Читання днянеділя
На утрені
Мк. 16:1–8 Євангеліє від Марка
зач. 701Як мину́ла субо́та, Марі́я Магдали́на і Марі́я Я́ковлева і Саломі́я купи́ли па́хощі, щоб піти́ пома́зати Його́.
2І ду́же ра́но, в пе́рший день ти́жня, як схо́дило со́нце, прийшли́ до гро́бу,
3і гово́рять між собо́ю: хто відва́лить нам ка́мінь від двере́й гро́бу?
4І, гля́нувши, поба́чили, що ка́мінь відва́лений; а він був ду́же вели́кий.
5І, увійшо́вши у гроб, поба́чили юнака́, яки́й сиді́в право́руч і був одя́гнений у бі́лу оде́жу; і вжахну́лися.
6А він ка́же їм: не жаха́йтеся; Іісу́са шука́єте Назаряни́на, розп’я́того; Він воскре́с; Його́ нема́ тут. Ось мі́сце, де Його́ положи́ли.
7Але́ йдіть, скажі́ть у́чням Його́ і Петро́ві, що Він бу́де рані́ше за вас у Галіле́ї; там Його́ поба́чите, як Він сказа́в вам.
8І, ви́йшовши, вони́ побі́гли від гро́бу; їх охопи́в тре́пет і жах, і ніко́му нічо́го не сказа́ли, бо боя́лися.
На літургії
Апостол
1 Кор. 16:13–24 Перше послання до Коринфян
зач. 16613Пильну́йте, сті́йте у ві́рі, бу́дьте му́жні, тверді́.
14Все у вас хай бу́де з любо́в’ю.
15Блага́ю вас, бра́ття (ви зна́єте сім’ю́ Стефа́нову, що вона́ є поча́ток Аха́ії, і що вони́ присвяти́ли себе́ на служі́ння святи́м),
16бу́дьте і ви шанобли́ві до таки́х і до вся́кого, хто допомага́є і тру́диться.
17Я ра́дий прихо́ду Стефа́на, Фортуна́та і Аха́їка; вони́ заміни́ли відсу́тність ва́шу,
18бо вони́ заспоко́їли мій і ваш дух. Шану́йте таки́х.
19Віта́ють вас Церкви́ Асі́йські; щи́ро віта́ють вас у Го́споді Акі́ла і Прискі́лла ра́зом з дома́шньою їх це́рквою.
20Віта́ють вас усі́ бра́ття. Віта́йте оди́н о́дного святи́м цілува́нням.
21Моє́, Па́влове, віта́ння власнору́чно.
22Хто не лю́бить Го́спода Іісу́са Христа́, – ана́фема, мара́н-афа́.
23Благода́ть Го́спода на́шого Іісу́са Христа́ з ва́ми,
24і любо́в моя́ з усіма́ ва́ми в Христі́ Іісу́сі. Амі́нь.
Архангелу Євр. 2:2–10 Послання до Євреїв
зач. 3052Бо коли́ сло́во, спові́щене че́рез А́нгелів, було́ тверде́, і вся́кий зло́чин і непо́слух оде́ржували справедли́ву ка́ру,
3то як ми уни́кнемо, не подба́вши про таке́ спасі́ння, яке́, бу́дучи споча́тку пропові́дане Го́сподом, стве́рдилось у нас ти́ми, хто чув від Ньо́го,
4при засві́дченні Бо́гом знаме́ннями і чудеса́ми, та рі́зними си́лами, і дарува́нням Ду́ха Свято́го з Його́ во́лі?
5Бо не А́нгелам Бог підкори́в майбу́тній все́світ, про яки́й гово́римо;
6навпаки́, хтось десь засві́дчив, ка́жучи: що є чолові́к, що Ти пам’ята́єш про ньо́го? або́ син людськи́й, що Ти відві́дуєш його́?
7Небага́то Ти прини́зив його́ пе́ред А́нгелами; сла́вою і че́стю вінча́в його́ і поста́вив його́ над діла́ми рук Твої́х,
8усе́ покори́в під но́ги його́. Коли́ ж підкори́в йому́ все, то не лиши́в нічо́го непідко́реним йому́. Ни́ні ж ще не ба́чимо, щоб усе́ було́ йому́ підко́рене;
9але́ ба́чимо, що за перете́рплення сме́рті уві́нчаний сла́вою і че́стю Іісу́с, Котри́й небага́то був прини́жений пе́ред А́нгелами, щоб Йому́ за благода́ттю Бо́жою зазна́ти сме́рті за всіх.
10Бо нале́жало, щоб Той, для Котро́го все і від Котро́го все, Того́, Хто приво́дить багатьо́х сині́в у сла́ву, вождя́ спасі́ння їх зроби́в дове́ршеним че́рез стражда́ння.
Євангеліє
Мф. 21:33–42 Євангеліє від Матфея
зач. 8733Ви́слухайте і́ншу при́тчу. Був оди́н госпо́дар до́му, котри́й посади́в виногра́дник і обні́с його́ огоро́жею, ви́копав в ньо́му виності́к, збудува́в ба́шту і, відда́вши його́ виногра́дарям, відлучи́вся.
34Коли́ ж набли́зився час плоді́в, він посла́в свої́х слуг до виногра́дарів взя́ти свої́ плоди́;
35виногра́дарі, схопи́вши слу́г його́, одного́ поби́ли, дру́гого вби́ли, а і́ншого поби́ли камі́нням.
36Зно́ву посла́в він і́нших слуг, бі́льше, ніж споча́тку; і з ни́ми вчини́ли так са́мо.
37Наоста́нок посла́в він до них свого́ си́на, ка́жучи: посоро́мляться си́на мого́.
38Але́ виногра́дарі, поба́чивши си́на, сказа́ли оди́н о́дному: це спадкоє́мець; ході́мо уб’є́мо його́ і заволоді́ємо спа́дщиною його́.
39І, схопи́вши його́, ви́вели геть з виногра́дника і вби́ли.
40О́тже, ко́ли при́йде госпо́дар виногра́дника, що він зро́бить з ци́ми виногра́дарями?
41Гово́рять Йому́: злочи́нців цих відда́сть злій сме́рті, а виногра́дник відда́сть і́ншим виногра́дарям, які́ бу́дуть віддава́ти йому́ плоди́ у свій час.
42Іісу́с гово́рить їм: невже́ ви ніко́ли не чита́ли в Писа́нні: ка́мінь, який відки́нули будівни́чі, той сами́й став нарі́жним? Це від Го́спода, і є ди́вне в оча́х на́ших?.
Архангелу Лк. 10:16–21 Євангеліє від Луки
зач. 5116Хто слу́хає вас, той Мене́ слу́хає, і хто відверта́ється вас, той Мене́ відверта́ється, а хто відверта́ється Мене́, той відверта́ється Того́, Хто посла́в Мене́.
17Сімдеся́т у́чнів поверну́лися з ра́дістю і говори́ли: Го́споди! і бі́си коря́ться нам в ім’я́ Твоє́.
18Він же сказа́в їм: Я ба́чив сатану́, що, як бли́скавка, впав з не́ба;
19Ось, даю́ вам вла́ду наступа́ти на змій та скорпіо́нів і на вся́ку си́лу вра́жу; і ніщо́ не пошко́дить вам;
20одна́к том́у не раді́йте, що ду́хи вам коря́ться, а раді́йте тому́, що імена́ ва́ші напи́сані на небеса́х.
21У той час зраді́в ду́хом Іісу́с і сказа́в: сла́влю Тебе́, О́тче, Го́споди не́ба і землі́, що Ти утаї́в це від му́дрих та розу́мних, і відкри́в те ді́тям. Так, О́тче! Бо таке́ бу́ло Твоє́ благоволі́ння.