плекайте духовну любов, майте її такою, яку відчуває мати до своєї дитини. Хай відносини між вами будуть братніми, хай живе серед вас жертовність. А важкі дні ми потихеньку переживемо. Ми, ченці, зрозуміло, ідемо зі світу цього й залишаємо знайомих і рідних заради того, щоб увійти у велику сім’ю Адама й Бога. Але миряни повинні підтримувати стосунки з родичами й знайомими, які живуть духовно, для того, щоб допомагати…

ГЛАВА ДРУГА Про те, як діє диявол Диявол намагається вивести подвижника з ладу Герондо, іноді спокуси навалюються одна за одною, і сил у мене нема… – Я тебе навчу, як уникнути спокус. Приймеш те, що я тобі скажу? – Так. – Єдиний спосіб уникнути спокуси – це стати… союзником диявола! Чого смієшся? Не подобається тобі цей спосіб? Ну, тоді слухай. Поки людина бореться, у неї будуть спокуси й труднощі. І чим більше вона намагається уникнути спокус, тим сильніше повстає на неї диявол. Іноді наше життя протилежне життю євангельському, і тому через спокуси, якщо ми розумно використаємо їх, нам дається можливість привести наше життя згідно до Євангелія. – А я, Герондо,…

ГЛАВА ПЕРША “Подвиг добрий” «Той, хто уважно й гаряче береться за спасіння своєї душі, подвизається, процвітає, плодоносить, живиться духовно й радується ангельски» Боротьба за освячення душі Мені дуже радісно, коли я бачу у світі, який наповнився тангалашками, душі уважні й такі, які служать Богові. Бог, будучи добрим і справедливим, всім нам дав відповідні дари: наприклад, мужність чоловікам і любов жінкам. Він дав їх нам для того, щоб ми вдосконалювались, за допомогою божественної Благодаті піднімалися по духовній драбині й усе більше наближалися до Того, Хто є нашим Творцем. Ніколи не треба забувати, що крім людей, які можуть допомогти нам духовно, ми маємо біля себе й Самого Христа, який нам допомагає, Пресвяту…

ГЛАВА ТРЕТЯ Про те, що Бог допомагає там, де не вистачає людських сил Бог допомагає в тому, що не можна зробити по-людськи –Що це там за дим? – Спалюємо непотрібне, Герондо. – Ви що ж, розвели багаття при такому вітрі? – Герондо, зранку дощ пройшов… – Та хоч би пройшов і дощ, і повінь: якщо після цього здійметься вітер, то все стане сухим, як порох! Теж мені кмітлива: «Дощ пройшов»! А як колись через ваше глупство почалася пожежа там, внизу, вже забули? Якщо хтось колись сів у калюжу, то далі йому варто бути дуже уважним. Бог допомагає там, де потрібна Його допомога, там, де люди не можуть нічого зробити по-людськи.…

ГЛАВА ДРУГА Про віру в Бога і довіру до Нього Потрібно любочесно увірувати в Бога – Герондо, я засмучуюся через помисли невір’я, що нападають на мене. – Те, що ти засмучуєшся й не приймаєш їх, значить, що ці помисли від лукавого. Іноді Бог допускає нам мати помисли сумніву або невір’я, щоб побачити наше налаштування й любочестя. Але наш Бог – це не байка, подібна до байок про Зевса, Аполона й подібних до них «богів». Наша «віра» – істинна й жива. У нас є «хмара святих», як пише апостол Павло1. Ці люди пізнали Христа, мали особистий досвід спілкування з Ним і заради Нього пожертвували собою. І в нашу епоху є люди,…

Частина четверта – Залежність від неба «Божественній допомозі не можуть зашкодити ні люди, ні біси. Ні для Бога, ні для святої людини нема нічого важкого. Перешкодою є лише наше людське маловір’я. Своїм маловір’ям ми перешкоджаємо великим божественним силам наблизитися до нас» ГЛАВА ПЕРША Про те, що Бог промишляє про людину «Шукайте насамперед Царства Божого» Герондо, авва Макарій говорить, що Бог подасть нам небесні блага, і ми віруємо в це. Чи повинні ми вірити й у те, що Він подасть нам і блага земні, які не є настільки суттєвими? –Які земні блага? – Те, у чому ми маємо потребу. – Ось це ти правильно сказала. Бог любить Своє творіння, Свій образ і піклується про те,…

ГЛАВА ЧЕТВЕРТА Про те, що для людини віруючої мучеництво є торжеством Для того, щоб становище виправилося, декому потрібно буде загинути в бою Тяжкі роки!.. Ми чекаємо на потрясіння. Знаєте, що таке потрясіння? Якщо ви не перебуваєте хоч трішки в духовному стані, то вам не встояти. Збережи нас, Господи, але ми дійдемо ще й до того, що почнуть відрікатися від віри. Прагніть по-братньому згуртуватися, почати жити духовно, з’єднатися з Христом. Якщо ви з’єднаєтеся з Христом, то не боятиметеся ні дияволів, ні мук. У світі люди звідусіль стиснуті й залякані. Але чого боятися, коли перебуваєш біля Христа? Пам’ятаєте святого Кирика?[1] Він мав три роки від народження, а тиранові, який хотів його «просвітити», дав…