Читання днявівторок
На літургії
Апостол
Гал. 2:11–16 Послання до Галатів
зач. 20211Коли́ ж прийшо́в Петро́ до Антіохі́ї, то я особи́сто ви́ступив про́ти ньо́го, бо на ньо́го наріка́ли.
12Бо до прибуття́ де́яких від Я́кова, він їв ра́зом з язи́чниками; а коли́ ті прийшли́, він поча́в таї́тися та відстороня́тися, побо́юючись обрі́заних.
13Ра́зом з ним лицемі́рили й і́нші іуде́ї, так що на́віть Варна́ва був захо́плений ї́хнім лицемі́рством.
14А коли́ я поба́чив, що вони́ ді́ють непря́мо що́до і́стини єва́нгельської, я сказа́в Петро́ві пе́ред усіма́: якщо́ ти, бу́дучи іуде́єм, живе́ш по-язи́чницьки, а не по-іуде́йськи, то наві́що приму́шуєш язи́чників жи́ти по-іуде́йськи?
15Ми за приро́дою іуде́ї, а не грі́шники з язи́чників;
зач. 20316одна́к, коли́ ж дізна́лися, що люди́на опра́вдується не діла́ми зако́ну, а ті́льки ві́рою в Іісу́са Христа́, і ми уві́рували в Христа́ Іісу́са, щоб ви́правдатися ві́рою в Христа́, а не діла́ми зако́ну; бо діла́ми зако́ну не ви́правдається нія́ка плоть.
Гал. 2:21–3:7 Послання до Галатів
зач. 2042:21Не відкида́ю благода́ті Бо́жої; а якщо́ ви́правдання че́рез зако́н, то Христо́с даре́мно вмер.
3:1О, нерозу́мні гала́ти! хто зва́бив вас не підкоря́тися і́стині, вас, пе́ред очи́ма яки́х зобра́жений був Христо́с, ні́би розп’я́тий у вас?
2Одне́ ті́льки хо́чу зна́ти від вас: чи діла́ми зако́ну ви прийняли́ Ду́ха, чи че́рез навча́ння у ві́рі?
3Невже́ ви такі́ нерозу́мні, що, поча́вши ду́хом, закі́нчуєте тепе́р пло́ттю?
4Так бага́то перетерпі́ли ви і невже́ ма́рно? О, коли́ б ті́льки ма́рно!
5Той, Хто подає́ вам Ду́ха і ро́бить між ва́ми чудеса́, тво́рить це діла́ми зако́ну чи че́рез навча́ння у ві́рі?
6Так Авраа́м пові́рив Бо́гові, і це поста́вилося йому́ в пра́ведність.
7О́тже, зна́йте, що ті, хто ві́рує, є сини́ Авраа́мові.
Вмч. 2 Тим. 2:1–10 Друге послання до Тимофія
зач. 2921Ото́ж змі́цнюйся, си́ну мі́й, у благода́ті Христо́м Іісу́сом,
2і що чув від ме́не при багатьо́х сві́дках, те переда́й ві́рним лю́дям, які́ були́ б спромо́жні й і́нших навчи́ти.
3Ото́ж терпи́ стражда́ння, як до́брий во́їн Іісу́са Христа́.
4Нія́кий во́їн не зв’я́зує себе́ діла́ми жите́йськими, щоб догоди́ти воєнача́льникові.
5А якщо́ хто і подвиза́ється, не увінча́ється, якщо́ незако́нно бу́де подвиза́тися.
6Трудя́щому землеро́бові пе́ршому нале́жить вкуси́ти від плоді́в.
7Розумі́й, що я кажу́. Хай дасть тобі́ Госпо́дь розумі́ння в усьо́му.
8Пам’ята́й Го́спода Іісу́са Христа́ від сі́м’я Дави́дового, що воскре́с з ме́ртвих за благові́стям мої́м,
9за яке́ я стражда́ю на́віть до кайда́нів, як зло́дій; але́ для сло́ва Бо́жого нема́ кайда́нів.
10Тому́ я все терплю́ зара́ди ви́браних, щоб і вони́ оде́ржали спасі́ння в Христі́ Іісу́сі з ві́чною сла́вою.
Євангеліє
Мк. 5:24–34 Євангеліє від Марка
24Іісу́с пішо́в з ним. За Ним йшло бага́то наро́ду, і ти́снули на Ньо́го.
зач. 2125Яка́сь жі́нка, що хворі́ла на кровоте́чу двана́дцять років,
26бага́то потерпі́ла від багатьо́х лікарі́в, і ви́тратила все, що було́ в не́ї, і не отри́мала нія́кої ко́ристі, але їй ще погі́ршало, –
27почу́вши про Іісу́са, підійшла́ зза́ду в наро́ді і доторкну́лась до оде́жі Його́,
28бо говори́ла: якщо́ доторкну́сь хоч до оде́жі Його́, то ви́дужаю.
29І зра́зу припини́лась у не́ї кровоте́ча; і вона́ відчу́ла в ті́лі, що зціли́лася від неду́ги.
30У той же час Іісу́с, відчу́вши Сам у Собі́, що ви́йшла з Ньо́го си́ла, поверну́вся в наро́ді і сказа́в: хто доторкну́вся до оде́жі Моє́ї?
31У́чні сказа́ли Йому́: Ти ба́чиш, що наро́д ти́сне на Те́бе, і гово́риш: хто доторкну́вся до Ме́не?
32Але́ Він диви́вся довко́ла, щоб ба́чити ту, яка́ зроби́ла це.
33Жі́нка ж, зна́ючи, що з не́ю ста́лося, зі стра́хом і тре́петом підійшла́, впа́ла пе́ред Ним і сказа́ла Йому́ всю пра́вду.
34Він же сказа́в їй: до́чко! ві́ра твоя́ спасла́ тебе́; іди́ з ми́ром і будь здоро́ва від неду́ги твоє́ї.
Мк. 6:1–7 Євангеліє від Марка
зач. 221Зві́дти ви́йшов Він і прийшо́в у Свою́ вітчи́зну; за Ним йшли у́чні Його́.
2Коли́ наста́ла субо́та, Він поча́в учи́ти в синаго́зі; і бага́то з тих, хто слу́хав, диву́ючись, говори́ли: зві́дки в Ньо́го це? що за прему́дрість дана́ Йому́, і як ді́ються такі́ чудеса́ рука́ми Його́?
3Чи не те́сля Він, син Марі́ї, брат Я́кова, Іосі́ї, Іу́ди і Си́мона? Чи не тут між на́ми Його́ се́стри? І спокуша́лися про Ньо́го.
4Іісу́с же сказа́в їм: не бува́є проро́ка без поша́ни, хіба́ ті́льки у вітчи́зні свої́й і у ро́дичів і в до́мі свої́м.
5І не міг сотвори́ти там нія́кого чу́да, ті́льки зціли́в небагатьо́х неду́жих, покла́вши на них ру́ки.
6І дивува́вся з неві́р’я ї́хнього; по́тім ходи́в по навко́лишніх села́х і навча́в.
зач. 237І, покли́кавши дванадцятьо́х, по́чав посила́ти їх по дво́є; і дав їм вла́ду над нечи́стими ду́хами.
Вмч. Мф. 10:16–22 Євангеліє від Матфея
зач. 3616Ось, Я посила́ю вас, як ове́ць помі́ж вовкі́в: ото́ж бу́дьте му́дрі, як змі́ї, і прості́, як го́луби.
17Остеріга́йтеся ж люде́й: бо вони́ видава́тимуть вас на суди́лища і в свої́х синаго́гах би́тимуть вас,
18і поведу́ть вас до прави́телів і царі́в за Ме́не на сві́дчення пе́ред ни́ми та язи́чниками.
19Коли́ ж видава́тимуть вас, не турбу́йтеся, як або́ що говори́ти; бо в той час дано́ бу́де вам, що сказа́ти,
20бо не ви бу́дете говори́ти, а Дух Отця́ ва́шого говори́тиме у вас.
21Ви́дасть же брат бра́та на сме́рть і ба́тько си́на; і повста́нуть ді́ти на батькі́в, і уб’ю́ть їх;
22і бу́дуть вас нена́видіти всі за ім’я́ Моє́; а хто ви́терпить до кінця́, той спасе́ться.
«Бог наш на небеси...»